Aloe antonii
| Aloe antonii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. antonii
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe antonii | |
Aloe antonii (укр. Алое антоні, Алое Антонуана)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва походить від імені Антонуана Кастійона — онука автора опису цього виду алое.[2]
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Деревоподібне алое. Форма листя і габітус подібні з Aloe vaombe (Decorse & Poisson), але рослина відрізняється довгим струнким стеблом, з безліччю вовчків по всій довжині, листям з короткими і тонкими основами, китицями з рідко розташованими квітками з відмінними приквітками.
Місця зростання[ред. | ред. код]
На крейдяних схилах, званих «цинги» (Tsingy), біля селища Бекопака (Bekopaka), на заході гряди Бемараха (Bemaraha) острова Мадагаскар, провінція Махадзанга, регіон Мелакі.
Історія[ред. | ред. код]
Aloe antonii був знайдений на західному узбережжі Мадагаскара у травні 2006 року і описаний французьким ботаніком Жаном-Бернаром Кастійоном у вересні того ж року в журналі Британського товариства любителів кактусів і сукулентів (англ. British Cactus & Succulent Society) «CactusWorld».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
Посилання[ред. | ред. код]
- CactusWorld 24(3): 130 (129–132; figs. 1-6). 2006 [Sep 2006]
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew.
- Castillon, J.-B. & Castillon, J.-P. (2010). Les Aloe de Madagascar: 1-400. J.-B. & J.-P. Castillon.
- Світлина Aloe antonii на сайті «Алое Мадагаскара» («The Aloe of Madagascar») [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Aloe antonii на сайті на Київському сайті про кактуси і кактусистів(рос.)
- Aloe antonii на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/50315080 [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe antonii на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- Aloe antonii на сайті «Jstor Plant Science»(англ.)
- Aloe antonii в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)
- Aloe antonii на сайті «eMonocot» (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/50315080?projectid=17 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|