Юзеф Любомирський (чернігівський воєвода)
| Юзеф Любомирський | |
|---|---|
| пол. Józef Lubomirski | |
.jpg) | |
| Народився |
1673 або 1676 Чернігів |
| Помер |
11 червня 1732 Переворськ, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | Чернігівський воєвода і Q66201119? |
| Рід | Любомирські |
| Батько | Станіслав Іраклій Любомирський |
| Мати | Elżbieta Doenhoffd |
| Родичі | Ельжбета Гелена Сенявська |
| Брати, сестри | Franciszek Lubomirskid і Теодор Юзеф Любомирський |
| У шлюбі з | Teresa Mniszechd |
| Діти | Станіслав Любомирський, Antoni Lubomirskid і Anna Lubomirskad |
 | |
Ю́зеф Любоми́рський (пол. Józef Lubomirski; 1676 — 11 червня 1732, Переворськ) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник князівського роду (давніше шляхетського) Любомирських гербу Шренява.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1676 року. Син коронного маршалка Станіслава Геракліуша Любомирського та його другої дружини Ельжбети Денгофф.
Був дідичем Переворська. Обирався сенатором Речі Посполитої.
Посади (уряди): чернігівський воєвода (1726–1732), цешковський староста (з 1720).
Помер 11 червня 1732 року в Переворську.
Сім'я[ред. | ред. код]
1711 року одружився із Катажиною Белжецькою,[1] що померла за 4 роки. Передав частину її посагу із селом Тісна Міхалові Урбаньському.
1715 року одружився із Терезою Мнішек гербу Кончиць[2] (її батько — Юзеф Вандалін Мнішек, шлюб став другим[3]). Мали трьох дітей:
- Анна — дружина великого коронного гетьмана Вацлава Пйотра Жевуського
- Антоній — краківський каштелян
- Станіслав — маршалок великий коронний.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 71. (пол.)
- ↑ Teresa Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 15.105.401) [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 477. (пол.)
- ↑ Lubomirscy (01) [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Matwijowski K. i Roszkowska W. Lubomirski Stanisław Herakliusz h. Szreniawa (ok.1642—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 48. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Minakowski M.J. Józef Lubomirski // Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |