Чімабуе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чімабуе. «Мадонна з янголами». Лувр

Чімабуе (італ. Cimabue, справжнє ім'я Ченні ді Пепо італ. Cenni di Pepo; бл. 1240 — після 1302) — італійський живописець, представник флорентійської школи пізнього дученто, один із головних реаніматорів італійського живопису після його тривалого середньовічного застою.

З життєпису[ред.ред. код]

Чімабуе походив із шляхетного і заможного родового сімейства. Народився він, згідно зі свідченнями Джорджо Вазарі близько 1240 року.

Митець працював у Флоренції та в сусідніх Ассізі та Пізі, а також у Римі.

Помер Чімабуе, імовірно, відразу після 1302 року.

Творчість[ред.ред. код]

До початку творення Чімабуе живопис у Італії лишався здебільшого в канонах візантійського стилю, а італійські митці раз-у-раз відтворювали застиглі віддавна встановлені типи зображень, додержуючись одних і тих самих прийомів малювання, колористики, фактично нехтуючи спостереженням натури й можливостями вираження чуттєвості і/або власної індивідуальності.

У перших своїх роботах Чімабуе невідступно тримався вироблених традицією канонів — наприклад, ікона Божої Матері, написана для флорентійської церкви Санта-Триніта́. Однак згодом у творах митця старі, віджилі композиції та фігури почали прибирати більш живого й величавого вигляду, а кольори стали свіжішими та вишуканішими, відтак природнішими. Така переміна в творчості Чімабуе викликала загальне захоплення тодішньої публіки.

Наприкінці життя Чімабуе робив мозаїки у апсиді Пізанського собора.

Твори:

Значення Чімабуе — як передвісника розквіту мистецтва доби Відродження; учнем митця був великий італійський живописець Джотто.

Джерела та література[ред.ред. код]