Debian

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Debian GNU/Linux
Debian logo
Gnome 3.4.2.pngDebian GNU/Linux «Wheezy» 7.4 з графічним середовищем Gnome 3.4.2
Розробник Debian Project
Родина ОС GNU/Linux
Стан проекту Актуальний
Модель сирцевого коду Вільне програмне забезпечення
Initial release 16 серпня 1993
Останній стабільний випуск 7.6 (Wheezy)/ 12 липня 2014; 14 днів тому
Доступні мови більше 73 мов
Спосіб оновлення APT
Менеджер пакунків dpkg
Платформи, що підтримуються i386, x86-64, PowerPC, 68k, SPARC, Alpha, ARM, MIPS, HPPA, S390, IA-64, ZSeries
Тип ядра Монолітне (ядро Linux)
Ліцензія Вільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії[1]
Веб-сайт www.debian.org

Debian (Debian GNU/Linux) — комп’ютерна операційна система, основний дистрибутив якої складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіва Debian). Популярний та впливовий дистрибутив GNU/Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами. Існують проекти на основі ядер: Debian GNU/HurdDebian GNU/kFreeBSDDebian GNU/kNetBSD.

В якості доповнювальної послуги дозволяється встановлювати deb-пакунки, які не були включені у головний репозиторій, по причині надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:

  • додаткова (Contrib) - пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від невільного ПО;
  • невільна (Non-Free) - ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.

Випуск Debian GNU/Linux 7.4 містить 35962 deb-пакунків (станом на 5 квітня 2014 року).

Debian є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Adamantix, Bioknoppix, ClusterixDreamlinux, GnoppixKnoppixLibranetLinspireLinux MintMaemoMEPISSteamOSUbuntuXandros Desktop OS.

Debian відомий суворою відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 11 архітектур серед яких, окрім типових Intel/AMD 32- та 64-бітних архітектур, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура s390x, використовується мейнфреймами серії IBM System z.

Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується за рахунок пожертв, збором котрих займається некомерційна організація «Програми в інтересах суспільства» (Software in the Public Interest, Inc.).

Типова інсталяція для робочої станції включає:

  • графічне середовище Gnome;
  • офісний пакет LibreOffice;
  • вебний переглядач Iceweasel (перескладений Firefox без використання власницьких компонентів);
  • графічні редактори Gimp, Inkscape;
  • програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
  • робота із CD/DVD-носіями;
  • аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки);
  • переглядач PDF документів.

Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) - міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.

Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання) . В подальшому, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.

Історія проекту[ред.ред. код]

Вперше дистрибутив Debian анонсував Ян Мердок, тоді студент Університету Purdue, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Випуск Дебіен Лінукс» («Debian Linux Release»). Назва «Дебіен» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, нині — колишньої) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проект розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) змінив Яна Мердока з посади лідера проекту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проектом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проектом, вирішувала фінансові та юридичні питання.

Знімок екрану Debian 4.0. Робоче оточення KDE

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс залишив проект. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проект на ядрі, відмінному від Лінукс — Дебіен ГНУ/Хард (Debian GNU/Hurd). У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 року, проект отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0.x вперше за історію проекту з дистрибутиву було вилучено архітектуруm68k.

Процедури розробки[ред.ред. код]

Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Сід (Sid)) та експериментальної гілок проекту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.

Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Оскільки оновлення стабільних випусків Дебіен не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.[2]

Випуски[ред.ред. код]

Графік дат випусків, оновлень і підтримки безпеки

Поточним стабільним випуском є 7.4. Кодове ім'я «Wheezy». Після виходу нової версії, попередня стабільна помічається, як «стара стабільна» (oldstable), наразі нею є 6.0, кодове ім'я «Squeeze».

Між тим, для стабільного випуску виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 4.0r3.

Команда безпеки проекту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового.[3] Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, строго рекомендується використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки такої виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team»[4] - оновлення не є офіційними.

Наразі Debian має 9 стабільних випусків.[5]

Версія Кодове імя Кількість підтримуваних архітектур Кількість пакетів Дата виходу Закінчення строку підтримки
Оригінальне Українською
0.93R6 1 26 жовтня 1995
1.1 Buzz Базз 1 474 17 червня 1996 1996
1.2 Rex Рекс 1 848 12 грудня 1996 1996
1.3 Bo Бо 1 974 5 червня 1997 1997
2.0 Hamm Хемм 2 ≈ 1,500 24 липня 1998 1998
2.1 Slink Слінк 4 ≈ 2,250 9 березня 1999 грудень 2000
2.2 Potato Потейто 6 ≈ 3,900 15 серпня 2000 квітень 2003
3.0 Woody Вуді 11 ≈ 8,500 19 липня 2002 серпень 2006
3.1 Sarge Сарж 11 ≈ 15,400 6 червня 2005 квітень 2008
4.0 Etch Етч 11 ≈ 18,000 8 квітня 2007 лютий 2010
5.0 Lenny Ленні 12[6] > 23,000[6] 14 лютого 2009 лютий 2012[7]
6.0 Squeeze[8] Сквіз 9+2[A] > 29,050 6 лютого 2011[9] буде оголошено пізніше
7.0 Wheezy[10] Уізі 13 35962 4 травня 2013 буде оголошено пізніше
8.0 Jessie[11] Джессі невідомо невідомо буде оголошено пізніше буде оголошено пізніше
Умовні позначення:
запланована / в розробці поточна версія підтримується не підтримується

