Черноконь Олег Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черноконь Олег Євгенович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 29 грудня 1978(1978-12-29)
 УРСР, Київ
Смерть 20 липня 2017(2017-07-20) (38 років)
Україна Україна, Донецька область, Спартак
(Мінометний обстріл)
Поховання Київ
Псевдо «Спец»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 72 ОМБр
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир відділення розвідвзводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Зовнішні відеофайли
 Відео останніх хвилин життя бійця «Спеца» на YouTube

Оле́г Євге́нович Черноко́нь (29 грудня 1978(19781229), м. Київ, Українська РСР — 20 липня 2017, с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Спец».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1978 року у Києві. Мешкав у Голосіївському районі міста. Проходив службу в десантних військах.

Під час російської збройної агресії проти України добровольцем пішов на фронт, воював у складі батальйону «Айдар». Був розвідником і снайпером, володів навичками ножового бою. Наприкінці 2016 року підписав контракт із 72-ю бригадою.

Молодший сержант, снайпер-інструктор, командир відділення розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2167, м. Біла Церква, Київська область.

У 2017 році виконував завдання на опорному пункті «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька», між Авдіївкою та окупованим селом Спартак), — найближчій українській позиції до окупованого Донецька, неподалік Донецького аеропорту.

Загинув 20 липня 2017 року близько 22:00 на спостережній позиції від осколкового поранення у голову під час чергового обстрілу опорного пункту «Шахта», — міна 82-мм калібру розірвалась на відстані 1,5 м від окопу, уламки міни пройшли нижче каски, яка лишилася неушкодженою[1][2]. Тоді ж дістав поранення у руку побратим Олега Вячеслав Куцмай (позивний «Цинк», загинув 21 травня 2018 року в бою біля Горлівки), бійці ДУК «Правий сектор» «Ман» і «Бонд» зазнали легких поранень і контузії[3].

Похований 24 липня на кладовищі Києва[4].

Залишилася дружина та двоє маленьких дітей.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу станом на 6 годину 21 липня 2017 року [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 21 липня 2017
  2. ↑ Міна в 1,5 метрах: військові розкрили подробиці загибелі побратима на шахті Бутівка [Архівовано 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН, 21 липня 2017
  3. ↑ Міна прилетіла в окоп — показали відео останніх хвилин життя бійця «Спеца» [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.] // Михайло Ухман. Gazeta.ua, 18 вересня 2018
  4. ↑ Голосієво сьогодні попрощалось із загиблим захисником Вітчизни [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] // Голосіївська в місті Києві РДА, 24 липня 2017
  5. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2017 року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черноконь_Олег_Євгенович&oldid=35199664