1-е послання Івана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Богослов (Ель Греко).

Перше соборне послання апостола Йоана Богослова — одна з книг Нового Заповіту, та є першим, як видно з назви, з трьох послань Святого Івана Богослова. Адресоване широкому колу перших християнських церков.

Перше його соборне послання дуже схоже на його Євангелію. Змістом воно свідчить про великий дух і богословську глибину Христового учня.

Авторство та адресанти[ред.ред. код]

У посланні автор послання не називає себе по імені, однак майже не викликає сумнівів, що воно написано автором Євангелія від Івана. Особливість побудови фраз, склад думки, іменування втіленого Бога Словом вказує на особистість апостола Івана Богослова. Судячи з усього, воно було написано в 90-х роках століття у Ефесі, майже відразу за його Євангелієм. Звернуте послання до віруючих малоазійських церков.

Найдавніші з відомих рукописів послання — Синайський і Ватиканський кодекси (IV століття). Послання цитують також Святий Полікарп і Іриней Ліонський. Клименту Александрійському і Орігену з усіх послань Івана було відомо тільки перше.

Основні теми[ред.ред. код]

Автор говорить так само як і в Благовісті про братолюбство й доводить, що не вистачає самого пізнання Бога, а треба віру свою ще й оживлю вати любов'ю та зберіганням божих заповідей. Водночас автор спростовує початкові єресі гностиків які вже почали виникати. Вони стосувались про втілення Божого сина. Іван же очевидець, свідчить, що Христос — дійсно істинний Бог споконвіку і справжній чоловік. Він — Богочоловік у одній особі.


Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.