Балюстра́да (італ.balaustrata, фр.balustrade, від balustre — «балясина») — невисока наскрізна огорожа балконів, терас, галерей, сходів або дахів, яка сформована з ряду фігурних балясин чи стовпчиків, вгорі з'єднана горизонтальними перилами, плитою, а внизу спирається на цоколь у вигляді бруса, що може бути оформлений різними обломами. Балюстрада є частиною архітектурного оздоблення будівель.
Доволі часто стовпчики між балясинами завершувались обелісками і вазами (вазонами), створюючи органічний перехід до стіни або даху. Виконується з каменя, дерева, металу. Розміри балюстрад тісно пов'язані з фізичними розмірами людини і на відміну від більшості ордерних форм не збільшуються і не зменшуються залежно від масштабу і параметрів будівлі. Балюстрада мала і символічне значення — недоторканості огородженого простору.
Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 134. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
Тимофієнко В. І.Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — ISBN 966-96284-0-7.
Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 50. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5.