Ardbeg
| Ardbeg | |
|---|---|
 | |
| Регіон: Айлей | |
| Координати | Координати: 55°38′26″ пн. ш. 06°06′31″ зх. д. / 55.64056° пн. ш. 6.10861° зх. д. |
| Власник | Louis Vuitton Moët Hennessy |
| Дата заснування | 1815 |
| Статус | Діюча |
| Джерело води | Озеро Оогадал |
| Кількість перегонних кубів |
1 першої перегонки (18,000 л) 1 другої перегонки (17,000 л)[1] |
| Об'єми виробництва | 1.250.000 літрів |
| Вебсайт | http://www.ardbeg.com/ |
| Ardbeg | |
| Тип | Односолодове шотландське віскі |
| Витримка |
10-річне Airigh Nam Beist Blasda Corryvreckan Supernova Uigeadail Rollercoaster Alligator Ardbeg Day Galileo Ardbog |
| Тип(и) бочок | Бурбон, Херес |
Ardbeg (шотл. гел. h-Àirde Bige) — ґуральня шотландського віскі у селі Ардбег[en] на південному узбережжі острова Айла, області Аргайл-і-Б'ют, Шотландії, архіпелагу Внутрішні Гебриди. Винокурня належить Louis Vuitton Moët Hennessy, і виробляє досить торфоване віскі «Айла».[2] Винокурня використовує солодовий ячмінь, отриманий із пивоварень міста Порт Еллен[en].
Історія ґуральні[ред. | ред. код]
Ґуральня Ardbeg виробляє віскі з 1798 року, а комерційне виробництво розпочала 1815 року.[3] Як і більшість шотландських винокурень, протягом переважної частини своєї історії Ardbeg виробляла купажоване віскі[en], а не односолодове. До 1886 року винокурня виробляла 300.000 галонів (близько 1.135 м³) віскі на рік і працювало 60 працівників.[3] Виробництво було зупинено у 1981 році, але відновлено 1989 року і залишалося на низькому рівні до кінця 1996 року, в період, коли Ardbeg був у власності Hiram Walker[en].[4] У 1997 році винокурню було придбано та відновлено компанією Glenmorangie plc (згодом перейшла під контроль французької компанії LVMH 28 грудня 2004 року)[5], виробництво було відновлене 25 червня 1997 року, а повне відновлення обсягів виробництво відбулося 1998 року. Винокурня була знову відкрита Едом Додсоном у 1997 році та передана Стюарту Томсону, який керував нею з 1997 по 2006 рік. Майкл «Міккі» Хедс, уродженець острова Айлей та колишній керівник винокурні Jura[en], який працював у Ardbeg роками раніше, перейшов на посаду керівника винокурні 12 березня 2007 року.
Назва Ardbeg — це англізація[en] шотландського гельського вислову An Àird Bheag, що означає «Маленький мис».[6]
Нагороди[ред. | ред. код]
Продукція Ardbeg отримала безліч нагород на міжнародних конкурсах серед віскі[en]. Серед них:
- Біблія віскі 2008 Джима Мюррея[en] назвала віскі Ardbeg 10-річної витримки Найкращим віскі у світі та Шотландським односолодовим віскі року.[7] Ardbeg 10-річної витримки також виграв серію медалей на конкурсі San Francisco World Spirits Competition[en] у Сан-Франциско у 2006—2012 роках, завоювавши дві золоті та шість срібних медалей.[8]
- Біблія віскі 2009 та Біблія віскі 2010 Джима Мюррея[en] присвоїли сорту Uigeadail титули Найкращого віскі у світі та Шотландське односолодове віскі року у 2009 та 2010 роках. Конкурс San Francisco World Spirits Competition у Сан-Франциско дав сорту Uigeadail дві двічі золоті, три золоті та дві срібні медалі з 2006 по 2012 рік.[9]
- Ardbeg Galileo стало найкращим у світі односолодовим віскі на конкурсі World Whiskies Awards 2013.[10]
Виробництво[ред. | ред. код]
Обсяги виробництва є досить великим для винокурні із лише двома перегонними кубами[en]. Перегінний куб першої перегонки має місткість близько 18.000 літрів, а другої перегонки — близько 17.000 літрів.[1] На сьогодні ведеться будівництво нової будівлі, яка подвоїть перегінні спроможності Ardbeg. Ardbeg — одна з небагатьох шотландських винокурень, які використовують очищувач, що дозволяє отримати більш м'якіший смак.
У 2011 році 20 пляшечок спирту Ardbeg та частинок деревини були відправлені до Міжнародної космічної станції для дослідження їх взаємодії.[11] Вони повернулися на Землю 12 вересня 2014 року.[12]
Культура[ред. | ред. код]
Ardbeg надихнуло фінського композитора сучасної музики Осмо Тапіо Рейхала[en] на написання симфонічної поеми Ardbeg—The Ultimate Piece For Orchestra (2003); його було записано Симфонічним оркестром Фінського радіо 28 квітня 2011 року.[13]
Примітки[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ardbeg. 29 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 травня 2018. (англ.)
- ↑ Ardbeg web site. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 9 червня 2008. (англ.)
- ↑ а б Helen Arthur (2002) [1997]. The single malt companion. Libero. с. 58. ISBN 978-9057642364. (нід.)
- ↑ Hiram Walker era (under Historical Facts)). www.masterofmalt.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2018. (англ.)
- ↑ History — The Glenmorangie Company. www.theglenmorangiecompany.com. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 17 травня 2018. (англ.)
- ↑ Ardbeg. www.ainmean-aite.scot. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2017. (англ.)
- ↑ Island whisky wins top accolade. BBC News. 18 листопада 2007. Архів оригіналу за 20 листопада 2007. Процитовано 18 листопада 2007. (англ.)
- ↑ Proof66.com Summary of Ardbeg 10-Year Awards. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 19 жовтня 2012. (англ.)
- ↑ Proof66.com Summary of Ardbeg Uigeadail Awards. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 19 жовтня 2012. (англ.)
- ↑ Ardbeg Galileo win World's Best Single Malt Whisky Award. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 10 травня 2013. (англ.)
- ↑ Ardbeg Terpene Extraction - Commercial ISS Research - NanoRacks. nanoracks.com. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018. (англ.)
- ↑ Ardbeg 'space whisky' back on Earth after flavour experiment [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] BBC, 12 вересня 2014. (англ.)
- ↑ ABCD 367 Osmo Tapio Raihala: Peat, Smoke & Seaweed Storm. alba.fi. Процитовано 17 травня 2018.[недоступне посилання] (англ.)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ендрю Джеффорд (2004). Peat Smoke and Spirit: A Portrait of Islay and its Whiskies. London: Headline. ISBN 978-0747227359.
- Стівен Лейсі (29 травня 2014). What type of whisky fan are you?. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Гевін Д. Сміт; Грейм Воллес (2008). Ardbeg: A Peaty Provenance. Thatcham: GW Publishing. ISBN 978-0955414565.
- Ніл Вілсон (2000). Ardbeg: The Jewel of Islay. Glasgow: Angels' Share. ISBN 978-1903238080.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ardbeg |
- Офіційний вебсайт Ardbeg [Архівовано 3 вересня 2006 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
