Галька
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Галька (рінь, галечка), (рос. галька, англ. rubble, pebble, shingle; нім. Kieselstein m, Grobkies m) – уламок гірської породи розміром від 10 до 100 мм, більш або менш обкатаний водою рік або морів. Форма гальки, плоска, або округла залежить передусім від структурно-текстурних особливостей породи, ступеня її ізотропності і т.п. Галька шаруватих порід (пісковиків, алевролітів, сланців) як правило плоска, тоді як галька вапняків, базальтів, гранітів — яйцеподібна до ізометричної. Гірська порода, яка складається переважно з гальки називається галечник. Чим більш ізометрична форма гальки, тим довшою була абразивна дія водного(льодовикового) потоку.
За генезисом гальку поділяють на такі види:
- руслова галька
- прибережна (пляжна) галька
Використовується в будівельній промисловості як сировина для заповнення бетону і як облицювальне каміння. Велику гальку також називають лобак, дрібну — ситець.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
