Торстен Гютшов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Торстен Гютшов
Торстен Гютшов
Торстен Гютшов
Особисті дані
Повне ім'я Торстен Єнс Гютшов[1]
Народження 28 липня 1962(1962-07-28) (61 рік)
  Герліц, НДР
Зріст 175
Громадянство НДР НДР
Німеччина Німеччина
Позиція нападаючий
Юнацькі клуби
1968—1973
1973–1976
1976–1980 		НДР Трактор (Цодель)
НДР Динамо (Герліц)
НДР Динамо (Дрезден)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1992 НДРНімеччина Динамо (Дрезден) 247 (116)
1985–1988 →  НДР Динамо II 14 (15)
1992–1993 Туреччина Галатасарай 15 (10)
1993–1994 Німеччина Карл Цейси 9 (0)
1994–1995 Німеччина Ганновер 96 33 (16)
1995–1996 Німеччина Хемніцер 34 (15)
1996–1999 Німеччина Динамо (Дрезден) 82 (33)
1980–1999 Всего за карьеру 434 (205)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1979 НДР НДР (U-18) 4 (3)
1981–1983 НДР НДР (U-21) 16 (4)
НДР НДР (олімп.) 3 (2)
1984–1989 НДР НДР 3 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2004 Німеччина Обернойланд
2006–2013 Німеччина Геслінген
2014 Німеччина Нойштреліц
2017–2019 Німеччина Будісса

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Торстен Єнс Гю́тшов (нім. Torsten Jens Gütschow ; 28 липня 1962, Герліц, НДР) — німецький футболіст і футбольний тренер. Найкращий бомбардир трьох останніх розіграшів чемпіонату НДР, останній футболіст, нагороджений званням найкращого гравця року в НДР.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Торстен Гютшов грав за юнацьку команду «Трактор» (Цодель) з 1968 року, потім — за «Динамо» з Ґерліца[2]. У віці 14 років Гютшов перейшов у дрезденське «Динамо», у молодіжній команді якого провів 4 роки. На сезон 1980/81 Торстен Гютшов також був включений у заявку молодіжної команди, але в ході сезону став з'являтися на полі та в основному складі, в результаті взяв участь у 14 матчах та забив 3 голи.[3] Поступово Гютшов закріпився в команді, почали виявлятися і його бомбардирські здібності: у сезоні 1984/85 Торстен став найкращим снайпером дрезденського клубу з 17 м'ячами.[3] На той момент Торстен Гютшов вже тричі вигравав з «Динамо» Кубок НДР.

Наступні два роки були затьмарені для Гютшова серйозною травмою — так, за два сезони (1985/86 та 1986/87) він відіграв лише 11 матчів. Однак, він зумів знову набрати форму і повернутися у великий футбол, склавши потужний атакувальний дует з Ульфом Кірстеном. Дуже успішним для Торстена Гютшова та його команди видався сезон 1988/89: динамівці Дрездена через 11 років після попередньої перемоги виграли чемпіонат НДР, а Гютшов вперше став найкращим бомбардиром першості.[4] У розіграші Кубка УЄФА «Динамо» в 1/8 фіналу пройшло італійську «Рому», забивши в кожному матчі по два м'ячі, невідповідних, причому в обох випадках рахунок відкривав Гютшов.[5] На стадії чвертьфіналу дрезденський клуб обіграв румунську «Вікторію»: перший матч завершився внічию, а у матчі-відповіді «Динамо» перемогло 4:0, Торстен Гютшов відзначився дублем.[6] Попри поразку в півфіналі від західнонімецького «Штутгарта»[7], Гютшов став найкращим бомбардиром турніру з 7 м'ячами.

Наступний сезон ознаменувався перемогами й в чемпіонаті, і в Кубку, а Гютшов знову став найкращим бомбардиром. Лише єврокубкова кампанія динамівців виявилася невдалою, завершившись уже в першому раунді КЕЧ 1989/90 програшем за сумою двох матчів грецькому чемпіону АЕКу.[8] В останньому розіграші чемпіонату НДР «Динамо» посіло друге місце і здобуло путівку до Бундесліги. Торстен Гютшов знову став найкращим бомбардиром сезону,[4] а також був визнаний найкращим футболістом року в НДР, ставши останнім володарем цього титулу. У Кубку європейських чемпіонів 1990/91 обидва матчі зі шведським «Мальме» завершилися з рахунком 1:1, обидва динамівські м'ячі забив Гютшов. Післяматчеві пенальті все ж таки принесли перемогу «Динамо» — 7:6.[9] Суперником дрезденців на чвертьфінальній стадії стала «Црвена Зірка». На той момент КЕЧ став для «Динамо» тягарем, оскільки клуб боровся за потрапляння до Бундесліги — про це, зокрема, прямо заявив напередодні першого матчу головний тренер «Динамо» Райнхард Хефнер.[10] Югославська команда підтвердила статус фаворита, вигравши 3:0 у Белграді та 2:1 у Дрездені, хоча Гютшов і відкрив рахунок з пенальті.[11] Зустріч у відповідь через заворушення на трибунах була перервана на 78-й хвилині[11], «Динамо» зарахували технічну поразку 0:3[12] і на два роки відлучили від єврокубків.[13] Усього в тому розіграші Торстен Гютшов забив у ворота суперників 5 м'ячів у 6 матчах.[12]

Перший сезон у Бундеслізі «Динамо» завершило на 14-му місці[14], а Торстен з 10 м'ячами став найкращим снайпером команди.[15] У сезоні 1992/93 Гютшов відіграв всього 8 матчів[3] і в грудні перейшов у турецький «Галатасарай»,[1] який тоді очолював німецький тренер Карл-Гайнц Фельдкамп, крім Гютшова за цей клуб тоді грали німці Фалько Гьотц і Райнхард Штумпф. Торстен взяв участь у 15 матчах ліги, в яких забив 10 м'ячів[3], став чемпіоном та володарем Кубка Туреччини[16], але, всупереч цьому, розірвав контракт, розрахований ще на один сезон[1] і повернувся до Німеччини. Його повернення не можна назвати успішним — зігравши за «Карл Цейсс» 9 матчів у другій Бундеслізі він жодного разу не забив.[3] Залишивши Єну, Торстен Гютшов відіграв ще два сезони в клубах другої Бундесліги — «Ганновері 96» та «Хемніцері>». Цей період став для Гютшова вдалим — він забив 16 і 15 м'ячів у кожному сезоні[3], але останній закінчився вильотом «Хемніцера».[17]

Влітку 1996 Торстен Гютшов повернувся в дрезденське «Динамо», яке на той момент грало в північно-східній зоні Регіональної ліги. Рідній команді він віддав ще три роки, перш ніж завершити виступи в 1999. Усього за «Динамо» (Дрезден) Торстен Гютшов провів 329 матчів у чемпіонатах НДР та Німеччини, забив 149 м'ячів.[3] Лише два футболісти зіграли більше — Ханс-Юрген Дернер та Райнгард Гефнер.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Торстен Гютшов почав залучатися до юнацької збірної НДР у 1979 році, зіграв за неї 4 матчі, забив 3 голи. З 1981 по 1983 він виступав за молодіжну збірну, у складі якої провів 16 матчів і відзначився 4 рази.

У першій збірній НДР Гютшов дебютував 16 лютого 1984, в товариській грі зі збірною командою Греції в Афінах. Гості перемогли з рахунком 3:1, третій гол — на рахунку Гютшова. 12 вересня того ж року східні німці знову зустрічалися з Грецією, цього разу у Цвікау. Матч завершився мінімальною перемогою збірної НДР, єдиний м'яч провів Торстен Гютшов. Третього матчу за збірну Гютшову довелося чекати 4 з половиною роки,[18] 22 березня 1989 він вийшов на заміну після першого тайму в товариському матчі проти збірної Фінляндії. Ця гра стала для Гютшова останньою за збірну.

