Фельберт Федір Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фельберт Федір Васильович
Народився 14 (27) грудня 1901
Кустанай, Тургайська область, Російська імперія
Помер 16 березня 1969(1969-03-16) (67 років)
Поховання Міське кладовище № 2
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність працівник сільського господарства
Учасник Громадянська війна в Росії
Нагороди

Федір Васильович Фельберт (14 (27) грудня 1901 — 16 березня 1969) — радянський діяч сільського господарства. Учасник Громадянської війни в Росії, пізніше працював на керівних посадах на підприємствах сільського господарства, зокрема директором бурякорадгоспу «Федорівський» у Великобурлуцькому районі Харківської області в 1943—1956 роках. Герой Соціалістичної Праці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Федір Фельберт народився 14 (27) грудня 1901 року у повітовому місті Кустанай Тургайської області. За національністю росіянин. Трудову діяльність почав у 1912 році. У сімнадцятирічному віці був призваний до лав Червоної армії, у складі якої брав участь у Громадській війні в Росії. 20 вересня 1920 року був нагороджений іменною зброєю за відмінну службу[1].

Демобілізувався у 1923 році та почав працювати на Харківському м'ясному комбінаті. Наступного року вступив до ВКП(б). У 1930 році був призначений заступником директора харківської кінної бази «Добробут». Через сім років став директором радгоспу «Вирішальний» у Зміївському районі Харківської області. Після початку Німецько-радянської війни, разом з радгоспом, був евакуйований до Камишинського району Сталінградської області[1].

Після звільнення Великобурлуцького району від німецької окупації, був призначений директором бурякорадгоспу «Федорівський», головна садиба якого знаходилася у селищі Федорівка. У 1947 році бурякорадгосп зібрав велику кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні пшениці, якої було зібрано 35 центнерів зерна з гектара на загальній площі у вісімдесят гектарів[2][1].

За «отримання високих урожаїв пшениці, жита та цукрового буряка при виконанні радгоспами плану здачі державі сільськогосподарських продуктів у 1947 році та забезпечення насінням зернових культур для весняної сівби 1948 року», Президія Верховної ради СРСР указом від 30 квітня 1948 року надала Федору Фельберту звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот». Окрім директора, звання героя отримали ще сім робітників бурякорадгоспу, це був бригадир польової бригади Прокопій Коленько, старший механік Трохим Скринник та ланкові: Марія Лоткова[К 1], Олександра Січкарьова, Марія Чернецька, Катерина Шибанова, Євдокія Шевченко[3][1][4].

Федір Фельберт всього пропрацював на посаді директора бурякорадгоспу «Федорівський» тринадцять років. Він помер 16 березня 1969 року і був похований на Другому міському кладовищі Харкова. Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 13 від 12 січня 1981 року могила Федора Фельберта отримала статус пам'ятки історії місцевого значення з охоронним номером 1574. Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету № 532 від 21 грудня 1987 року була встановлена охоронна зона пам'ятки у 50 метрів[1][5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментар[ред. | ред. код]

  1. За іншими джерелами Лобанова Марія Федотівна.

Література[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Дикань, 2008, с. 277.
  2. Ведомости ВС СССР, 1948, с. 2.
  3. а б в г Ведомости ВС СССР, 1948, с. 1—2.
  4. Оковита, 2017, с. 22—23.
  5. Перелік пам’яток історії та монументального мистецтва. Харківська обласна державна адміністрація. Процитовано 21 липня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дикань А.П. Золотые звезды Харьковщины : [рос.]. — Харьков : Полиграфист, 2008. — С. 277. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5.
  • Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків : Контраст, 2017. — С. 22—23. — 192 с. — ISBN 978-617-7405-08-4.
  • О присвоении звания Героя Социалистического Труда работникам совхозов Министерства пищевой промышленности СССР по Украинской ССР : [рос.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1948. — № 18 (517) (16 мая). — С. 1—2.