Радикальна партія Олега Ляшка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радикальна партія Олега Ляшка
RP Lyashko.png
Голова партії Ляшко Олег Валерійович
Заснована/зареєстрована 28 вересня 2010
Штаб-квартира Миколаїв
Політична ідеологія радикальна демократія
популізм
україноцентризм
проєвропеїзм
націонал-лібералізм


Кольори білий, червоний
Кількість членів 11 000
Кількість депутатів у ВР
1 / 450
Веб-сторінка liashko.ua

Радика́льна партія Оле́га Ляшка́ (попередня назва — Украї́нська радика́льно-демократи́чна па́ртія) — сучасна політична партія, яку очолює Олег Ляшко.

Заснування[ред.ред. код]

Логотип УРДП

Українська радикально-демократична партія була утворена на установчому з'їзді в місті Миколаєві 18 серпня 2010. Зареєстрована Міністерством юстиції Україні 28 вересня 2010 року і стала 184-ю партійною організацією, зареєстрованою в Україні.[1][2][3]

На момент створення партії її очолював Владислав Теліпко.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Станом на 1 червня 2011 року була представлена в 24 з 27 регіонів України.

Зміна керівництва[ред.ред. код]

8 серпня 2011 року новим лідером партії був обраний позафракційний народний депутат України Ляшко Олег Валерійович, при цьому партію було перейменовано в «Радикальну партію Олега Ляшка»[4]

Метою своєї діяльності партія визначила сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні й реалізації державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною, соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства на засадах свободи і парламентської демократії.

Першим заступником лідера Радикальної партії був обраний Юрій Сухін. Іншим першим заступником делегати обрали Владислава Теліпка. Заступниками лідера були обрані: Андрій Лозовой, Світлана Хіхлуха та Олександр Гальона.[5]

Місцеві вибори у Києві 2014 року[ред.ред. код]

Партія отримала 7 депутатських мандатів у Київській міській раді на місцевих виборах 2014 року. Від партії були обрані:

Президентські вибори 2014 року[ред.ред. код]

На позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної партії,[6] одержав 8,32% голосів, посівши третє місце в країні.

Парламентські вибори 2014 року[ред.ред. код]

Радикальна партія Олега Ляшка є одним з фаворитів виборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року.

Виборчі списки Радикальної Партії Олега Ляшка[ред.ред. код]

Партійний список Радикальної Партії Олега Ляшка був зареєстрований ЦВК 26.09.2014, в нього було внесено 223 імен[7].

Також Радикальної Партії Олега Ляшка бере участь в виборах по мажоритарних округах[8].

Згідно з оцінками аналітиків, прохідна частина партійного списку складає 40-45 чоловік[9]. Серед прохідної частини списку - партійні активісти, учасники АТО, діячі культури, а також політики, яких пов'язують з іменами Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа[9].

Політики і партійні активісти
Родичі і близькі політиків
Учасники АТО
Друзі і партнери олігархів

Рейтинг[ред.ред. код]

На парламентських виборах в Україні 2012 року Радикальна партія Олега Ляшка набрала 1,08%. Два роки по тому, після Євромайдану, рейтинг Олега Ляшка та його партії значно зріс.[14]

Третє місце лідера Радикальної партії Олега Ляшкана позачергових виборах Президента України (8,32% голосів) був названий пресою «однією з головних несподіванок президентських виборів в Україні».[15]

На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року Радикальна партія Олега Ляшка є одним з фаворитів з рейтингом, за різними опитуваннями і оцінками, від 9,2% до 18,4% (за опитуваннями після початку передвиборчої кампанії).

За даними журналістів Сергія Лещенка і Мустафи Найєма станом на 17 серпня 2014, Радикальна партія на закритих соцопитуваннях отримала 19-20 відсотків рейтингу, посівши друге місце після (ймовірного, на той час) Блоку Петра Порошенка.[16]

Серед причин такого зростання популярності експерти називають велику кількість ефірів Олега Ляшка на телеканалі «Інтер» (співвласником якого є Сергій Льовочкін, що з ним пов'язують Ляшка), фінансові вливання (наприклад, член партії Сергій Скуратовський надав квартиру для бійця АТО під час передвиборчої кампанії[17]), розчарування електорату ВО «Батьківщина» та «Свобода», а також нішевість партії.[14]

Критика[ред.ред. код]

Значна частина українських політологів і журналістів зазначають, що Радикальна партія, як і сам політик Олег Ляшко, є політичним проектом Сергія Льовочкіна.[14][16][18]

Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко відзначає: «Ляшко не лідер власної партії, популярність якої нарощена грошима Фірташа і колишньої команди «РосУкрЕнерго».[14][19]

За словами соціолога Ірини Бебешкіної, електорат Ляшка це люди більш вразливі до популізму, з порівняно нижчим рівнем освіти і порівняно молодшого віку.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мін'юстом зареєстровано Українську Радикально-Демократичну Партію — Офіційне повідомлення на сайті Міністерства юстиції України.
  2. Мін'юст зареєстрував «Українську радикально-демократичну партію» — Вкурсе, 13 жовтня 2010, о 09:34.
  3. УРДП, Державна реєстраційна служба України
  4. Українська Радикально-Демократична Партія перейменувалася в Радикальну партію Олега Ляшка. ТСН, 9 серпня, 2011 15:08.
  5. В Києві пройшов з'їзд Радикальної партії Олега Ляшка — Блог Олега Ляшка. 8 серпня 2011 року о 15:44.
  6. Відомості про кандидата на пост Президента України: Ляшко Олег Валерійович
  7. Виборчий список. Радикальна Партія Олега Ляшка. - ЦВК України
  8. Виборчі списки Радикальної Партії Олега Ляшка - Українська правда, 30.09.2014
  9. а б в г д Валентин ГладкихКампания Ляшко: кого ведет в Раду радикал - РБК-Украина, 03.10.2014
  10. Дмитро Лиховій. Першими старт у передвиборчій медіа-кампанії взяли грошовиті партії «другого ешелону». Чи це їм допоможе? // Україна молода (через Українську правду), 01.09.2005.
  11. Соболєв: Корчинський завжди був пов'язаний з Медведчуком // Свобода слова, ICTV, 02.12.2013
  12. Боевой радикал Ляшко. Часть 2
  13. а б Тёмные лошадки и серые кардиналы партии Ляшко: анализ списка (часть 2)
  14. а б в г Роман Чернышев. Люди и вилы. Анализ предвыборного списка партии Олега Ляшко // ЛІГА.net, 26.09.2014.
  15. З грязі в князі: як Ляшко став третім політиком країни // Корреспондент.net, 26.05.2014.
  16. а б Порошенко і Яценюк виходять на виборчий старт
  17. Ляшко подарував герою АТО нову квартиру // Факти. ICTV, 09.09.2014.
  18. Політтехнолог: проект "Ляшко" - тонкий і розсудливий задум
  19. http://www.unian.net/politics/959666-problemyi-parlamentskogo-fronta.html

Посилання[ред.ред. код]


Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.