Черкаське родовище бентонітових глин
Координати: 49°18′ пн. ш. 30°33′ сх. д. / 49.300° пн. ш. 30.550° сх. д. Черка́ське родо́вище — родовище бентонітових глин, розташоване в Лисянському районі Черкаської області.
Характеристика[ред. | ред. код]
Родовище найбільше в Україні і Європі[1] та одне з найбільших у світі; тут знаходиться понад 90 % всіх запасів бентонітів в Україні[2]. Відкрите у 1954 році, детально розвідане в 1958–1960 роках, розробляється з 1974 року відкритим способом. З 2004 року впроваджено принцип селективної вибірки глини, що дозволяє суттєво підвищити якість продукції. Розробкою родовища займається ПАТ «Дашуківські бентоніти». Пропонується надати родовищу статус геологічної пам'ятки регіонального значення[3].
Загальна площа родовища 643,4 км². Воно складається з декількох ділянок: Дашуківської (основної, тут наразі ведеться активна розробка), Ріпкинської (містяться поклади лужних бентонітів[4]), Босівської.
Родовище відноситься до боярської товщі верхнього міоцену, складається з 5 шарів глин різного мінерального та хімічного складу і промислової значущості. Нині найбільш інтенсивно розробляється другий продуктивний шар, складений з монтморилонітових глин, які мають широке застосування в різних промислових сферах. Глина утворилась внаслідок перемиву кір вивітрювання основних та ультраосновних порід кристалічного фундаменту в напівзакритому водному басейні пізньоміоценового часу. Кар'єр, де видобувається бентоніт, має площу 16 га. Він витягнутий в північно-західному напрямку, має розмір 800×200 м, глибина понад 50 м, має 5 уступів. Геологічні запаси оцінюються у приблизно 10 млрд тонн. Загальна промислова площа становить приблизно 120 км². Балансові запаси родовища станом на 1982 рік становили 104,7 млн тонн[5], станом на 2010 рік складають 49,4 млн тонн; видобуток станом на 2009 рік — 213,6 тис. тонн[6][неавторитетне джерело].
Глини залягають на глибині 10-40 м. Потужність продуктивної товщі від 0,5 до 43 м. У кар'єрі розкриваються такі шари:
- голоцен — ґрунтово-рослинний шар (1,3 м);
- широкінський кліматоліт — глина сіро-коричнева, в підошві бура, з прошарками лесоподібного матеріалу (1,3 м);
- крижанівський кліматоліт — глина бурувато-червона, донизу гігроморфна, сірувато-коричнева з нечіткими бурувато-коричневими плямами, в підошві з крупними гніздами кременистих карбонатів (0,8 м);
- березанський кліматоліт — глина сизувато-світло-сіра (2 м);
- верхній міоцен (боярська товща) — глина від світло-сірої до темно-сірої з численними карбонатними стяжіннями, в підошві прошарок вохристо-жовтих глин зі значним вмістом вапнякових конкрецій (3 м); глина світло-зеленувато-сіра, в'язка, пластична, у підошві 1-метровий прошарок світло-коричневої глини (6 м).
Бентонітові глини Черкаського родовища були успішно використані для дезактивації зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків і споруд, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наука і життя, 2, 1959, стор. 29
- ↑ http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU_geol/2009_46/andreyeva.pdf
- ↑ Дашуківський кар'єр Черкаського родовища бентонітових глин[недоступне посилання з грудня 2019]
- ↑ http://papers.univ.kiev.ua/geologija/articles/Bentonitic_clays_of_Ukraine_reserves_requirement_usage_13874.pdf[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Черкаське родовище бентонітових глин. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2012.
- ↑ Надра у Черкаській області (регіональна доповідь). 5ka.at.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- ↑ Мовчан М. П., Злобенко Б.П, Шпигун А. А., Федоренко Ю. Г., 1990
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт ПАТ «Дакушівські бентоніти» [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.]
- І робота, і заробітки [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |