Arch Linux

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Arch Linux
Логотип Arch Linux
Розробник Аарон Ґріффін[1] і команда
Родина ОС Linux
Модель сирцевого коду Open source
Initial release 11 березень 2002[2]
Останній стабільний випуск 3.13.7/ 2014.04.01
Ринкова ніша Загального призначення
Менеджер пакунків pacman
Платформи, що підтримуються i686, x86-64
Тип ядра Монолітне ядро
Інтерфейс Bash
Веб-сайт www.archlinux.org

Arch Linux (або просто Arch; вимовляється [ɑːrtʃ]) — мінімалістичний, гнучкий дистрибутив Linux, оптимізований для архітектур i686 та x86-64. Використовує останні стабільні версії програм і доповнюється AUR-репозиторієм (який підтримуєтсья користувачами). Мінімалістичний дизайн означає відсутність непотрібних для базової роботи програм, включаючи графічний інтерфейс і пакети програм, а гнучкість визначається наявністю добре документованих конфігураційних файлів і можливістю зробити з системи будь-що — від продуктивного сервера до зручної домашньої ОС. Початковим інтерфейсом Arch Linux є bash-термінал, саме тому даний дистрибутив вважається дистрибутивом для досвідчених користувачів.

Під враженням CRUX, ще одного мінімалістичного дистрибутиву, Джудд Вінет започаткував Arch Linux у березні 2002 року. При цьому Arch Linux є дистрибутивом «from scratch» і не оснований ні на якому іншому дистрибутиві Linux[3].Вінет очолював проект до 1 жовтня 2007 року, коли він відійшов від роботи за браком часу і передав керування проектом Ааронові Ґріффіну.

На відміну від CRUX, Arch Linux поширюється у вигляді бінарних пакетів і простіший у встановленні. Arch дещо нагадує Slackware, проте додатково виконує контроль залежності пакетів.

Arch має офіційну інструкцію по встановленню на англійській мові. Варіанти документації на інших мовах підтримуються тільки спільнотою і тому не завжди містять актуальну інформацію.


Дизайн системи[ред.ред. код]

Простота та відкритість[ред.ред. код]

Arch Linux розробляється за принципом простоти. В даному випадку, під простотою розуміється відсутність непотрібних доповнень, модифікацій та узагальнень, наявність Unix-подібної структури, яка дозволяє користувачу змінювати систему відповідно до своїх потреб. За рахунок простоти Arch Linux може працювати і на слабких системах. Всі конфігураційні файли спеціально розміщені для зручного консольного доступу і не приховуються графічними конфігураторами (щоправда, при установці системи використовується програма AIF з псевдографічним інтерфейсом на основі curses).

Уся складність системи відкрита кожному. Arch Linux успадковує складність GNU/Linux систем, проте робить це більш прозоро і з кращою організацією. Користувачі Arch Linux вважають, що приховування складних механізмів призводить тільки до ускладнення самої системи.

Центрування користувача[ред.ред. код]

Багато дистрибутивів Linux орієнтуються на користувача, в той час як Arch Linux центрує користувача. По цьому принципу Arch Linux вимагає від користувача відповідних знань, компетентності та відповідальності, даючи взамін повний і абсолютний контроль над системою. Фактично, це означає відповідність принципу DIY — «Do it yourself». Користувач не повинен просити або домагатись включення у дистрибутив якоїсь конкретної особливості, натомість повинен самотужки вирішити свою проблему і поділитись результатом з спільнотою — філософія «спочатку зроби, а потім проси».

Свобода[ред.ред. код]

Повна свобода дій, дозвіл на розширення системи до будь-якого потрібного рівня. На відміну від Gentoo, основним способом поширення є бінарні файли, що може спростити принцип свободи дій. Проте варто зауважити, що Gentoo орієнтується на власне систему, як інструмент і тому включає в себе необхідність глибоких пізнань у конструкції ядра або сумісностей, в той час як Arch Linux дозволяє швидко збирати систему з елементарних блоків з метою відповідності бажанням користувача.

