Debian
 |
|
|---|---|
 Debian GNU/Linux «Squeeze» 6.0 |
|
| Розробник | Debian Project |
| Родина ОС | Unix-like |
| Стан проекту | Актуальний |
| Модель сирцевого коду | Вільне програмне забезпечення |
| Initial release | 16 серпня 1993 |
| Останній стабільний випуск | 7.0 (Wheezy)/ 4 травня 2013 |
| Доступні мови | Більше 65 мов |
| Спосіб оновлення | APT |
| Менеджер пакунків | dpkg |
| Платформи, що підтримуються | i386, x86-64, PowerPC, 68k, SPARC, Alpha, ARM, MIPS, HPPA, S390, IA-64, ZSeries |
| Тип ядра | Монолітне ядро |
| Ліцензія | Відкриті ліцензії |
| Веб-сайт | www.debian.org |
Дебіан (Debian) — комп’ютерна операційна система, котра повністю складається з вільного програмного забезпечення. Її первинна форма, Debian GNU/Linux є популярним і впливовим дистрибутивом Linux. Це багатоцільова операційна система, котра може використовуватись на настільних комп'ютерах, лептопах і серверах.
Debian відомий суворою відданістю філософії Unix та вільного програмного забезпечення. Debian також відомий великою кількістю своїх варіантів — поточний випуск містить понад 26 000 пакунків із програмним забезпеченням для 11 комп'ютерних архітектур. Цей ряд розпочинається від Intel/AMD 32/64-бітних архітектур, котрі, зазвичай, використовуються у персональних комп'ютерах, і закінчується архітектурою ARM, котру використовують переважно у вбудованих системах, а також потужними мейнфреймами серії IBM eServer. [1]
За час існування системи Debian, на її основі було створено чимало відомих дистрибутивів, серед яких: Ubuntu, MEPIS, Dreamlinux, Damn Small Linux, Xandros, Knoppix, Linspire, sidux, Kanotix, та багато інших.[2] Університетські дослідження показали, що 283 мільйони рядків коду системи Debian коштують 10 мільярдів доларів США.[3]
Видатною особливістю Debian є його система керування пакунками (особливо APT), котра відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. Застосовувані нею методи роботи дозволяють легко оновлювати систему, а також автоматично встановлювати і вилучати пакунки із системи. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Він розробляється волонтерами з усього світу і підтримується за рахунок пожертв, збором котрих займається не-комерційна організація «Програми в інтересах суспільства» (Software in the Public Interest, Inc.).
Інсталяція за замовчуванням включає у себе наступне програмне забезпечення: OpenOffice, Iceweasel (Firefox), Evolution, програмне забезпечення для запису CD/DVD, аудіо/відео програвачі, переглядачі та редактори графічних файлів, та переглядач PDF документів. Для типової інсталяція достатньо лише першого CD/DVD; інші диски містять усі з понад 26,000 пакунків з програмним забезпеченням. Якщо користувач не бажає звантажувати CD/DVD, усе це додаткове програмне забезпечення може бути опціонально звантажено системою керування пакунків. Debian також може бути налаштований таким чином, щоб звантажувати і встановлювати наявні оновлення автоматично.
Зміст |
Історія проекту [ред.]
Вперше дистрибутив Дебіен анонсував Ян Мердок, тоді студент Університету Purdue, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Випуск Дебіен Лінукс» («Debian Linux Release»). Назва «Дебіен» була утворена від перших літер його імені та його тодішньої дівчини (згодом — дружини, нині — колишньої) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Лінукс та ГНУ, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.
На початку проект розвивався повільно, перші версії 0.9х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші порти на інші архітектури розпочались у 1995 році і перший випуск 1.х було здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) замінив Іена Мердока на посаді лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Дебіен, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проектом і вирішували фінансові та юридичні питання.
У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс покинув проект. Учасники проекту провели вибори нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс — Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Дебіен — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині більше не підтримуються.
Наприкінці 2000 у Проекті відбулися значні зміни в практиці архівування та випуску стабільної версії. Реорганізовано архіви програм, введено сховища пакунків («package pools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчику для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.
У версії 4.0 вперше за історію проекту з дистрибутиву було викинуто одну з підтримуваних процесорних архітектур — m68k.
Процедури розробки [ред.]
Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Сід (Sid)) та експериментальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Дебіен модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.
Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.
Оскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.[4]
Випуски [ред.]
