Ультразвукове дослідження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Ультразвукове́ дослі́дження (синоніми: УЗД, ехографія, ультрасонографія) — засіб отримання зображення, при якому для візуалізації структур всередині людського тіла використовуються звукові хвилі високої частоти, що перевищують межу слухового сприйняття людини.

В основі УЗД є відбивання частини ультразвукових хвиль від поповерхонь розподілу між середовищами з різними фізичними (акустичними) властивостями. Тканини тіла, відрізняючись по щільності та іншим фізичним характеристикам, в різному ступені відбивають ультразвукові хвилі, породжуючи ехо різної потужності (різна ехогенність тканини) і тим самим контраст в УЗ-зображені. На основі аналізу проміжку часу, що необхідне для повернення звукової хвилі, може бути розрахована глибина тканинної структури.

[ред.] Дивись також

[ред.] Література

  • Дуглас С. Кац, Кевин Р. Мас, Стюарт А, Гроскин. 2003 «Секреты рентгенологии»
  • Ш. Ш. Шотемор, И. И. Пружанский, Т. В. Шевякова 2001 «Путеводитель по диагностическим изображениям»

Особисті інструменти