Master P

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Master P
укр. Мастер Пі
Зображення
Master P у 2002 році
Master P у 2002 році
Основна інформація
Повне ім'я Персі Роберт Міллер (англ. Percy Robert Miller)
Дата народження 29 квітня 1970(1970-04-29) (54 роки)
Місце народження Новий Орлеан, Луїзіана, США
Роки активності 1989–дотепер
Громадянство США США
Національність афроамериканці
Професії репер, автор пісень, актор, підприємець, інвестор, автор, кіновиробник, музичний продюсер, філантроп, баскетболіст
Освіта Г'юстонський університет, Merritt Colleged, Warren Easton High Schoold і Booker T. Washington High Schoold
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанри південний хіп-хоп, гангста-реп
Псевдоніми Master P, The Ice Cream Man, The Ghetto Bill, Nino Brown
Колективи TRU, 504 Boyz
Співпраця TRU, C-Murder, Silkk the Shocker, Snoop Dogg, Mia X, Mystikal, LL Cool J, The Diplomats, Lil Romeo, The Game, Ліл Уейн, Chief Keef, Кріс Браун, Rich The Kid, Соланж Ноулз
Лейбли
Дружина Соня Міллер (1989-2014)
Діти Cymphonique Millerd і Ромео Міллерd
trutanksoldiers.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Персі Роберт Міллер (англ. Percy Robert Miller; нар. 29 квітня 1970, Новий Орлеан, Луїзіана, США), відомий під псевдонімом Мастер Пі (англ. Master P) у бізнесі використовує ім'я Пі Міллер (англ. P. Miller) - американський репер, актор, підприємець, інвестор, автор, кіновиробник, музичний продюсер, філантроп і колишній баскетболіст. Він є засновником лейбла No Limit Records, який був переімінований в New No Limit Records, потім знову змінив назву на Guttar Music Entertainment і, нарешті, в даний час відомий як No Limit Forever Records. Міллер є засновником та головним виконавчим директором конгломератної компанії P. Miller Enterprises та недовговічної мережі онлайн-телебачення Better Black Television.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Персі Роберт Міллер народився і виріс у новоорлеанському нейборхуді Каліопа Проджектс (Calliope Projects). Він найстарший із п'яти дітей у сім'ї. У нього є сестра Жермен і троє братів: Кевін і «платинові» репери Корі (C-Murder) та Вішонн (Silkk the Shocker). Master P навчався у середній школі Букера Ті Вашингтона. Вступивши до Х'юстонського університету, Міллер грав у баскетбольній команді та отримував атлетичну стипендію, але в результаті на першому році навчання перейшов до коледжу Меррітт в Окленді (Каліфорнія) на спеціальність бізнес[1]. Після смерті діда Міллер успадкував 10,000 доларів. Він відкрив музичний магазин у Річмонді (Каліфорнія) під назвою «No Limit Records», який пізніше став основою для його власного лейблу з тим самим ім'ям. 15 лютого 1990 року Master P випустив касету Mind of a Psychopath. Того ж року в Новому Орлеані було вбито його брата Кевіна. Це не тільки не зруйнувало його мрії, а навпаки, збільшило мотивацію стати успішним бізнесменом, змінити своє життя та врятувати сім'ю[2].

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роботи[ред. | ред. код]

12 лютого 1992 року виходить дебютний студійний альбом Master P Get Away Clean, за яким незабаром, у квітні 1992 року, пішов другий - Mama's Bad Boy. У 1993 році Master P випустив перший спільний альбом зі своїм гуртом TRU під назвою Who's da Killer?. 18 березня 1994 року виходить третій студійний альбом Міллера The Ghettos Tryin to Kill Me!. 6 червня 1995 року Міллер випустив свій четвертий студійний альбом 99 Ways to Die. У 1995 році Master P і TRU випустили свій третій альбом True, який став першим великим релізом групи після двох незалежних альбомів. Альбом досяг 25-го місця в щотижневому хіт-параді Top R&B/Hip-Hop Albums і 14-го в Top Heatseekers. Альбом був відомий своїм першим синглом і однією з найвідоміших пісень Master P «Im Bout It, Bout It».

