Шира (озеро)
| Шира | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Shirad | |||
 | ||||
| 54°30′38″ пн. ш. 90°12′09″ сх. д. / 54.51056° пн. ш. 90.20250° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон | Хакасія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Озеро мероміктне | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 32 км² | |||
| Висота | 352 м | |||
| Глибина макс. | 21,6 м | |||
| Довжина | 9,5 км | |||
| Ширина | 5 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Sond | |||
| Площа басейну | 1020 км² | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 1492148 | |||
| Код ДВР Росії | 17010300311116100001171 | |||
  Шира (озеро) (Росія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Шира у Вікісховищі | ||||
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2019) |
Шира (рос. Шира) — мероміктне озеро[1], розташоване в північній частині Хакасії (Російська Федерація), в неглибокій, відкритій гірській западині. Площа озера — близько 35 квадратних кілометрів, максимальна глибина — 24 метри.[2]
Склад води[ред. | ред. код]
По складу озерна вода сульфатно-хлоридна, слаболужна, натрієво-калієва, з підвищеним вмістом магнію. Вміст солей по його площі неоднаковий. Найбільш високий в центральній частині озера, де він становить 18-20 грамів на літр води, біля берегів, особливо близькі від гирла річки Сон, вміст солей зазвичай на кілька грамів нижче. З глибиною мінералізація води повсюдно зростає, а в центральній частині Шира придонна товща являє собою вже розсоли.[3]
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване озеро в неглибокій міжгірській западині в Північно-Мінусинській улоговині в 340-а км на північний захід від Красноярська, в 160-ти км на північний захід від Абакана, в 15-ти км на схід по автодорозі від станції Шира в однойменному селі Шира, центрі району. В 4-ох км на захід від озера знаходиться прісноводне озеро Иткуль, на 9 км північніше лежить найбільша мінеральна водойма Хакасії — озеро Белей.[4]
Озеро має одну невелику річку, яка забезпечує приток, але не має відтоку, хоча географічно озеро знаходиться в басейні річки Єнісей.
Навколишні гори перевищують його на 150—250 метрів, але вони в основному згладжені, в сторону озера спускаються полого, у вигляді кам'янистих виступів.
Околиці озера в основному безлісі, степові, і лише на його західному березі, на північних схилах деяких гір, зустрічаються невеликі листяні і березові колки. Крім них в останні два десятиліття в озерній долині велика увага приділяється штучним насадженням.[5]
Береги озера складаються з піску, дрібного щебеню або гальки. Лише східний берег являє собою болотисту низину. Дно водойми спокійне, рівне, полого опускається до його центральної частини, де максимальна глибина становить трохи менше двадцяти двох метрів.[6] Дно озера уступами підіймається до пологих піщаних берегів, внаслідок чого утворилися зручні пляжі.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
Вперше опис озера Шира зробив відомий мандрівник-академік Петер Паллас, який відвідував ці місця в 1770 і 1772 роках. Він писав, що «татари називають озеро Шира-Куль, воно трохи солоновато» і відгукнувся про нього, як про лікувальне.[7] Назва походить від тюркського кореня «сара», тобто «жовтий».[8]
Туризм[ред. | ред. код]
Перші відпочиваючі з'явилися тут ще в 1873 році, коли дізналися, що місцеві жителі, періодично приймаючи ванни в озері, зцілювалися від недуг.[9] Результати лікування виявилися хорошими, і популярність озера стала рости. З огляду на це, в 1891 році влада відкрила на озері курорт, перший в Єнісейській губернії.[2]
Організатором першого курорту на озері був Захарій Цибульський, томський золотопромисловець.
За легендою Цибульський звернув увагу на те, що його собака, яка була випадково поранена ним на полюванні поблизу озера і залишена місцевому жителю помирати, купаючись в озері, залікувала рани і сама прибігла додому зовсім здоровою. Вирішивши перевірити, наскільки цілюща озерна вода, Цибульський спробував лікувати ваннами свій застарілий радикуліт і, дійсно, позбувся хвороби.
Після чудесного порятунку своєї собаки і власного лікування він за смішну навіть на ті часи ціну — 3 рубля в рік — взяв озеро в оренду, поставив юрти для житла і курінь для переодягання. Коли сюди потягнулися кінні екіпажі з курортниками, господар призначив плату — 1 рубль з людини за сезон, і це була серйозна сума. І справа пішла, курорт став приносити істотний прибуток. Чутки про цілющу силу мінеральної води озера швидко розійшлися, число хворих, які відвідували його, незважаючи на труднощі далекої дороги, стало збільшуватися.[8]
У 1890 році, відповідно до закону Російської імперії про приналежність всіх мінеральних вод скарбниці, озеро було «націоналізовано», і намітилося будівництво лікувального центру.[10]
Під озером є і підземні джерела, з яких видобувають мінеральну воду «Ширинська». На курорті влаштований бювет.[11]
Лікувальні властивості води[ред. | ред. код]
Мінеральна озерна вода аналогічна баталінській воді Кавказу і концентрація солей у ній становить 17-20 г/л. Вона покращує роботу підшлункової залози, водоростеві обгортання допомагають впоратися із захворюваннями шкіри і суглобів, а гормон фолікулін, розчинений в місцевих мулових грязях, сприяє боротьбі з безпліддям.[12]
Починаючи з кінця XIX століття вивченням хімічного складу тутешніх мінеральних озер займалися професори Меллер, Є. В. Вернер, Е. А. Леман, Д. П. Турбаба.[13] Саме вони науково визначили цілющі властивості води озера Шира.
Показання для лікування:
- захворювання органів травлення;
- захворювання периферичної нервової системи;
- захворювання сечостатевої системи;
- гінекологічні захворювання;
- захворювання кістково-м'язової системи та сполучної тканини;
- хвороби шкіри;
- глаукома.
Купання в озері Шира дозволяється з червня по серпень і проводиться зазвичай відповідно до приписів лікаря.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ИФБиБТ — Трофические цепи меромиктических озер. bio.sfu-kras.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Озеро Шира на фото и карте. russights.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ ЭКОЛОГИЯ КРАСНОЯРСКОГО КРАЯ (PDF). Сибирский федеральный ун-т. 2017. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2019.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Архівована копія. ozerra.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Озеро Шира — Хакасская Республиканская Детская Библиотека. xn----7sbab3bbulzjlg7dvg.xn--p1ai. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Озеро Шира - Регион24. region24.net. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ ИСТОРИЯ КУРОРТА. www.kurort-shira.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Курорт «Озеро Шира». Страна.ру. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ ЛЕГЕНДАРНЫЙ ОБРАЗ ХАКАСИИ КАК ФАКТОР ТУРИСТСКОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ СИБИРСКОЙ ШВЕЙЦАРИИ. elibrary.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Mineral_ozera_Sibiri (PDF). www.ipgg.sbras.ru (ru-RU) . Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ «ШИРИНСКАЯ МИНЕРАЛЬНАЯ ВОДА». www.food24news.ru. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Озеро Шира - Регион24. region24.net. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ {{стаття | Автор = Шишкін Б. К. | Назва = Материалы к вопросу о химическом составе воды оз. Широ, Иткуль и некоторых других озер (с приложением списка растений, собранных студентом М. П. Орловым в округе оз. Широ летом 1907 г.) | Посилання = http://vital.lib.tsu.ru/vital/access/manager/Repository/vtls:000386427 | Видання = Отдельный оттиск: Известия Имп. Том. ун-та | Тип = монографія | Місце = Томськ | Рік = 1911 | Сторінки = 7 }}