Таким чином, всього у складі збірної НДР Торстен Гютшов провів 3 товариські матчі, в яких забив 2 м'ячі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Як тренер Торстен Гютшов працював з резервістами «Бохума», а з липня 2003 по кінець січня 2004 був головним тренером клубу «Обернойланд».[19] У 2006 році він був призначений головним тренером «Хеслінгена», у першому ж сезоні вивів клуб в Оберлігу і працював з ним до розформування. У 2014 році чотири місяці очолював «Нойштрелиц». Робота з «Будіссою» закінчилася невдачею — клуб вилетів із Регіональної ліги.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гютшов одружений і є батьком двійні.[20] Його сім'я живе в Цефені[21] і активно займається роликовим катанням та фігурним катанням. У нього також є донька від першого шлюбу. Він все ще грає у футбол за традиційну команду «Динамо» (Дрезден), за збірну Сходу та іноді за команду Уве-Зеелера.[22]

Співпраця зі Штазі[ред. | ред. код]

Гютшов був неофіційним співробітником (IM) Дрезденського районного управління державної безпеки НДР під кодовим ім'ям «Шретер». У процесі роботи він шпигував за близько 60 гравцями дрезденського «Динамо» у 1981—1989 роках,[23] зокрема за Маттіасом Заммером,[24] а також Ульфом Кірстеном, офіційними особами та тренерами.[23] Причиною своєї співпраці Гютшов назвав шантаж.[25] У віці 17 років він був поставлений перед вибором: кинути футбол і розлучитися зі своєю дівчиною, батьки якої подали заяву на виїзд з країни, або ж бути мобілізованим у Національну народну армію, або ж стати неофіційним працівником.[23]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Динамо» (Дрезден)

«Галатасарай»

Особисті[ред. | ред. код]

  • Футболіст року у НДР : 1991
  • Найкращий бомбардир чемпіонату НДР (3): 1988/89, 1989/90, 1990/91
  • Найкращий бомбардир Кубка УЄФА: 1988/89
  • Найкращий бомбардир в історії дрезденського «Динамо»: 189 голів

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубная карьера
Клуб Сезон Лига Кубки Еврокубки Прочие Итого
Игры Голы Игры Голы Игры Голы Игры Голы Игры Голы
Динамо (Дрезден) 1980/81 14 3 0 0 0 0 0 0 14 3
1981/82 15 4 5 2 3 0 0 0 23 6
1982/83 25 9 4 1 2 0 0 0 31 10
1983/84 20 7 3 2 0 0 0 0 23 9
1984/85 26 17 8 3 6 1 0 0 40 21
1985/86 9 0 3 0 2 0 0 0 14 0
1986/87 2 0 1 0 0 0 0 0 3 0
1987/88 20 9 4 2 2 0 0 0 26 11
1988/89 26 17 3 2 9 7 0 0 38 26
1989/90 25 18 6 10 1 1 1 0 33 29
1990/91 26 20 3 1 6 5 0 0 35 26
1991/92 31 10 3 1 0 0 0 0 34 11
1992/93 8 2 0 0 0 0 0 0 8 2
Итого 247 116 43 24 31 14 1 0 322 154
Динамо II

(фарм-клуб) 		1985/86 2 4 - - - - 0 0 2 4
1986/87 7 1 - - - - 0 0 7 1
1987/88 5 10 - - - - 0 0 5 10
Итого 14 15 0 0 0 0 0 0 14 15
Галатасарай 1992/93 15 10 4 2 0 0 0 0 19 12
Итого 15 10 4 2 0 0 0 0 19 12
Карл Цейсс 1993/94 9 0 2 0 - - 0 0 11 0
Итого 9 0 2 0 0 0 0 0 11 0
Ганновер 96 1994/95 33 16 2 1 - - 0 0 35 17
Итого 33 16 2 1 0 0 0 0 35 17
Кемницер 1995/96 34 15 2 2 - - 0 0 36 17
Итого 34 15 2 2 0 0 0 0 36 17
Динамо (Дрезден) 1996/97 30 12 0 0 - - 0 0 30 12
1997/98 32 16 0 0 - - 4 2 36 18
1998/99 20 5 0 0 - - 3 0 23 5
Итого 82 33 0 0 0 0 7 2 89 35
Всего за «Динамо» 329 149 43 24 31 14 8 2 411 189
Всего за карьеру 434 205 53 29 31 14 8 2 526 250

