Чімабуе

Чімабуе. «Мадонна з янголами». Лувр

Чімабуе (італ. Cimabue, справжнє ім'я Ченні ді Пепо італ. Cenni di Pepo; бл. 1240 — після 1302) — італійський живописець, представник флорентійської школи пізнього дученто, один із головних реаніматорів італійського живопису після його тривалого середньовічного застою.

З життєпису

Чімабуе походив із шляхетного і заможного родового сімейства. Народився він, згідно зі свідченнями Джорджо Вазарі близько 1240 року.

Митець працював у Флоренції та в сусідніх Ассізі та Пізі, а також у Римі.

Помер Чімабуе, імовірно, відразу після 1302 року.

Творчість

До початку творення Чімабуе живопис у Італії лишався здебільшого в канонах візантійського стилю, а італійські митці раз-у-раз відтворювали застиглі віддавна встановлені типи зображень, додержуючись одних і тих самих прийомів малювання, колористики, фактично нехтуючи спостереженням натури й можливостями вираження чуттєвості і/або власної індивідуальності.

У перших своїх роботах Чімабуе невідступно тримався вироблених традицією канонів — напр., ікона Божої Матері, написана для флорентійської церкви Санта-Триніта́. Однак згодом у творах митця старі, віджилі композиції та фігури почали прибирати більш живого й величавого вигляду, а кольори стали свіжішими та вишуканішими, відтак природнішими. Така переміна в творчості Чімабуе викликала загальне захоплення тодішньої публіки.

Наприкінці життя Чімабуе робив мозаїки у апсиді Пізанського собора.

Твори:

• «Мадонна з янголами», (бл. 1280), Лувр;
• «Мадонна на троні з немовлям і святими» (1280-85), Уффіці;
• фрески трансепта і апсиди верхньої церкви Сан-Франческо в Ассізі (бл. 1290);
• мозаїка «Святий Іоанн» в апсиді собору в Пізі (1301-02).

Значення Чімабуе — як передвісника розквіту мистецтва доби Відродження; учнем митця був великий італійський живописець Джотто.

Джерела та література

• Петрова О.М. Чімабуе // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985., стор. 329
• Strzygowski, Cimabue und Rom, Wien, 1888 (нім.)