Ратуша

Ратуша у Львові

Ратуша (від пол. Ratusz; нім. Rathaus) — в Європі будівля міського самоврядування.

Суспільна інституція

З XII ст. — після надання Гайнріхом "Левом" місту Любеку у 1160 прав та привілеїв "вільного міста" (нім. -"Freie Stadt"; див. : "Любецьке право" нім. "Lübisches Recht") — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права (нім. Magdeburger Recht) перетворені на магістрати.

В Україні XIV—XVIII ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.

Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1-2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.

Споруда

Споруда, в якій перебувала міська влада — зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у Вільнюсі).

В українських містах перші ратуші постали у XIV ст. (наприклад, у Дрогобичі, Львові). Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751), Кам'янці-Подільському (XIV-XVI ст.).

З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Харкові, Полтаві, Львові, Чернівцях.

Найвища в Україні ратушова вежа — львівська. Її висота — 65 метрів.

Ратуші міст України

• 

  Бережанська ратуша

• 

  Ратуша у Львові

• 

  Ратуша в Івано-Франківську

• 

  Бучацька ратуша

• 

  Коломийська ратуша

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Олег Рибчинський. Міські ратуші
• Зображення будівель ратуш на зарисовках Наполеона Орди у містах Паволоч і Умань (1870-ті роки). – Muzeum Narodowe. Krakow. – III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
• Рычков П.А. Градостроительная эволюция Станислава в XVII-XIX вв. // Архитектурное наследство. – Москва. 1996, № 41. – С. 83.