Цвінґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Цвінґер з висоти пташиного польоту. На задньому плані — річка Ельба і опера Земпера, на передньому — драматичний театр

Дрезденський Цвінґер (нім. Zwinger) — історичне місце в Дрездені, комплекс з чотирьох будов. Назва походить від його розташування — у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами. Перший варіант Дрезденського цвінґера був і створений саме між фортечними мурами міста. Нині тут розташовані різні за призначенням музеї, серед котрих і уславлена Дрезденська картинна галерея, Музей порцеляни та Фізико-математичний музей.

Історія[ред.ред. код]

Збіг вдалих обставин[ред.ред. код]

Худ. Луї де Сільвестр, курфюрст Август ІІ Сильний, близько 1720 року.

В кінці 17 — на початку 18 ст. Саксонія переживала економічний розквіт. В Рудних горах збільшили видобуток срібла та олова.

Князь Август став курфюрстом з 1694 року.

Саксонський курфюрст вдало перехопив авантюрного алхіміка на ім'я Йоганн Фрідріх Беттгер. І той разом з фахівцями та науковцями курфюрста винайшов першу європейську порцеляну, яку поціновували дорожче за золото. Торгівля тільки мейсенською порцеляною приносила курфюрсту значні прибутки.

Також вдало курфюрст 1697 року перехопив корону Польщі, що підняло його статус і спонукало до будівництва розкішних резиденцій. В Дрездені на цей час скупчився значний осередок видатних майстрів, що надавало змогу втілювати в реальність розкішні і масштабні проекти.

Попередник — дерев'яний амфітеатр[ред.ред. код]

У 1709 р. в Дрездені пишно вітали короля Данії. Задля палацових свят і побудували дерев'яний амфітеатр з триумфальними арками на честь вельможного гостя. Роботи виконав архітектор курфюрста — Матеус Пьопельман. Ідея сподобалась. І багатий курфюрст наважився перебудувати дерев'яний амфітеатр на кам'яний, але розкішніший.

Курфюрст-замовник відрядив Пьопельмана в Австрію та Італію, видатні центри архітектури бароко, де Матеус Пьопельман вивчав устрій античних арен, цирків та палаців.

Проект[ред.ред. код]

В проекті майбутнього цвінгера архітектор Пьопельман нібито відштовхувався від давньоримського Марсова поля, але зробив все по новому. Пьопельман навіть сам не усвідомлював багатозначності власного твору і називав його «римським творінням».

Майбутній кам'яний цвінґер за ідеєю і надалі планували використовувати для свят, турнірів. Звідси відкриті пласкі покрівлі, що поєднували усі будівлі комплексу та багато прозорих галерей, які призначалися для вельможних гостей та придворних. Лише в деяких містах над пласкими покрівлями галерей височили павільйони. Особливістю комплексу була відсутність палацу, який планували побудувати в майбутньому. Поступово проект насичували новими ідеями. Так, виникла ідея створити декілька карильйонів в павільйонах, створити фонтани на подвір'ї, зробити каскад.

З їх появою Цвінґер все більше втрачав характер арени для турнірів і перетворювався на регулярний сад бароко з партерами, фонтанами, стримано введеними квітниками і павільйнами для маскарадів і палацових свят.

[[[[]]]]=== Будівництво ===

Підковоподібний дворик оранжереї та Вальпавільйон після відновлення
Сучасний вигляд галереї Земпера, вигляд з боку Цвінґера

Роботи розпочали 1711 року. Будівництво тривало 20 років і не було доведено до кінця через безліч оздоб, зачні грошові витрати і витратні технології самого будівництва. Створення парадного облямування двору почали з побудови оранжереї та її цетральної частини — Вальпавільйону. Аркади оранжереї і задали той трохи монотонний ритм галерей, притаманний першому поверху комплексу. Його збагачують барокові сходи, балюстради, декоративні вази і скульптури. Оранжерея була важливою частиною комплексу через панівну моду на помаранчеві дерева при західноєвропейських королівських дворах. Другою важливою частиною комплексу був павільйон для розташування приватних колекцій курфюрста і виборного короля Польщі.

