Харитонов Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Харитонов

Микола Михайлович Харитонов (рос. Николай Михайлович Харитонов; * 30 жовтня 1948(19481030), село Резино, Усть-Таркський район, Новосибірська область) — російський політик, депутат Державної Думи з 1993 року, на даний момент входить до складу фракції КПРФ. Член ПАРЄ. Кандидат економічних наук. Брав участь у президентських виборах 2004 року, на яких зайняв друге місце (13,69% голосів виборців).

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Новосибірський сільськогосподарський інститут. З 1972 по 1994 рік працював агрономом, директором радгоспу «Більшовик» Мошковського району Новосибірської області.

У 1990 році обраний народним депутатом РРФСР. Входив у фракцію «Аграрний союз», депутатський блок «Народна єдність». Був членом Соціалістичної партії трудящих. У 1993 році брав участь у створенні Аграрної партії Росії, був обраний заступником голови Михайла Лапшина. У вересні — жовтні 1993 року очолював Координаційний штаб X надзвичайного (позачергового) З'їзду народних депутатів Російської Федерації, забезпечував постачання продовольством блокованого Будинку Рад. Обирався депутатом Державної Думи всіх шести скликань, при цьому на виборах 19932003 років по одномандатному Барабинському округу Новосибірської області, де був практично поза конкуренцією.

У 1996 році закінчив Академію народного господарства при Уряді Російської Федерації.

На президентських виборах 1996 року підтримував кандидатуру Геннадія Зюганова.

19 грудня 1999 був обраний депутатом Державної Думи третього скликання за списком КПРФ під номером 9. У Думі очолив Агропромислову депутатську групу. У травні 2000 року пленум центрального ради АПР прийняв рішення призупинити членство Харитонова в керівних органах партії, так як він виступив різко проти відходу Аграрної партії Росії від співпраці з КПРФ. Микола Харитонов став одним з керівників Аграрно-промислового союзу Росії, який об'єднав прокомуністичні аграрні кола.

7 грудня 2003 в черговий раз обраний депутатом Державної Думи четвертого скликання за Барабинським одномандатним виборчім округом № 124 (Новосибірська область). Увійшов до складу фракції КПРФ. Обійняв посаду першого заступника голови Комітету з аграрних питань.

На з'їзді партії КПРФ обраний єдиним кандидатом від партії на президентських виборах у березні 2004 року. При таємному голосуванні на його підтримку висловилися 123 учасники з'їзду, а Геннадія Семигіна підтримали 105 учасників. За підсумками виборів посів 2 місце і 9,4 млн голосів виборців (13,69% голосів).

У 2007 році вийшов з Аграрної партії Росії, з причини активної співпраці цієї партії з «Єдиною Росією».

Увійшов в загальнофедеральних список КПРФ під третім номером на думських виборах 2007 року. 29 листопада 2008 став членом КПРФ на XIII з'їзді, а 30 листопада обраний членом президії ЦК КПРФ.

У 2011 році знову обраний депутатом Державної Думи шостого скликання, в якій він очолив комітет з регіональної політики та проблем Півночі і Далекого Сходу Держдуми шостого скликання. Член ПАРЄ.

У 2008 році імідж політика був неабияк зіпсований гучною історією з автомобільною аварією, після якої КПРФ не стала включати його до виборчого списку на виборах в Новосибірську. Очолював регіональні виборчі списки (суб'єктові трійки) в Республіці Марій Ел (жовтень 2009 року), Республіці Алтай (березень 2010 року), Оренбурзької області (березень 2011 року).

Особисте життя[ред.ред. код]

Харитонов захоплюється полюванням і спортом (у 1994 році він виступив одним з організаторів думської футбольної команди). Він одружений, у нього чотири дочки.

Нагороди, почесні звання[ред.ред. код]

У грудні 2000 року наказом директора ФСБ Росії Н. П. Патрушева присвоєно звання полковника.

Посилання[ред.ред. код]