Хліб — іменник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хліб — іменник
рос. Хлеб — имя существительное
Жанр драма
Режисер Григорій Нікулін
Сценарист Михайло Алексєєв
Григорій Нікулін
Юрій Тюрін
У головних
ролях
Сергій Никоненко
Андрій Дударенко
Ніна Русланова
Наталія Сайко
Олексій Булдаков
Кирило Лавров
Оператор Сергій Астахов
Композитор Віктор Лебедєв
Художник Павло Пархоменко
Володимир Банних
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 580 хв. (8 серій)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1988
IMDb ID 0270784

«Хліб — іменник» (рос. Хлеб — имя существительное) — радянський восьмисерійний художній фільм 1988 року, знятий Григорієм Нікуліним за мотивами романів і повістей Михайла Алексєєва «Хліб — іменник», «Вишневий вир», «Карюха», «Забіяки».

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм про життя великого приволзького села від початку ХХ століття до середини 1930-х років. Своєрідний колективний портрет російського селянина.

1-а серія «Рід. 1900—1906 роки»[ред. | ред. код]

Початок XX століття. У приволзькому селі Савкін 3атон живе сім'я Харламова, живуть вони важко, але самостійно… Середній Харламов, Микола, пригледів собі невістку — Фросю Рижову, за прізвиськом Вишенька. Але Фрося не хоче за нього заміж — вона любить красеня Івана Полєтаєва…

2-а серія «Буття. 1916—1917 роки»[ред. | ред. код]

Десять років після весілля Миколи та Фросі. Лютневої ночі 1917 року в село потайки повернулися Іван Полєтаєв і молодший з братів Харламова — Павло. Обидва вони дезертирували з фронту Першої світової війни. Рятуючи сина, Михайло Авер'янович Харламов змушений був заховати в своєму будинку і Івана, якого колись любила Фрося. 3абуте, здавалося, почуття спалахнуло з новою силою…

3-я серія «Кумачові прапори. 1917—1922 роки»[ред. | ред. код]

Революція і радянська влада поступово руйнують нормальне життя народу. Складні відносини між братами Харламовими особливо загострюються після розділу майна їх батька…

4-а серія «Розкол. 1921—1927 роки»[ред. | ред. код]

Чинячи опір радянській владі, народ бореться за виживання. Обоз з хлібом, який продзагін відняв у народу, захоплюють мужики з банди колишнього урядника Півкіна. Селянська громада розколота. У цей важкий час йде будівництво власного будинку для Миколи Харламова і Фросі…

5-а серія «На переломі. 1927—1929 роки»[ред. | ред. код]

Початок колективізації… Все більше загострюються відносини між сім'єю Харламова і Іваном Полєтаєва. Микола, так і не пробачив Фросі давню її зраду, час від часу нещадно б'є дружину…

6-а серія «Земля. 1929—1930 роки»[ред. | ред. код]

Розповідь про біди народу при радянській владі: про грабіжницьку колективізацію і розкуркулювання, про голодомор, про знищення селянства, про винищення народів Росії…

7-а серія «Лихоліття. 1930—1932 роки»[ред. | ред. код]

Микола Харламов залишає родину і від'їжджає в далеке село Єкатеринівку, де жити легше і де y нього інша жінка. Але Миколі не забути про дітей і дружину. Іноді навідується він в Савкін 3атон, щоб підкинути їм і старому батьку мішок-другий борошна. В один із приїздів, бачачи, що молодший син Міша зовсім ослаб від голоду, Микола Харламов вирішує забрати його з собою.

8-а серія «Сповідь. 1933 рік»[ред. | ред. код]

Голодомор. Пограбований народ вимирає. Микола Харламов скоює злочин і на суді заявляє «серп і молот — смерть і голод». Комуніст Шабатін в жаху від страждань народу і безсилий врятувати народ від голоду за радянської диктатури; він дивиться на портрет Сталіна і кінчає життя самогубством.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

Картина знімалася в Саратові і Саратовській області. У зйомках фільму брали участь сільські жителі поволзьких сіл і актори багатьох театрів країни, у тому числі Саратова, Куйбишева, Пермі, Одеси, Київа, Новосибірську, Алма-Ати, Москви і Ленінграду.

Посилання[ред. | ред. код]