Система пакетів[ред.ред. код]

Система пакетів Arch Linux (ABS, Arch Build System) — це порт-подібна система для компіляції та пакування програмного забезпечення з програмного коду. ABS складається з дерева пакунків (ABS tree) і програм для роботи з пакунками.

У вершинах дерева розміщені PKGBUILD файли — скрипти, що містять інформацію про пакет, інструкції по способу його створення і інтернет-адреси програмного коду. Програма makepkg на основі цих PKGBUILD файлів утворює pkg.tar.gz або .pkg.tar.xz файл-пакунок. Потім цей пакунок можна встановити у систему за допомогою універсального менеджера пакунків pacman. У випадку відсутності PKGBUILD файлу для певної програми, користувач сам формує його і викладає у окремий репозиторій загального доступу — AUR, Arch User Repository. Цей розділ не входить у ABS, не підтримується авторами системи, проте підтримується користувачами і його пакунки можна утворювати/встановлювати стандартними засобами.

На відміну від Debian-основаних дистрибутивів, Arch Linux включає у ABS останні стабільні версії пакетів, це означає, що користувачам не потрібно очікувати виходу нової версії дистрибутива. Менеджер pacman спрощує процедуру оновлення пакетів та системи в цілому і за рахунок цього систему можна утримувати у найновішому стані у прямому значенні цього слова.

Історія релізів[ред.ред. код]

Версія Кодова назва Дата Примітка
0.1 Homer березень 2002 Перший випуск
0.2 Vega квітень 2002
0.3 Firefly серпень 2002
0.4 Dragon грудень 2002
0.5[4] Nova червень 2003 Підтримка PAM, LVM и GRUB.
0.6[5] Widget березень 2004 Додано підтримку файлових систем JFS і XFS
0.7[6] Wombat січень 2005
0.8[7] Voodoo березень 2007
2007.05[8] Duke травень 2007 pacman v3
2007.08[9] Don't Panic серпень 2007
2008.06[10] Overlord червень 2008 Використання .img образів для запису на USB-пристрої.
2009.02[11] лютий 2009 Використання AIF (фреймворк установки Arch)
2009.08[12] серпень 2009 pacman 3.3, переробка AIF (можливість задавання LVM та інші зміни), різні покращення
2010.05[13] травень 2010 Використання єдиного образу для запису на CD і USB пристрої. Поява dual-образу, з якого можна поставити або x86 або x86-64 версію Arch
2011.08[14] сеппень 2011 Расширено можливості програми встановлення
2012.07[15] липень 2012 Вилучено AIF, замість нього використовуються просто скріпти встановлення
2012.08[16] серпень 2012 GRUB 2.0, ZSH в якості командної оболонки, автозапуск мережі якщо є DHCP.
2012.09[17] вересень 2012 Linux 3.5.3, можливість підключитись до інтернету через UMTS USB-модем на Live системі
2012.10[18] жовтень 2012 Для завантаження системи використовується systemd, initscripts не працюють на Live-системі, спрощено завантаження та встановлення EFI, для промалювання меню EFI використовується gummiboot
2012.11.01[19] листопад 2012 Linux 3.6, ConsoleKit вилучено з репозитаріїв, polkit і networkmanager перенесено в extra, завантаження виконується з використанням systemd-logind[20]
2012.12.01[21] грудень 2012 Linux 3.6.8, systemd 196
2013.01.04 січень 2013 Linux 3.6.11
2013.06.01 червень 2013 Linux 3.9.4
2013.07.01 липень 2013 Linux 3.9.8
2013.08.01 вересень 2013 Включено ядро Linux: 3.10.3
2013.09.01 вересень 2013 Включено ядро Linux: 3.10.10
2013.10.01 жовтень 2013 Включено ядро Linux: 3.11.2

Позначення:

— Старі версії
— Поточна версія

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]