bash

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
bash
Bash demo.pngЕкран роботи з Bash
Автор(и) Браян Фокс (Brian Fox)
Перший випуск 7 червня 1989; 9299 днів тому
Стабільний випуск 4.2 (27 лютого 2014; 268 днів тому)
Написано на C
Операційна система крос-платформовий
Платформа GNU
Доступні мови англійська, багатомовна через gettext
Стан розробки активний
Тип Командна оболонка Unix
Ліцензія GNU General Public License version 3+[1]
Сайт домашня сторінка

bash (від англ. Bourne again shell, букв. перероджена Shell) — вдосконалена й модернізована варіація командної оболонки Bourne shell. Один із найпопулярніших сучасних різновидів командної оболонки UNIX. Особливо популярна в середовищі GNU/Linux, де часто використовується як командна оболонка за замовчуванням.

Bash — це акронім Bourne-again-shell, тобто знову оболонка Bourne. Назва — це гра слів на Bourne-shell — один з популярних різновидів командної оболонки для UNIX (sh), автором якої є Stephen Bourne (1978), вдосконалена в 1987 Brian Fox. Bourne (Борн) перекликається з англійським словом «born», що означає що «народився», звідси: народжена-знову командна оболонка.

Синтаксис[ред.ред. код]

Синтаксис команд bash — це надмножина синтаксису команд Bourne shell. Остаточна специфікація синтаксису команд Bash є в Bash Reference Manual, що поширює проект GNU.

«hello world»[ред.ред. код]

 #!/bin/bash          
 echo Hello World!

Цей скрипт містить лише два рядки. Перший повідомляє системі про те, яка програма використовується для запуску файлу. Другий рядок — це єдина дія, яка виконується цим скриптом, він, власне, друкує 'Hello world' у терміналі.

Умовний оператор[ред.ред. код]

 #!/bin/bash
 T1="foo"
 T2="bar"
 if [ "$T1" = "$T2" ]; then
   echo умова виконується
 else
   echo умова не виконується
 fi

Цикли[ред.ред. код]

 #!/bin/bash
 for i in $( ls ); do
   echo item: $i
 done
 #!/bin/bash
 for i in `seq 1 10`;
 do
   echo $i
 done
 #!/bin/bash
 COUNTER=0
 while [  $COUNTER -lt 10 ]; do
   echo The counter is $COUNTER
   let COUNTER=COUNTER+1
 done

Відмінний синтаксис[ред.ред. код]

Переважна більшість важливих скриптів командного процесора Bourne можуть виконуватись без зміни в bash, за винятком тих скриптів Bourne, які посилаються на спеціальні змінні Bourne або використовують вбудовані команди Bourne. Синтаксис команд Bash включає ідеї, позичені в Korn shell (ksh) і C shell (csh), такі як редагування командного рядка, історія команд, стек директорію, змінні $RANDOM і $PPID, і синтаксис заміни команди POSIX : $(…) . Коли Bash використовується як інтерактивний командний процесор, він підтримує автозавершення імен програм, імен файлів, імен змінних тощо, якщо користувач натискає клавішу TAB.

Цілочисельна математика[ред.ред. код]

Головне обмеження Bourne shell це те, що він не може виконувати обчислення з цілими числами без породження зовнішнього процесу. Bash може виконувати цілочисельні обчислення всередині процесу використовуючи команду ((…)) і синтаксис змінної $[…], як показано нижче:

 VAR=55             # Встановлюємо змінну VAR, рівною 55
 ((VAR = VAR + 1))  # Додаємо одиницю до змінної VAR. Зверніть увагу на відсутність знака '$'
 ((++VAR))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю. Виконує префіксний інкремент
 ((VAR++))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю.  Виконує постфіксний інкремент
 echo $[VAR * 22]   # Множимо VAR на 22 і передаємо результат команді
 echo $((VAR * 22)) # Інший спосіб зробити те саме

Команда ((…)) так само може використовуватися в умовних твердженнях, тому що її вихідний параметр це 0 або 1, які можуть інтерпретуватися як true або false:

 if ((VAR == Y * 3 + X * 2))
 then
   echo Yes
 fi
 ((Z > 23)) && echo Yes

Команда ((…)) підтримує оператори відношення ==, !=, >, <, >= та <=.

Bash не підтримує обчислення всередині процесу з числами з плаваючою крапкою. Тільки командні процесори UNIX підтримують цю можливість Korn-shell (версія 1993 року) і zsh (починаючи з версії 4.0).

