1796 у Миколаєві
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 Роки в Миколаєві1789 • 1790 • 1791 • 1792 • 1793 • 1794 • 1795 • 1796 • 1797 • 1798 • 1799 • → Див. також: XIX століття |
1796 у Миколаєві — список важливих подій, що відбулись у 1796 році в Миколаєві. Також подано перелік відомих осіб, пов'язаних з містом, що народились або померли цього року.
З Херсона до Миколаєва переведено Чорноморське адміралтейське правління[1].
Події[ред. | ред. код]
- 20 травня на вулиці Молдаванській (нині — Декабристів) освячений перший католицький храм Миколаєва Святого Йосипа. Через сто років, у 1895 на цьому місці був зведений Костел святого Йосипа[2].
- 10 серпня відбулись заворушення на миколаївському ринку. Низка таких заворушень в украънських губерніях на півдні Російської імперії, що під кінець правління Катерини II були пов'язані з очікуваннями нового імператора, дістала загальну назву «кавуновий бунт»[3]. Контр-адмірал Павло Пустошкін доповідав командувачу Чорноморського флоту Миколі Мордвинову:
У той же час підполковник Ізюмського легкокінного полку підполковник Яковлєв, який мав особливі повноваження від військового губернатора Платона Зубова, доповідав:У недільний день вранці, о 9 годині, зібравшись у великій кількості на ринку, служителі при криках «ура» розхапали у продавців 6 возів кавунів, з яких поліцією взяті під варту 5 осіб…"У неділю о 6 годині вранці у всьому Миколаєві знали, що о 8 годині буде бунт, який точно в цю годину і був… Матроси кричали «ура» і «Жак»[4] і проголошували нового імператора, а потім грабували мужиків, городничий ледве врятувався втечею… - Комітет освіти при Адміралтейств-Колегії вирішив, що достатньо мати один кадетський корпус в Петербурзі, а в новозбудованому приміщенні, де минулого року розмістився морський кадетський корпус, переведений минулого року з Херсона до Миколаєва, краще відкрити штурманське училище та училище корабельної архітектури[5]
З'явилися[ред. | ред. код]
- Заснована Миколаївська міська дума. На основі Жалуваної грамоти містам 1785, виданої Катериною II, ратуша була замінена магістратом. Він діяв як виконавчий орган, а розпорядчі функції були передані так званій шестигласній думі, яка складалась зі станових представників[6].
- У Тернівці, що тоді була окремим поселенням і де тоді мешкали з 1792 року османи, які потрапили в полон під час російсько-турецької війни (1787—1792) і які забажали залишитися в Російській імперії закінчилось зведення мечеті. 1802 року турки покинули село. Того ж, 1802 року в Тернівку прибули болгарські переселенці — 186 сімей з Адріанопольського вілаєту. Мечеть була перероблена в православну церкву.[7].
- Першим адміралом Чорноморського флоту Миколою Семеновичем Мордвіновим при Морському кадетському корпусі було відкрито першу на півдні Новоросійського краю друкарню для видання підручників[8].
Особи[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Манганарі Єгор Павлович (пом. 2 серпня 1868, Миколаїв) — генерал-майор, картограф, гідрограф, брат головного командира Чорноморського флоту і портів та військового губернатора Миколаєва, адмірала Михайла Манганарі.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О. О. Баковецька, О. В. Бобіна, О. П. Тригуб, Д. Ю. Щербак. Миколаїв // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
- ↑ Путівник по місту. Миколаївська міська рада. Офіційний портал. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 12.10.2021.
- ↑ НА 18 АВГУСТА В ХЕРСОНЕ БЫЛ НАЗНАЧЕН БУНТ. Мой город — Херсон. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 12.10.2021. (рос.)
- ↑ слово «Жак» було пов'язане з назвою французького селянського повстання Жакерія
- ↑ О. В. ЧОРНИЙ. ХЕРСОНСЬКИЙ КАДЕТСЬКИЙ КОРПУС (PDF). Наукові запски. Історичні науки. Випуск 9. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 13.10.2021.
- ↑ О. Ф. Ковалева, В. П. Чистов. Книга 1. Из прошлого культурной жизни на Николаевщине. Раздел 3. Николаевская городская дума // Очерки истории культуры Южного Прибужья: (От истоков до начала XX в.): [Моногр. в 3 кн.]. — Николаев : Тетра, 2000. — С. 3. — ISBN 966-7149-20X. (рос.)
- ↑ «ТУРЕЦКАЯ КОЛОНИЯ» В НИКОЛАЕВЕ В КОНЦЕ XVIII ВЕКА. ЧТО? ОТКУДА? ПОЧЕМУ?. Ислам в Украине. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 12.10.2021. (рос.)
- ↑ Степанова Т. Ю. КНИГОВИДАННЯ У МИКОЛАЄВІ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». — 2011. — Т. 24 (63), № 4, Часть 1. — С. 297-300. — УДК 007: 304: 655.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Миколаїв. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||