Молочна залоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молочна залоза
Breast anatomy normal scheme.png
1 — грудна стінка; 2 — грудні м'язи; 3 — молочна доля; 4 — сосок; 5 — ареола; 6 — молочний проток; 7 — жирова тканина; 8 — шкіра
Латинська назва glandula mammaria
Анатомія Грея subject #271 1267

Молочні залози — відмінна риса представників класу ссавців. У людини молочні залози мають як жінки, так і чоловіки. За своєю структурою вони ідентичні, розрізняються лише ступенем розвитку. До початку статевого дозрівання груди дівчаток і хлопчиків нічим не відрізняється. При деяких розладах ендокринної системи у статевозрілих чоловіків може спостерігатися збільшення грудей (гінекомастія) і відбувається секреція молока. Молочна залоза новонароджених також в змозі виробляти секрет (молоко новонароджених, лат. lac neonatorum), однак це не фізіологічна норма. Далі описуються молочні залози жінки, які є жіночою вторинною статевою ознакою.

Анатомія[ред.ред. код]

Молочна залоза (лат. glandula mammaria або mamma) — парний орган, що відноситься до типу апокринних залоз шкіри. У статевозрілої жінки молочні залози утворюють дві симетричних напівкулястих піднесення, прилеглих до передньої грудної стінки в області між третім і шостим або сьомим ребром. Більшою частиною своєї основи кожна залоза прикріплена до великого грудного м'яза (лат. m. pectoralis major) і частково до переднього зубчастого м'яза (лат. m. serratus anterior). Із зовнішнього боку між молочними залозами є поглиблення, зване пазухою (лат. sinus mammarum).

Трохи нижче середини кожної груді, приблизно на рівні четвертого міжреберного проміжку або п'ятого ребра, на поверхні є невеликий виступ — грудний сосок (лат. papilla mammae). Як правило, у жінок, які не народжували, сосок має конусоподібну форму, у таких, що народжували, — циліндричну. Сосок оточений ареолою діаметром 3-5 сантиметрів. Пігментація шкіри соска і ареоли відрізняється від решти шкіри — вона помітно темніша завдяки меланіну. Під час вагітності інтенсивність пігментації посилюється.

При статевому збудженні, а також у фазі овуляції спостерігається підвищена еректильність соска та його чутливість. Ерекція соска обумовлена ​​скороченням м'язових волокон всередині нього, і на відміну від ерекції клітора, не пов'язана з кровообігом. У навколососковому колі є деяка кількість невеликих рудиментарних молочних залоз, так званих залоз Монтгомері (лат. glandulae Montgomerii), що утворюють навколо соска невеликі піднесення. Шкіра соска покрита дрібними зморшками. Біля верхівки соска знаходяться невеликі отвори — молочні пори (лат. pori lactiferi), вони являють собою закінчення молочних проток (лат. ducti lactiferi), що йдуть від верхівок молочних долей (лат. lobi mammae). Діаметр молочних проток від 1,7 до 2,3 мм. Деякі молочні протоки зливаються між собою, тому кількість молочних отворів завжди менше кількості проток (зазвичай їх буває від 8 до 15).

Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (лат. corpus mammae) і являє собою щільне тіло у формі опуклого диска, оточене шаром жиру (лат. capsula adiposa mammae). Тіло молочної залози складається з 15-20 окремих конусоподібних часток, розташованих радіально навколо грудного соска, звернених верхівкою до нього і розділених між собою прошарками сполучної тканини. Кожна частка, у свою чергу, складається з більш крупних та дрібніших часточок (лат. lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол діаметром 0,05-0,07 мм. Кровопостачання молочних залоз здійснюється в основному внутрішньою грудною (лат. a. Thoracica interna) і бічний грудної (лат. a. Thoracica lateralis) артеріями.

Див. також[ред.ред. код]

Захворювання

Посилання[ред.ред. код]