Четверта Македонська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Четверта Македонська війна
Македонські війни
Rome-3-1.gif
Територіальна експансія Римської республики в III - I столліттях до н.э.
Дата: 150 до н. е. - 148 до н. е.
Місце: Макекдонія
Привід: узурпація самозванцем Андріском престола Македонії:
Результат: римська перемога
Територіальні зміни: Македонія поглинена Римом
Сторони
Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська республіка Vergina sun.svgДавня Македонія
Командувачі
Квінт Цецилій Метелл Македонський Андріск

Четверта Македонська війна (150 до н. е. — 148 до н. е.) була останньою війною між Римом і Македонією. Сталася після того, як самозванець Андріск узурпував македонський престол, проголосивши себе сином Персея, останнього царя Македонії, усуненого римлянами від влади після Третьої Македонської війни у 168 до н. е.. Андріск після початкових успіхів був розбитий римським полководцем Квінтом Цецилієм Метеллом під Підною у 148 до н. е.. Через два роки Македонію було перетворено на римську провінцію.

Причини і початок війни[ред.ред. код]

Мир у Македонії протривав не цілих двадцять років. Від початку римляни зустрічали там усякі труднощі, бо завзятий, войовничий народ не міг забути своєї незалежності. Так само антиримські настрої посилились і в сусідній Греції.

Розправа з Македонією у Третій Македонській війні і відкрите втручання римлян у внутрішні справи грецьких полісів, розорення населення в результаті безперестанних воєн і постою римських військ — все це ще приводило до зростання напруги в Греції. Соціальна і політична боротьба в грецьких містах тепер все більшою мірою набуває характеру боротьби проти римського панування. У Ахайському союзі до влади приходять елементи, ворожі Риму, посилюється значення середніх верств населення, робляться спроби полегшити положення демоса відстроченням сплати боргів.

Римське панування в Македонії викликало відкрите повстання населення в 149 р. до н. е. під керівництвом Андріска, що видавав себе за Філіппа, сина Персея. Андріска підтримали фракійські племена. За короткий час Андріск здобув собі визнання в усій Македонії, а навіть деякі грецькі міста готові були стати по його боці.

Хід воєнних дій[ред.ред. код]

Римські війська, послані для придушення повстання, потерпіли ряд поразок. Становище було тим небезпечніше, що рівночасно велася Третя Карфагенська війна. Але римляни вислали два легіони під проводом Квінта Цецилія Метелла. У 148 р. до н. е., використовуючи не лише перевагу військових сил, але і підкуп, римляни змогли придусити повстання. Македонська армія була розгромлена на тому самому місці (при Підні), де римляни одержали рішучу перемогу у попередній війні.

Наслідки[ред.ред. код]

Після війни римляни перетворили Македонію на провінцію, включивши в неї Епір і Південну Іллірію. Через три роки після придушення повстання Андріска У Македонії з'явився Лжефіліпп II, навколо якого об'єдналися, по зведенням Евтропія, 16 тис. рабів (цифра, мабуть, перебільшена). Проте це повстання римлянам вдалося придусити на самому його початку.

Література[ред.ред. код]

  • Шофман А. С., История античной Македонии, ч. 2, Казань, 1963

Посилання[ред.ред. код]