Epalzeorhynchos bicolor

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лабео двоколірний
Epalzeorhynchos bicolor.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Epalzeorhynchos
Вид: E. bicolor
Біноміальна назва
Epalzeorhynchos bicolor
(Smith, 1931)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Epalzeorhynchos bicolor
EOL: 1015624
ITIS logo.jpg ITIS: 639588
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 7807
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 98648
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Epalzeorhynchos bicolor

Epalzeorhynchos bicolor — риба родини коропових. Донедавна (до 1997 року) вид належав до роду лабео (лат. Labeo Cuvier 1816) й досі відомий як лабео двоколірний.

Ареал поширення[ред.ред. код]

Батьківщина цих риб - Південно-Східна Азія[1].

Лабео населяють дрібні зарості водоймища з прозорою проточною водою у Таїланді (наприклад, притоку Меконгу Чао Фрия).

Двоколірний лабео був завезений в СРСР у 1959 році, зелений - у 1961 році[1].

У природі популяції цієї рибки різко скоротилися (у тому числі через будівництво гребель). Вид занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи. Популярна акваріумна рибка.

Морфологія[ред.ред. код]

Тіло видовжене, циліндричне (але ширше, ніж у споріднених видів), профіль спини вигнутий сильніше, ніж черева. Розташування роту нижнє, його будова пристосована до зрізування наростів. Є 2 пари вусиків. Плавці великі. Хвостовий плавець дволопастний. Окрас чорний, хвостовий плавець яскраво-червоний (вночі або під час стресу вся риба втрачає забарвлення й виглядає блідо). Розмір у акваріумі зазвичай сягає 15 см, у природі дещо більший.

Поведінка[ред.ред. код]

Рухлива риба, відрізняється територіальною поведінкою. Під час утримання в невеликій ємності може бути агресивно налаштована до представників свого виду або до інших риб. Між декількома особинами складаються ієрархічні відносини, при цьому домінує більша рибина. Великі особини, незалежно від статі, завжди беруть першість над меншими. Вони перешкоджають їх вільному пересуванню по акваріуму, обмежують у кормі, а це негативно впливає на ріст і розвиток молодих риб. Лабео тримається в нижньому та середньому шарах води. Всеїдні, активно об'їдають водоростеві нарости.

Утримання[ред.ред. код]

Лабео двоколірний

Утримують лабео у великих акваріумах при температурі 24-28°C. Вода повинна мати рН 7-7,5, твердість 4-10о.

Годують риб різноманітним живим кормом: мотилем, коретрою, трубочником. Дорослі особини урізноманітнюють свій раціон водоростями, які вони вправно зчищають з підводних предметів.

Розмноження[ред.ред. код]

Тривалий час нікому з акваристів світу не вдалося розмножити їх у великій кількостіДвоколірний лабео був завезений в СССР у 1959 році, зелений - у 1961 році[1].

У 1979 році колективу московських акваристів вдалось сформувати групу плідників двоколірних лабео і за допомогою гормональних ін'єкцій домогтися їх розмноження. Двоколірний лабео був завезений в СССР у 1959 році, зелений - у 1961 році[1]. Згодом так само був розведений і зелений лабео.

У процесі вдосконалення технології і біотехніки одержання потомства вдалось дістати альбінічну форму зеленого лабео.

Щоб виростити плідників, необхідно розселити риб у великі акваріуми по одній особині у кожний. Такі риби виростуть вгодованими, матимуть нормальні розміри, а через півтора-два роки стануть статевозрілими.

Усі види лабео не мають чітких ознак статі. Самку можна визначити лише за наявністю у дорослих риб чітко окресленого черевця, струнких риб вважають самцями[1].

Мальки[ред.ред. код]

Маленькі лабео перевертаються черевцем до найближчої поверхні (каменів, листків, корчів), збирають губами з неї суміш мертвих органічних речовин і слизьких цвілевих грибів, нитчастих водоростей, ікри молюсків та інших дрібних тварин. Підростаючи, рибки починають відшукувати собі постійні ділянки для живлення і ворогують із сусідами. Статевозрілі двоколірні лабео стають вугільно-чорними з рубіновим хвостиком, зелені — оливково-сірими з червоними плавцями. Довжина тіла риб 10—12 см. В акваріумі лабео живуть непогано, особливо якщо їх підгодовувати рослинною їжею, але регулярно розмножується тільки зелений лабео.[2]

Умови утримання[ред.ред. код]

Можна утримувати у великому спільному акваріумі разом із іншими видами риб. У акваріумі має бути багато рослин і хованок. Вода: температура 24-26 °C, твердість dH 5-15° (м'яка або середньої твердості), pH 6-7,5 (нейтральна з невеликим відхиленням в ту чи іншу сторону). Розведення можливе за допомогою гормональних ін'єкцій.

Джерела і примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5
  2. Шереметьев И.И. Аквариумные рыбы.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с.—На укр.яз. ISBN 5-330-00394-6