Уманець Микола Васильович

Уманець Микола Васильович
Народився	18 жовтня 1925(1925-10-18) село Біла, тепер Ямпільський район Вінницька область
Помер	1 грудня 1986(1986-12-01) (61 рік) місто Чернігів
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Васильович Уманець (18 жовтня 1925(19251018), село Біла, тепер Ямпільський район Вінницька область — 1 грудня 1986, місто Чернігів) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1971—1986 рр. Член Ревізійної комісії ЦК КПРС в 1981—1986 рр.

Біографія

Народився в родині службовця.

Учасник німецько-радянської війни: служив у Радянській армії з березня 1944 по вересень 1945 року. Був важкопоранений, інвалід війни.

У 1950 закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.

У 1950—1953 роках працював агрономом Новоселицького районного відділу сільського господарства, головою колгоспів імені Чапаєва та імені Суворова Новоселицького району Чернівецької області.

Член КПРС з 1953 року.

У 1953—1958 роках — голова виконавчого комітету Новоселицької районної ради депутатів трудящих Чернівецької області.

У 1958—1961 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1961 році — інспектор ЦК КПУ.

У вересні 1961 — січні 1963 року — секретар Житомирського обласного комітету КПУ. У січні 1963 — грудні 1964 року — секретар Житомирського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1968 року — секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У 1968—1969 роках — 2-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У 1969—1970 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.

29 квітня 1970 — 8 січня 1984 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КПУ.

З січня 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер на 62-му році життя 1 грудня 1986 року.

Відгуки

Доктор історичних наук Володимир Половець, який у 1970-х—1980-х роках працював під керівництвом Миколи Уманця, згадував про свого начальника з високою оцінкою. Своєї посади 1-го секретаря Чернігівського обкому Уманець позбувся через генерал-майора КДБ Альберта Діченка, який активно намагався будь-яким чином зняти його з керівництва областю через начебто критичний стан справ у Чернігівському державному педагогічному інституті, яким опікувався Уманець.

Нагороди

• два ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни І ступеня
• орден Вітчизняної війни ІІ ступеня
• орден Слави ІІІ ступеня
• медалі

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР. Десятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1979. (рос.)