Первісно за проектом Пьопельмана навпроти павільйону Кронентор (павільйон під короною) на іншому боці комплексу мали вибудувати другу напівпрозору вежу - павільйон, а поряд із нею приземкуваті приміщення для картинної галереї курфюрста та наукового музея. Коли очікувати закінчення будівництва набридло, відкриту частину комплексу забудували дерев'яним парканом, котрий згодом замінили на цегляний.

Цвінгер — це парадний, майже квадратний двір розмірами 106 на 107 метрів, збагачений підковоподібними двориками з павільйонами в центрах дугоподібних галерей навпроти один одного. Другу вісь ансамблю починала вежа Кронентор, що виходила на розімкнену частину комплексу, відкриту на річку Ельба. Ця частина палацового комплексу так і не була забудована за часів курфюрста та Пьопельмана. Лише в 19 столітті її заповнили будівлею в стилі неоренесанс, де розмістили картинну галерею (архітектор Готфрід Земпер). Лише після цього комплекс набув замкненого, відокремленого від середовища характеру.


Архітектор отримав 1847 року замову на розташування кінного монументу, для котрого він повинен був знайти відповідне місце.

Готфрід Земпер натомість створив власний проект добудов, що передбачав створення нового театру з урахуванням досягнень 19 ст., нового приміщення оранжерей та парадної пристані на річці Ельба поряд із спорудами початку 18 ст. Вісь від вибудованого Цвінгера простягалась до самої річки, а нову площу мали прикрасити монументи. Але втілити проект Земпера не вдалося. Новий театр вибудували, але не на тому місці, що передбачав архітектор, як і нову оранжерею, котру вибудували на другорядній земельній ділянці вулиці. Картинну галерею вибудували на місці паркану і у історичній стилістиці неоренесансу, а не бароко. Приміщення замкнуло подвір'я Цвінґера, але втратило здатність до прибудов і розширення в майбутньому.

Складові частини комплексу[ред.ред. код]

  • Вежа Кронентор
  • Павільйон Глокеншпильпавільйон з карильйоном, єдиним, який створили.
  • Вальпавільйон оранжереї
  • Німецький павільйон
  • Природничо-науковий павільйон
  • Фізико-математичний павільйон (Фізико-математичний салон)
  • Французький павільйон.

Музеї Цвінґера[ред.ред. код]


Панорамний вигляд Дрезденського Цвінґера
Панорамний вигляд Дрезденського Цвінґера

Джерела[ред.ред. код]

  • Hubert Georg Ermisch: Der Dresdner Zwinger. (Schriften des Instituts für Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie) Dresden (Sachsenverlag) 1953
  • Краткая художественная энциклопедия, Искусство стран и народов мира, т 1. М. 1962
  • Richard Borek (Hrsg.): Borek Briefmarken-Katalog Deutschland. Braunschweig (Verl. Richard Borek)1981 ISBN 3-87091-102-6
  • Adolph Canzler / Alfred Hauschild / Ludwig Neumann: Die Bauten, technischen und industriellen Anlagen von Dresden. Dresden (Meinhold & Söhne) 1878
  • Walter Dänhardt (Hrsg.): Festschrift aus Anlaß des hundertjährigen Bestehens der Flora, Sächsische Gesellschaft für Botanik und Gartenbau. Dresden (Selbstverlag) [1926]
  • Georg Dehio: Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler. Bd. Dresden. München, Berlin (Deutscher Kunstverlag) 2005 ISBN 3-422-03110-3
  • Hubert Georg Ermisch: Der Dresdner Zwinger. (Schriften des Instituts für Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie) Dresden (Sachsenverlag) 1953
  • Hermann Heckmann: Matthäus Daniel Pöppelmann und die Barockbaukunst in Dresden. Berlin (Verlag für Bauwesen) 1986 ISBN 3-345-00018-0
  • LIPSIA Farbkatalog DDR 1983. Berlin (transpress) 1983
  • Harald Marx (Hrsg.): Matthäus Daniel Pöppelmann. Der Architekt des Dresdner Zwingers. Leipzig (E.A. Seemann) 1990 ISBN 3-363-00414-1
  • Arno Naumann: Dresdens Gartenbau bis zur Gründungszeit der «Flora» Gesellschaft für Botanik und Gartenbau in Dresden. Dresden 1896

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 51°03′11″ пн. ш. 13°44′02″ сх. д. / 51.05306° пн. ш. 13.73389° сх. д. / 51.05306; 13.73389