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в TORSTEN JENS GÜTSCHOW - Player Details TFF. www.tff.org. Процитовано 8 березня 2023.
  2. ↑ Germany — Player Data — G [Архівовано 2011-09-02 у Wayback Machine.] — rsssf.com(англ.)
  3. ↑ а б в г д е ж Torsten Gütschow — Matches and Goals in Oberliga [Архівовано 2012-09-26 у Wayback Machine.] — rsssf.com(англ.)
  4. ↑ а б East Germany - Topscorers. www.rsssf.org. Процитовано 8 березня 2023.
  5. ↑ Коллетт М. Ответный шок // Футбол-Хокей. 11 листопада 1988. № 50 (1488). С. 14—15
  6. ↑ Розов Г. Итальянский акцент // Футбол-Хокей. 19 березня 1989. № 11 (1501). С. 14—15
  7. ↑ Валсеччи П. Всюду — Италия! // Футбол-Хокей. 23 квітня 1989. № 16 (1506). С. 14—15
  8. ↑ Розов Г. Всплески и вспышки // Футбол-Хокей. 1 жовтня 1989. № 39 (1529). С. 14—15
  9. ↑ Отреагировать не замедлили // Футбол. 12 ноября 1990. № 20. С. 14—15
  10. ↑ Версии на любой вкус // Футбол. 10 березня 1991. № 10 (37). С. 14—15
  11. ↑ а б Гусев В. В Европе мода на… недоигранные матчи // Футбол. 24 березня 1991. № 12 (39). С. 14—15
  12. ↑ а б The European Champions' Cup 1990/91 - 1. FC Dynamo Dresden (GDR - GER). www.rsssf.org. Процитовано 8 березня 2023.
  13. ↑ Санкции УЕФА // Футбол. 7 квітня 1991. № 14 (41). С. 15
  14. ↑ Germany 1991/92 [Архівовано 2011-09-21 у Wayback Machine.] — rsssf.com(англ.)
  15. ↑ Dynamo Dresden — Bundesliga 1991/1992 [Архівовано 2011-09-06 у Wayback Machine.] — Fussballdaten — Die Fußballdatenbank(нім.)
  16. ↑ Turkey 1992/93 [Архівовано 2011-08-22 у Wayback Machine.] — rsssf.com(англ.)
  17. ↑ 2. Bundesliga 1995/1996 — Der aktuelle 34. Spieltag [Архівовано 2011-08-29 у Wayback Machine.] — Fussballdaten — Die Fußballdatenbank(нім.)
  18. ↑ Torsten Gütschow - International Appearances. www.rsssf.org. Процитовано 7 березня 2023.
  19. ↑ 5028 на сайті transfermarkt.com (англ.)
  20. ↑ Wird Gütschow Trainer beim VfL?. www.saechsische.de (нім.). Процитовано 7 березня 2023.
  21. ↑ KREISEL-Interview mit Torsten Gütschow. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  22. ↑ Dynamo-Star sucht neuen Job. www.saechsische.de (нім.). Процитовано 7 березня 2023.
  23. ↑ а б в https://www.abendblatt.de/archive/1992/pdf/19920127.pdf/ASV_HAB_19920127_HA_015.pdf
  24. ↑ Matthias Sammer spricht über Stasi-Akte und Zeit als Passiv-Mitglied. SPORT1 (нім.). Процитовано 7 березня 2023.
  25. ↑ ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Процитовано 7 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Торстен_Гютшов&oldid=40656429