Тривалий час за клуб УВВ (Утрехт), з яким став чемпіоном західного першого дивізіону в 1916-17. Приєднався до команди в 1906 році з нещодавно розпущеного клубу УФК, що грав в третьому дивізіоні Утрехта. Влітку 1918 р. Вос подав прохання про перехід до ГБС (Гаага), але сам відкликав свій запит на переведення. Той сезон він пропустив через травму коліна. Але вже в сезоні 1919-20 грав і забивав за УВВ.
У 1921 році перейшов до Спарти, яка в тому році отримала право зіграти в перехідних матчах до вищого дивізіону. Голи Воса допомогли «Спарті» стала чемпіоном другої ліги і повернутися на найвищий рівень після року відсутності. За новий клуб Ян забив 11 голів, але влітку 1922 року перейшов до ДФК. Після двох сезонів у Дордрехті, Вос повернувся до УВВ у 1924 році у віці 36 років. Ще рік пограв в атаці, після чого перейшов в оборону. Завершив свою кар'єру 3 жовтня 1926 року як лівий захисник у виїзній грі проти ФК «Гілверсум». Останні голи забив 18 січня 1925 року в матчі проти ДФК (5:4).
У збірній Нідерландів дебютував у 1912 році в гостьовій грі проти аматорської збірної Англії. Грав у складі команди на літніх Олімпійських іграх 1912 року в Стокгольмі. Вос забив два голи в матчі першого раунду проти Швеції (4:3) і один гол в півфіналі Австрії (3:1). В півфіналі не забивав, а його команда програла Данії 1:4.[1] В матчі проти Фінляндії за бронзову медаль (9:0) Ян відзначився п'ятьма голами. Досі є гравцем «помаранчевих», який забив найбільше голів в одному міжнародному матчі, хоча його рекорд був повторений трьома гравцями Леном Венте (1934), Джоном Босманом (1987) і Марко ван Бастеном (1990). Всього за збірну Нідерландів Вос зіграв п'ятнадцять матчів, в яких забив десять голів.[2]
Нідерланди
Бронзовий призер Олімпійських ігор (1):
Нідерланди
