Фарісей Анатолій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фарісей Анатолій Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 23 березня 1974(1974-03-23)
Шепіївка, Вінницька область, УРСР
Смерть 15 лютого 2017(2017-02-15) (42 роки)
Кримське, Луганська область, Україна
(загиблий у бою)
Поховання Калинівський район
Псевдо «Фарік»
Військова служба
Роки служби
 54 ОРБ 2014—2015,
 93 ОМБр 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Олекса́ндрович Фарісе́й (23 березня 1974(19740323), с. Шепіївка, Калинівський район, Вінницька область, Українська РСР — 15 лютого 2017, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Фарік».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1974 року в селі Шепіївка на Вінниччині. По закінченні 8 класів сільської школи вступив до Вінницького вищого професійного училища № 4, яке закінчив у 1992 року за спеціальністю кабельника-спайщика. 1992—1994 проходив строкову військову службу в Житомирі. Після армії працював їздовим у колгоспі «Нове життя», доглядав коней та перевозив вантажі. Потім тривалий час працював у Києві експедитором. Брав участь у подіях Революції Гідності.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 29 серпня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією та зарахований до складу 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А2076, м. Новоград-Волинський, Житомирська область.

Протягом 2014—2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України. Після демобілізації повернувся до мирного життя. 15 березня 2016 вступив на військову службу за контрактом і знову вирушив на фронт.

Молодший сержант, стрілець — помічник гранатометника 2-го взводу 9-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

15 лютого 2017 року близько 23:05 загинув під час бойового чергування від осколкових поранень голови в результаті мінометного обстрілу противником взводного опорного пункту поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганської області.

18 лютого похований на кладовищі рідного села Шепіївка.

Неодружений, батьки померли, залишився брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

У червні 2018 року в м. Вінниця на фасаді будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище» встановлені меморіальні дошки чотирьом випускникам навчального закладу, які загинули на Сході, серед яких і Анатолій Фарісей[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. У Вінниці встановили меморіальні дошки загиблим на Донбасі (ФОТО) [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Вголос», 7 червня 2018

Джерела[ред. | ред. код]