Рік чотирьох імператорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Caesar.jpg

Імператорські династії
Стародавнього Риму

Принципат
(27 до н. е.192 н. е.)
Юлії-Клавдії (27 до н. е. — 68 н. е.)
Громадянська війна (68—69)
Династія Флавіїв (69—96)
Династія Антонінів (96—192)
Бюрократизований принципат
(193235)
Громадянська війна (193—197)
Династія Северів (193—235)
Політична криза
(235284)
Солдатські імператори (235—284)
Галльска імперія (258—273)
Пальмірське царство (262—273)
Домінат
284)
Тетрархія (293—313)
Громадянські війни (306—323)
Династія Констянтина (306—364)
Династія Валентиніана-Феодосія (364—395)
Західна Римська імперія
(395476)
Династія Валентиніана-Феодосія
Східна Римська імперія
(Візантійська імперія)
Династія Феодосія (395—457)
Династія Левів (з 457)


Рік чотирьох імператорів або Громадянська війна 68-69рр. — війна, що спалахнула після падіння династії Юліїв-Клавдіїв. Війна за імператорську владу імператорів Гальби, Отона, Вітеллія та Веспасіана.

Період від усунення Нерона до вступу на престол Веспасіана.

Також вважається, що це була боротьба між флавіанцями та вітеліанцями (тому і назва «рік чотирьох імператорів»). Окрім Вітелія і Веспасіана тут дописуються такі імена, як Флавій Сабін (брат Веспасіана).

Громадянська війна в Римі (68-69)[ред.ред. код]

Незважаючи на свою швидкоплинність, громадянська війна зробила значний відбиток в політичній кризі Римської імперії. Це було засвідчення існування і наростання комплексу соціально-політичних суперечностей у римському імператорському світі.

Як писав Тацит, під час громадянської війни 68-69рр.

« була виявлена таємниця імператорської влади, що принцепсом можна зробитись у Римі та в іншому місці. Проголошення імператорів показало, що провінційні війська тісно пов'язані з провінційною аристократією і, природно враховують інтереси й настрої провінційного громадянства, не згодні терпляче переносити диктат Риму та Італії.  »

Таким чином, громадянська війна 68-69рр. стала важливим випробуванням і грізною пересторогою для імперії. Вона показала, по-перше, яка неміцна імператорська влада. По-друге, виявила, що провінції змінилися і не бажають бути лише об'єктом політики центрального уряду. Уроки громадянської війни мала врахувати нова династія, династія Флавіїв.

Причини війни[ред.ред. код]

  • зростання республіканської опозиції в сенаті;
  • після правління Нерона не лишилось спадкоємця влади (боротьба Гальби, Отона, Вітелія та Веспасіана);
  • нестабільність соціальної бази, на яку спиралась влада;
  • слабка позиція останнього представника династії Нерона, якого не підтримувала армія;
  • сепаратистський рух у провінціях.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій.- Чернівці: Книги XXI, 2005.-680с.: ілюстрації, карти
  • [1]
  • [2]