Порти[ред.ред. код]

Архітектури[ред.ред. код]

Нинішня стабільна версія має офіційні порти для наступних архітектур:[12]

  • i386 — архітектура x86-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
  • amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
  • alpha — архітектури DEC Alpha
  • sparc — архітектура Sun SPARC на Sun-4m, Sun-4u та Sun-4v системах
  • arm — архітектура ARM на Risc PC та різні вбудовані системи
  • powerpc — архітектура PowerPC
  • hppa — архітектура HP PA-RISC
  • ia64 — архітектура Intel Itanium (IA-64)
  • mips, mipsel — Архітектура MIPS (big-endian і little-endian)
  • s390 — архітектура IBM ESA/390
  • m68k — архітектура Motorola 68k на Amiga, Atari, Macintosh, та багатьох інших вбудованих VME системах
  • Z — архітектура ZSeries

Ядра[ред.ред. код]

Проект характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем[13]

Між тим, усі порти, окрім оригінальної версії на базі ядра Linux наразі не є офіційними, тож, наразі Debian є лише дистрибутивом Linux.

Робочі середовища[ред.ред. код]

Debian GNU/Linux має чотири різновиди інсталяції робочого середовища. Базове середовище -GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE - як альтернативи.

Debian Live[ред.ред. код]

Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або netboot без наявності жорсткого диску[14]. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує три версії Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE та Xfce.

Лідери проекту[ред.ред. код]

Ян Мердок,
засновник дистрибутива
серпень 1993 — березень 1996
Брюс Перенс квітень 1996 — грудень 1997
Ян Джексон січень 1998 — грудень 1998
Віхерт Аккерман січень 1999 — березень 2001
Бен Коллінс квітень 2001 — квітень 2002
Бідейл Гарбі квітень 2002 — квітень 2003
Мартін Мічлмаір березень 2003 — березень 2005
Брендан Робінсон квітень 2005 — квітень 2006
Ентоні Таунс квітень 2006 — квітень 2007
Сем Осевар квітень 2007 — квітень 2008
Стів Макінтайр квітень 2008 — квітень 2010
Стефано Закіролі,
поточний лідер проекту
квітень 2010 — даний час

Переваги та недоліки[ред.ред. код]

Система Дебіен постачає понад 24 000 скомпонованих пакунків. Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Дебіен є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Дебіен 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т.зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі і для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску у ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні у офіційній системі Дебіен оскільки вони не відповідають вимогам Проекту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями розглядаються проектом як не повністю вільні і поміщаються до секції non-free. В таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Дебіен, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Дебіен, але по-перше вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге сам Acrobat reader можна звантажити з веб-сайту фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує Проект за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Дебіен включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як наприклад власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року, у проекті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools), і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. «License information». Debian. Процитовано 2009-02-28. 
  2. «Debian security FAQ». 2007-02-28. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-04-20. «Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.» 
  3. Debian security FAQ: Lifespan
  4. Debian testing security team
  5. «A Brief History of Debian: Debian Releases». Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  6. а б «Debian GNU/Linux 5.0 released». Debian. 2009-02-14. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-02-15. 
  7. Security Support for Debian GNU/Linux 5.0 terminated on February 6th
  8. Claes, Luk (2008-09-01). «Release Update: freeze guidelines, testing, BSP, rc bug fixes». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2008-10-31. 
  9. Debian 6.0 "Squeeze" released(англ.)
  10. McGovern, Neil (2010-09-03). «Release Update: freeze guidelines, transitions, BSP, rc bug fixes». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2010-09-03. 
  11. Barratt, Adam (2012-07-27). «Bits from the nippy Release Team». debian-devel-announce mailing list. Процитовано 2012-07-28. 
  12. «Debian Ports». Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-05-25. 
  13. «Debian -- Ports» (Webpage). Webpage (English). Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-08-10. 
  14. DebianLive — Debian Wiki
  15. Linux Out of the Real World. Jul 01, 1997

Посилання[ред.ред. код]

Офіційні ресурси проекту[ред.ред. код]

Веб-сайти спільноти[ред.ред. код]

Українські веб-сайти[ред.ред. код]

  • Debian на DLOU сторінка україномовної документації на docs.linux.org.ua