Француз Ісидор Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Француз Ісидор Аронович
Народження 19 (31) липня 1896
Смерть 19 вересня 1991(1991-09-19) (95 років)
Національність єврей
Країна
(підданство)
 СРСР
Навчання Вищі художньо-технічні майстерні
Діяльність архітектор, реставратор
Найважливіші споруди проєкт Мавзолея Леніна під час роботи в майстерні Олексія Щусєва і трибуни на Червоній площі, у співаторстві з О. В. Снігарьовим у Москве
Реставрація пам'яток брав участь у реставрації Китайгородської стіни під керівництвом М. Д. Виноградова в 1925-1930 рр.
Заклад Щусєв Олексій Вікторович

Айзек (Ісаак) Аронович Француз (нар. 19 (31) липня 1896(18960731)[1], Одеса, Російська імперія — пом. 1991, Москва, СРСР) — радянський архітектор і книжковий графік, один з авторів Мавзолею Леніна[2] і трибун на Червоній площі в Москві.

Біографія[ред. | ред. код]

Ісидор Аронович Француз народився 1896 року в єврейській родині[3][2]. Батько, Арон Іцкович Француз, походив з Берислава (нині — місто в Херсонській області) і жив з родиною в Одесі на вулиці Ніжинській, 5[4]. Закінчив комерційне училище Гохмана у Одесі[5]. Закінчив Вищі художньо-технічні майстерні (ВХУТЕМАС) у Москві 1926 року. Працював в особистій майстерні Олексія Щусєва. Брав участь практично у всіх його великих роботах.

В 19331941 роках керував архітектурної майстернею Московської міськради. Автор численних проектів будівель у Москві. Учасник першої та другої світових воєн. Георгіївський кавалер.

Автор книжкових ілюстрацій до творів-сучасників дитячих письменників, у тому числі Агнії Барто, Лева Зілова, Віри Харузіної[6].

Основні роботи[ред. | ред. код]

Глазковський міст через Ангару
  • Пам'ятник В. І. Леніну на Тверській площі (1940, скульптор Сергій Меркуров);
  • Надгробні пам'ятники-погруддя Я. М. Свердлову, Ф. Е. Дзержинському, М. В. Фрунзе та М. В. Калініну (1947), О. О. Жданову (1949) в Некрополі біля Кремлівської стіни, все — спільно зі скульптором С. Д. Меркуровим;
  • Пам'ятник М. І. Калініну (1947, скульптор С. Д. Меркуров);
  • Пам'ятник В. Р. Вільямсу (1947, скульптор С. О. Махтін);
  • Пам'ятник-бюст С. С. Корсакову (1949, скульптор С. Д. Меркуров);
  • Пам'ятник-бюст М. І. Авербаху (1952, скульптор С. Д. Меркуров);
  • Пам'ятник-бюст К. Е . Ціолковському (1957, скульптор С. Д. Меркуров);
  • Пам'ятник-погруддя М. Є. Жуковському (1959, скульптор Г. В. Нерода);

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Георгіївським хрестом[3], а також радянськими орденами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заграевский С. В. Рейтинг элиты архитектуры XVIII–XXI веков // Единый художественный рейтинг. — 2013.
  2. а б в Историк архитектуры А. А. Клименко: Интервью Радио Свобода
  3. а б в Биографии С—Я // Российская еврейская энциклопедия / Брановер Г.Г. — Москва : Российская Академия Естественных Наук. Научный фонд «Еврейская энциклопедия». «Эпос», 1997. — Т. III. — С. 238. — 2000 прим. (электронная версия)
  4. Посемейные списки одесских евреев-мещан (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2021.
  5. Иосиф (Исаак) Аронович Француз. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
  6. Книги с иллюстрациями И. А. Француза
  7. Равиля Фаттахова Старый ангарский мост [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Общественно-политическая газета «Областная», Иркутск. 03.06.2011
  8. Постановление Правительства Москвы № 39-ПП от 23 января 2007 года О государственной регистрации прав на недвижимые объекты монументального искусства, отнесенные к объектам культурного наследия. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 31 січня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Брановер Г. Г. — Москва: Российская Академия Естественных Наук. Научный фонд «Еврейская энциклопедия». «Эпос», 1997. — Т. III. — С. 238. — 528 с. — 2000 экз.
  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. с. 58. ISBN 978-3-933713-64-3.