Поточним стабільним випуском є 6.0, що має кодове ім'я «Squeeze». Після виходу нової версії, попередня стабільна помічається, як «стара стабільна» (oldstable), наразі нею є 5.0, кодове ім'я «Lenny».
Між тим, для стабільного випуску виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 4.0r3.
Команда безпеки проекту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового.[5] Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, строго рекомендується використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки такої виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Команда Debian testing»[6], однак, ці оновлення не є офіційними.
Наразі Debian має 9 стабільних випусків.[7]
| Версія | Кодове імя | Кількість підтримуваних архітектур | Кількість пакетів | Дата виходу | Закінчення строку підтримки | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Оригінальне | На Українській | |||||
| 0.93R6 | 1 | 26 жовтня 1995 | ||||
| 1.1 | Buzz | Базз | 1 | 474 | 17 червня 1996 | 1996 |
| 1.2 | Rex | Рекс | 1 | 848 | 12 грудня 1996 | 1996 |
| 1.3 | Bo | Бо | 1 | 974 | 5 червня 1997 | 1997 |
| 2.0 | Hamm | Хемм | 2 | ≈ 1,500 | 24 липня 1998 | 1998 |
| 2.1 | Slink | Слінк | 4 | ≈ 2,250 | 9 березня 1999 | грудень 2000 |
| 2.2 | Potato | Потейто | 6 | ≈ 3,900 | 15 серпня 2000 | квітень 2003 |
| 3.0 | Woody | Вуді | 11 | ≈ 8,500 | 19 липня 2002 | серпень 2006 |
| 3.1 | Sarge | Сарж | 11 | ≈ 15,400 | 6 червня 2005 | квітень 2008 |
| 4.0 | Etch | Етч | 11 | ≈ 18,000 | 8 квітня 2007 | лютий 2010 |
| 5.0 | Lenny | Ленні | 12[8] | > 23,000[8] | 14 лютого 2009 | лютий 2012[9] |
| 6.0 | Squeeze[10] | Сквіз | 9+2[A] | > 29,050 | 6 лютого 2011[11] | буде оголошено пізніше |
| 7.0 | Wheezy[12] | Уізі | 13 | 37493 | 4 травня 2013 | буде оголошено пізніше |
| 8.0 | Jessie[13] | Джессі | невідомо | невідомо | буде оголошено пізніше | буде оголошено пізніше |
| Умовні позначення: | |||
|---|---|---|---|
| запланована / в розробці | поточна версія | підтримується | не підтримується |
Порти [ред.]
Архітектури [ред.]
Нинішня стабільна версія має офіційні порти для наступних архітектур:[14]
- i386 — архітектура x86-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
- amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
- alpha — архітектури DEC Alpha
- sparc — архітектура Sun SPARC на Sun-4m, Sun-4u та Sun-4v системах
- arm — архітектура ARM на Risc PC та різні вбудовані системи
- powerpc — архітектура PowerPC
- hppa — архітектура HP PA-RISC
- ia64 — архітектура Intel Itanium (IA-64)
- mips, mipsel — Архітектура MIPS (big-endian і little-endian)
- s390 — архітектура IBM ESA/390
- m68k — архітектура Motorola 68k на Amiga, Atari, Macintosh, та багатьох інших вбудованих VME системах
- Z — архітектура ZSeries
Ядра [ред.]
Проект характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем[15]
- Debian GNU/Linux, на ядрі Linux — оригінальний, офіційний порт
- Debian GNU/Hurd, на GNU Hurd
- Debian GNU/kFreeBSD, на ядрі FreeBSD
- Debian GNU/NetBSD, на ядрі NetBSD
Між тим, усі порти, окрім оригінальної версії на базі ядра Linux наразі не є офіційними, тож, наразі Debian є лише дистрибутивом Linux.
Стільничні Середовища [ред.]
Debian наразі має три версії основного інсталяційного CD, одна для кожного стільничного середовища: GNOME, за замовчуванням, а також KDE, Xfce та LXDE як альтернативи.
Debian Live [ред.]
Система Debian Live —-- це версія Debian, котра може бути завантажено зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-флешка або через netboot без наявності жорсткого диску[16]. Це дає можливість користувачам попрацювати із системою Debian не встановлюючи її на жорсткий диск. За аналогією, є три версії системи Debian Live з різними стільничними середовищами: GNOME, KDE та Xfce.
Вона використовує стільки офіційний пакунків Debian, скільки це є можливим для забезпечення її працездатності. Також присутня можливість встановлення цієї системи на жорсткий диск.
