Ударне ядро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стадії формування ударного ядра
Процес формування ударного ядра (кліп)

Ударне ядро — спеціальний тип уражальної бойової частини артилерійського снаряда (міни), заснований на кумулятивному ефекті дії боєприпасу. Формування ударного ядра здійснюється шляхом «вивертання» за допомогою вибухової речовини «кумулятивного» облицювання й подальшого його обтиснення в радіальному напрямку з отриманням компактного елемента. Ударне ядро після вибуху формується не відразу, а на деякій відстані від лицьової частини БЧ, яке становить для різних зразків зброї від 40 см до 10-20 м. В умовах статичних підривів бойової частини з використанням для прицілювання лазера встановлена ​​висока точність влучення ударного ядра на дистанції до 100 м. Якщо в класичний кумулятивний струмінь переходить 10 % маси кумулятивного облицювання, то в ударне ядро — практично вся її маса. Параметри вражаючої дії ударного ядра визначаються бронепробивність і заброньовою дією, а не величиною кінетичної енергії в джоулях.

Призначений для ураження всіх типів броньованої техніки противника.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Gook M. The Science of High Explosives N, Y.: Reinhold Publishing Cjrp, 1958,

Посилання[ред. | ред. код]