Щаслива Україна
«Щаслива Україна» (попередня назва: Успішна Країна) — заборонена[1] українська політична партія, зареєстрована 26 липня 2011[2].
Історія створення та фінансування[ред. | ред. код]
В травні 2010 року відбувся установчий з'їзд, на якому було прийнято рішення про створення політичної партії. На підтримку заснування партії було зібрано понад 14 000 підписів громадян у різних областях України.
З 2010 до 2014 рік формувалися регіональні осередки партії. У 2015 році для реалізації соціально-політичних проектів була зареєстрована громадська організація «Успішна Країна».
Фінансування партії здійснюється, у тому числі, за рахунок коштів (близько $ 12 млрд, $ 778 млн[3] — під час Революції гідності), виведених Олександром Клименком протягом 2011—2013 років в офшори на Британських Віргінських островах, Кіпрі, в Ліхтенштейні та легалізовані в європейських банках[4], також за рахунок коштів від рухомого та нерухомого майна в Україні[5].
Керівництво[ред. | ред. код]
Головою партії була Дєдушева Марина Володимирівна, фахівець з оподаткування, перший заступник голови Окружної державної податкової служби[6], за даними ЗМІ — член наглядової ради банку «Юнісон», що належить родині Клименко, в минулому — перший заступник начальника центрального офісу Міністерства доходів і зборів[7]. Згодом партію очолила Дмітріченко Наталія Борисівна, сертифікований аудитор, у минулому — топ-менеджер великого сільськогосподарського холдингу[8].
Головою партії згідно з даними реєстру політичних партій України на сайті Мінюсту є Голубєв Андрій Сергійович[9].
Почесним головою партії (з 12 грудня 2015) є Клименко Олександр Вікторович[10] — український підприємець та політик, колишній Міністр доходів і зборів України (24 грудня 2012 — 27 лютого 2014), представник «сім'ї» та «гаманець» Януковича[11][12]. Звинувачений у корупції[13], перебуває в державному та міжнародному розшуку, переховується за кордоном.
За іншою інформацією, Клименко не фігурує в списках керівництва партії[14].
Ідеологія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
Партія відстоює інтереси великого бізнесу. Програма партії представлена за авторством українського олігарха, колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка і складена в 2004 році[15].
В числі головних причин, що не дозволяють Україні стати успішною країною, почесний голова партії Олександр Клименко називає «корупцію та непрофесіоналізм влади»[16].
Діяльність[ред. | ред. код]
Найбільш масовим заходом партії є всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене влітку-восени 2015 року, метою якого було звернути увагу суспільства та влади на мотивацію українців під час голосувань на виборах.
Переслідування та протидія діяльності[ред. | ред. код]
Заходи правоохоронних органів[ред. | ред. код]
Військовий прокурор Анатолій Матіос характеризує партію як «квазіпартію», елемент «схеми» по розкраданню коштів[5].
В жовтні 2017 в житлових приміщеннях уповноважених осіб партії проводилися обшуки з метою отримання доказів незаконної легалізації коштів[17].
Громадянські акції[ред. | ред. код]
Після Революції гідності публічні заходи партії наражалися на спротив прибічників Євромайдану. В травні 2016 року форум партії був зірваний у Дніпрі[18], в червні — в Миколаєві[19][20].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Восьмий ААС розглянув справу щодо заборони політичної партії «Щаслива Україна». court.gov.ua (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Політичні партії. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Матіос: Клименко під час Майдану вивів майже мільярд доларів. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ Матіос та Аваков вполювали активи екс-міністра Клименка. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ а б Елітна нерухомість, авто та 1000 залізничних вагонів. Матіос розповів про коштовне майно компанії Клименка. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ Довідник. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ Успех от Клименко. Как «кошелек Януковича» идет к реваншу
- ↑ Команда политической партии «Успішна країна»
- ↑ Політичні партії. minjust.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- ↑ Олександр Клименко очолив партію «Успішна країна». Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ «Гаманець Януковича» Клименко теж рветься мирити Україну. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Прерванный полет: как обогащались младобизнесмены из «семьи» Януковича [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Інтерв'ю Голови СБУ Валентина Наливайченка інформаційному агентству "Интерфакс-Украина": "Перемога - це мирне життя". Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- ↑ Повсталі з «колишніх»: від Мінздоху до успіху?. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ Історія створення ВГО «Успішна Україна». Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Александр Клименко возглавил партию «Успішна країна» [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Генпрокуратура проводит обыски у представителей партии Клименко. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ В Днепре сорвали форум партии Клименко «Успішна країна» [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Успішна країна» вимагає від ГПУ та поліції розпочати кримінальне розслідування за фактом заворушень у Миколаєв. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
- ↑ "Успішна країна" - шлях для повернення клану Януковича. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт політичної партії «Успішна країна»
- Політична партія «Успішна країна» у соцмережі Facebook
- Політична партія «Успішна країна» [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.] канал на відеохостингу Youtube
- Офіційний сайт Почесного голови політичної партії «Успішна країна» [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про політичну партію України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |