Тюха Іван Андрійович
Тюха Іван Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
2 січня 1920 Власівка, Баришівський район, Україна | |||
Смерть | 22 березня 2000 (80 років) | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1952) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Єржиковський Сергій Миколайович, Сиротенко Олександр Іванович, Єлева Костянтин Миколайович, Болдирєв Володимир Степанович, Отрощенко Сергій Борисович, Штільман Ілля Нісонович, Меліхов Георгій Степанович і Костецький Володимир Миколайович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Іван Андрійович Тюха (2 січня 1920, Власівка — 22 березня 2000) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Заслужений художник України з 1995 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 2 січня 1920 року в селі Власівці (нині Броварський район Київськох області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (27 травня 1945), Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985); медалями «За оборону Ленінграда» (15 грудня 1944), «За відвагу» (1 квітня 1944)[2].
1952 року закінчив Київський художній інститут, де його навчали, зокрема, Сергій Єржиковський, Олександр Сиротенко, Костянтин Єлева, Володимир Болдирєв, Сергій Отрощенко, Ілля Штільман, Георгій Меліхов і Костецький Володимир. Дипломна робота — полотно «На березі Дніпра»[3].
Жив у Києві, в будику на вулиці Дашавській № 27, квартира № 33. Помер 22 березня 2000 року[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працював в галузі станкового живопису, був майстром тематичної картини і пейзажу. Серед робіт:
- «На будові домни. Донбас» (1951);
- «Вечір на Сеймі» (1960);
- «…На оновленій землі…» (1964);
- «Пам'ятник арсенальцям» (1965);
- «В Седневі» (1965; полотно, олія);
- «Будинок М. Ємельянова» (1969);
- «Натюрморт» (1971; полотно, олія);
- «Зима в селі» (1980-ті; полотно, олія);
- «Небо над сінокосом» (1980-ті; картон, олія);
- «Верби» (1980-ті; картон, олія);
- «Зима» (1984; полотно, олія);
- «Зарослий ставок» (1985; картон, олія).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1951 року, персональна виставка пройшла Києві у 1957 році.
Твори художника представлені у музейних, галерейних та приватних збірках в Україні, США, Франції, Канаді[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Арт-галерея Nostalgie. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ Тюха Иван Андреевич / Память народа. [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Іван Тюха / Бібліотека українського мистецтва. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Тюха Іван Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 471.;
- Тюха Іван Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 234.
- Народились 2 січня
- Народились 1920
- Уродженці Баришівського району
- Померли 22 березня
- Померли 2000
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»
- Заслужені художники України
- Радянські військовики Другої світової війни
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Художники Києва