Лідери проекту [ред.]
| Ян Мердок, засновник дистрибутива |
серпень 1993 — березень 1996 |
| Брюс Перенс | квітень 1996 — грудень 1997 |
| Ян Джексон | січень 1998 — грудень 1998 |
| Віхерт Аккерман | січень 1999 — березень 2001 |
| Бен Коллінс | квітень 2001 — квітень 2002 |
| Бідейл Гарбі | квітень 2002 — квітень 2003 |
| Мартін Мічлмаір | березень 2003 — березень 2005 |
| Брендан Робінсон | квітень 2005 — квітень 2006 |
| Ентоні Таунс | квітень 2006 — квітень 2007 |
| Сем Осевар | квітень 2007 — квітень 2008 |
| Стів Макінтайр | квітень 2008 — квітень 2010 |
| Стефано Закіролі, поточний лідер проекту |
квітень 2010 — даний час |
Переваги та недоліки [ред.]
Система Дебіен постачає понад 24 000 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Дебіен є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Дебіен 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т.зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі і для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.
Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску у ній відбуваються значні зміни.
Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні у офіційній системі Дебіен оскільки вони не відповідають вимогам Проекту.
Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями розглядаються проектом як не повністю вільні і поміщаються до секції non-free. В таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з сеції non-free файлосховищ Дебіен, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Дебіен, але по-перше вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге сам Acrobat reader можна звантажити з веб-сайту фірми-виробника і встановити вручну.
Дехто критикує Проект за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Дебіен включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як наприклад власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.
Наприкінці 2000 року, у проекті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools), і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.
Цікаві факти [ред.]
- NASA використала систему Debian в експериментах на шаттлі Колумбія[17].
- Всі версії Debian названі в честь персонажів мультфільму Історія іграшок
Див. також [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ «The Debian GNU/Linux FAQ — Compatibility issues». www.debian.org. Процитовано 2008-05-12.
- ↑ «Дистрибутиви GNU/Linux, основані на Debian». www.debian.org. Процитовано 2008-05-12.
- ↑ Amor, Juan José; et al (17 June 2007). «Measuring Etch: the size of Debian 4.0». Процитовано 2007-09-16.
- ↑ «Debian security FAQ». 2007-02-28. Процитовано 2007-04-20. «Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.»
- ↑ Debian security FAQ: Lifespan
- ↑ Debian testing security team
- ↑ «A Brief History of Debian: Debian Releases».
- ↑ а б «Debian GNU/Linux 5.0 released». Debian. 2009-02-14. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-02-15.
- ↑ Security Support for Debian GNU/Linux 5.0 terminated on February 6th
- ↑ Claes, Luk (2008-09-01). «Release Update: freeze guidelines, testing, BSP, rc bug fixes». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2008-10-31.
- ↑ Debian 6.0 "Squeeze" released(англ.)
- ↑ McGovern, Neil (2010-09-03). «Release Update: freeze guidelines, transitions, BSP, rc bug fixes». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2010-09-03.
- ↑ Barratt, Adam (2012-07-27). «Bits from the nippy Release Team». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2012-07-28.
- ↑ «Debian Ports». Процитовано 2007-05-25.
- ↑ «Debian -- Ports» (Webpage). Webpage (English). Debian Foundation. 28. Процитовано 2007-08-10.
- ↑ DebianLive — Debian Wiki
- ↑ Linux Out of the Real World. Jul 01, 1997
Посилання [ред.]
Офіційні ресурси проекту [ред.]
- Офіційний веб-сайт
- Офіційна Wiki проекту Debian
- Довідник по Debian
- Історія проекту Debian
- Посібник по політиці Debian
Веб-сайти спільноти [ред.]
- Debian Administration поради для адміністраторів
- Debian Planet новини та дискусії
- Planet Debian блоги розробників
- Форуми користувачів Debian а також на Linux.org.ua, Lafox.net, …
- Офіційна спільна Wiki проекту Debian
- Каталог скріншотів програм з дистрибутиву Debian
- Проект перекладу описів пакунків Debian (та обговорення)
- Сервер перекладів Debian i18n Task Force (та Wiki)
- Списки розсилання Дебіен (зокрема debian-user-ukrainian@lists.debian.org)
- i18n. Про переклад документації та веб-сторінок проекту Дебіен
- Генератор персонального завантажувального Дебіен
Українські веб-сайти [ред.]
- Debian на DLOU сторінка україномовної документації на docs.linux.org.ua
|
|||||||||||||||||||
|
|
|||||
