Голосіївський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голосіївський район
COA of Holosiiv Raion Big.svg
Герб Голосіївського району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Київ
Код КОАТУУ: 80361
Утворений: 2001
Населення: 205,300
Площа: 156,35 км²
Станції метро: «Площа Льва Толстого», «Олімпійська», «Палац «Україна»», «Либідська», «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Іподром», «Теремки».
Районна влада
Адреса адміністрації: 03039, проспект 40-річчя Жовтня, 42, Телефон : 226-24-57 Факс: 289-66-61, 259-83-91, Електронна пошта : grda@golosiiv.gov.ua, Електронна приймальня громадян: golos@golosiiv.gov.ua
Веб-сторінка: http://www.golosiiv.gov.ua/
Голова РДА: Даневич Микола Володимирович

Голосіївський район — найбільший за площею міста Києва (15,62 тис. гектарів) утворено у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району (створений у 1921 році).

Географічне положення[ред.ред. код]

Голосіївська райдержадміністрація

Розташований у південно-західній частині міста Києва, межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.

Територія району починається майже від Хрещатику і тягнеться до південних і західних кордонів Києва. Таким чином, район є південними та південно-західними воротами Києва. Складається з наступних історичних місцевостей: Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.

Межі району[ред.ред. код]

Від Кільцевої дороги по північно-західній межі гаража в районі вулиці Дмитра Луценка; вулиця Юрія Смолича, Московська вулиця; Московський провулок; межа забудови селища Жуляни; вулиця Онуфрія Трутенка; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вулиця Кайсарова; Кіровоградська вулиця; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до Байкової вулиці; Байкова вулиця; по р. Либідь; до вулиці Іллі Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вулиці Льва Толстого; по Червоноармійській вулиці, площа Дзержинського, бульвар Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м. Києва до Кільцевої дороги.

Історія[ред.ред. код]

Місцевість Голосіїв, що розташована між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж проспекту 40-річчя Жовтня і Васильківської вулиці, згадується в 1541 році як володіння Києво-Печерської лаври, в 1617 році як Голосіївський хутір. Походження назви невідоме. В 1-й половині XVII сторіччя київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир. Монастир знаходився серед великого масиву лісу, який також належав до Лаври, і тому ця територія довгий час залишалася порівняно малозабудованою. Голосіїв став дачною місцевістю церковної знаті.

Забудова території Голосіївського району почалася в 30-х роках XIX століття. Маленькі хати, розташовані вздовж Васильківського шляху (нині Червоноармійська вулиця) і біля річки Либідь, утворили частину міста, яку називали Нова Забудова. На території, що прилягає до кондитерської фабрики ім. Карла Маркса, в той час було розташоване село Деміївка, яке лише на початку ХХ століття злилося з містом.

У другій половині XIX століття і особливо в останнє 10-річчя почалося інтенсивне заселення цього району. Цьому сприяло розширення зв'язків з півднем через Великий Васильківський шлях, який проходив Деміївкою, а також близьке розташування залізниці Київ — Курськ — Москва та будівництво заводів і фабрик.

Під час громадянської війни та іноземної інтервенції значна частина насаджень, а особливо дубів, було вирублено та вивезено.

В 1930-х роках в Голосієві були розміщені сільськогосподарський і лісотехнічний інститути та сільськогосподарська академія.

Через Голосіїв проходила одна із ліній героїчної Київської оборони 1941 року.

До створеного у 1921 році, під час першого введення адміністративних районів, на базі Деміївки — однієї з робітничих околиць Києва — Деміївського району згодом було приєднано селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаїв, Феофанія та інші. У 1970—80-ті роки, на південній околиці збудовано житлові масиви Теремки-І і Теремки-ІІ. Головна магістраль району у його центральній частині — Червоноармійська вулиця. Важливими вулицями, які з'єднують різні мікрорайони, є проспект 40-річчя Жовтня, вулиці Васильківська, Горького, проспект Науки.

Інфраструктура та визначні місця[ред.ред. код]

Серед лісу чи поруч з ним, на території району розташований Національний Експоцентр України (колишня назва — Виставка досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР), Національний університет біоресурсів і природокористування України (колишня назва — Національний аграрний університет), Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Музей народної архітектури та побуту України в с. Пирогові, Клінічна лікарня "Феофанія", Всеукраїнський центр радіохірургії, Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, Національний музей бджільництва України, палац-санаторій «Конча-Заспа».

Зелена зона[ред.ред. код]

Більша частина території району — зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи, і зокрема Голосіївський ліс, що об'єднує Феофанію, Голосіївський парк імені М. Рильського площею 140,9 га та власне ліс площею близько 780 га. Флора лісу включає більш ніж 250 видів дерев і кущів. На східній околиці лісу знаходиться літературно-меморіальний музей Максима Рильського. У 2007 році тут було створено Національний природний парк «Голосіївський»

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Довідка[ред.ред. код]