Перенаправлення потоків[ред.ред. код]

Bash має індивідуальний синтаксис перенаправлення потоків вводу/виводу, який не підтримує Bourne shell. Bash може перенаправляти стандартний потік виводу stdout та стандартний потік повідомлень про помилки stderr в один файл file одночасно. Використовується наступний синтаксис:

 command &> file

що простіше набрати, ніж еквівалентну команду в синтаксисі Bourne shell, яка спочатку перенаправляє потік stdout у файл file, а потім перенаправляє stderr в той же потік, що і stdout (1 та 2 тут номери стандартних потоків stdout та stderr відповідно):

 command >file 2>&1

Bash, починаючи з версії 2.05b, може перенаправляти стандартний ввід stdin на текст із рядка, використовуючи синтаксис, який іноді називають «here strings»:

 command <<< "string to be read as standard input"

Якщо рядок містить пропуски, його слід узяти в лапки.

Приклади:

  • Перенаправлення стандартного виводу у файл, запис даних, закриття файлу, скидання stdout
 # make Filedescriptor(FD) 6 a copy of stdout (FD 1)
 exec 6>&1
 # open file "test.data" for writing
 exec 1>test.data
 # produce some content
 echo "data:data:data"
 # close file "test.data"
 exec 1>&-
 # make stdout a copy of FD 6 (reset stdout)
 exec 1>&6
 # close FD6
 exec 6>&-
  • Відкривання та закривання файлів:
 # open file test.data for reading
 exec 6<test.data
 # read until end of file
 while read -u 6 dta
 do
   echo "$dta" 
 done
 # close file test.data
 exec 6<&-
  • Захоплення виведення зовнішніх команд:
 # execute 'find' and store results in VAR
 # search for filenames which end with the letter "h"
 VAR=$(find . -name "*h")

Регулярні вирази всередині процесу[ред.ред. код]

Bash 3.0 підтримує вбудовані регулярні вирази, з синтаксисом подібним до синтаксису Perl:

 [[ string =~ regex ]]

Синтаксис регулярних виразів задокументовано на сторінках документації man 7 regex. Статус виходу встановлюється в 0, якщо регулярний вираз співпав з рядком, і 1, якщо ні. Значення підвиразів, загорнутих у дужки, можна отримати через змінну ${BASH_REMATCH[@]}, наприклад:

 REGEXP='foo(bar)bl(.*)'
 if [[ "abcfoobarbletch" =~ $REGEXP ]]
 then
   echo "Регулярний вираз співпав з рядком!"
   echo "$BASH_REMATCH"      # виводить: foobarbletch
   echo "${BASH_REMATCH[1]}"   # виводить: bar
   echo "${BASH_REMATCH[2]}"   # виводить: etch
 fi

Вбудовані регулярні вирази працюють швидше, ніж виконання зовнішньої команди grep, бо відповідний регулярний вираз виконується в межах процесу Bash. Якщо регулярний вираз або рядок містять пропуски або метасимволи (такі як '*' або '?'), їх слід узяти в лапки. Рекомендується використовувати змінну для зберігання регулярного виразу, як у вищенаведеному прикладі, для уникнення проблем з екрануванням спеціальних символів. Можна використовувати вивід bash із опцією -x для перевірки, як саме bash сприймає ваш регулярний вираз.

Розширення дужок[ред.ред. код]

Можливість розширення дужок запозичено в csh. Вона дозволяє довільному рядку бути сформованим з використанням схожої техніки, як це робиться з назвами файлів. Проте в bash згенеровані рядки не зобов'язані бути іменами файлів. Результат кожного розширення рядка не сортується, зберігається порядок зліва направо:

 # This is a bash specific feature
 echo a{p,c,d,b}e # ape ace ade abe

Не слід використовувати цю особливість, якщо скрипт планується портувати, бо в традиційних скриптах розширення рядка не діятиме:

 # A traditional shell does not produce the same output
 echo a{p,c,d,b}e # a{p,c,d,b}e

Переносимість[ред.ред. код]

Скрипти оболонок, написані зі специфічними для bash особливостями (bashism-и) не будуть працювати на системах, де використовується Bourne shell або один із його замінників, без того, щоб bash був встановлений як додаткова оболонка, і звісно, скрипти треба починати з #!/bin/bash. Ця проблема стала особливо важливою, коли Ubuntu почав із жовтня 2006, поставляти Debian Almquist shell, dash, як скриптову оболонку за умовчанням, що призвело до недієздатності численних скриптів.

Виноски[ред.ред. код]

  1. GNU Project. «README file». Архів оригіналу за 2013-06-27. «Bash is free software, distributed under the terms of the [GNU] General Public License as published by the Free Software Foundation, version 3 of the License (or any later version)» 

Посилання[ред.ред. код]