1995-2000: повернення в Новий Орлеан та основний успіх[ред. | ред. код]

У 1995 році Master P переїхав з Річмонда в Новий Орлеан, щоб перемістити No Limit Records з безліччю нових виконавців і попрацювати з місцевими продюсерами з Beats By the Pound. 16 квітня 1996 року Міллер випустив свій п'ятий альбом Ice Cream Man, що містить сингл «Mr. Ice Cream Man<now», який ще збільшив його популярність. 18 лютого 1997 року Master P і TRU випустили альбом Tru 2 da Game. На той час TRU була зменшена до тріо, що складалося з трьох братів Міллерів (Master P, C-Murder та Silkk The Shocker). 2 вересня 1997 року Master P випустив свій проривний альбом Ghetto D. Перші продажі альбому були найвищими зі всіх альбомів Міллера і він став платиновим. В альбомі був сингл «Make Em Say Uhh!», який став найуспішнішим синглом Міллера на сьогоднішній день і став двічі платиновим. Пісня принесла йому номінацію на MTV Video Music Award наступного року за «Найкраще реп-відео», але програла «Gettin 'Jiggy Wit It» Вілла Сміта. 2 червня 1998 року Master P випустив свій сьомий і найбільш продаваний альбом на сьогоднішній день MP da Last Don і випустив однойменний фільм. Альбом дебютував на 1-му місці в чарті Billboard 200, з більш ніж 400,000 проданими копіями за перший тиждень, в результаті було продано більше 4 млн копій. 26 жовтня 1999 року вийшов восьмий студійний альбом Міллера Only God Can Judge Me, він був не такий успішний, як попередній альбом, хоча й досяг золотого статусу. У 1999 році Master P і TRU випустили свій п'ятий альбом Da Crime Family. 28 листопада 2000 року виходить дев'ятий студійний альбом Міллера Ghetto Postage, який був проданий у кількості 500,000 примірників, але він не зрівнявся з його ранніми успішними релізами. Також у 2000 році Master P та його новий гурт 504 Boyz випустили свій дебютний альбом Goodfellas, який досяг 1-го місця в щотижневому хіт-параді Top R&B/Hip-Hop Albums .

2001-2005: Новий «No Limit»[ред. | ред. код]

На початку 2000-х років, популярність No Limit Records, а також і самого Master P, стала повільно знижуватися. Міллер повторно запустив No Limit Records під назвою New No Limit Records. 18 грудня 2001 року Master P випустив свій десятий студійний альбом Game Face, перший альбом випущений на New No Limit Records, у якого було налагоджено партнерство з Universal Records. У 2002 році 504 Boyz випустили свій другий альбом Ballers. Обидва альбоми високо оцінювалися в хіп-хоп чартах, але незабаром після цього New No Limit почав знижувати популярність. Музичні продажі, а також зміни реєстру та судові процеси змусили New No Limit Records подати заяву про банкрутство 17 грудня 2003 року. 23 березня 2004 року Міллер випустив свій одинадцятий альбом, Good Side, Bad Side, який дебютував на 1-му рядку в чарті Billboard Independent Albums і був проданий у кількості 300,000 екземплярів. У 2005 році Master P і TRU випустили свій останній альбом The Truth.

2005-2007: «Guttar Music»[ред. | ред. код]

У 2005 році Master P та його син Ромео Міллер (aka Maserati Rome або Lil Romeo) створили незалежний лейбл Guttar Music Entertainment. 26 квітня 2006 року Master P випустив свій дванадцятий студійний альбом Ghetto Bill. У цьому ж році Master P і 504 Boyz випустили свій останній альбом під назвою Hurricane Katrina: We Gon Bounce Back, присвячений жертвам урагану Катріна. У 2007 році Master P випустив спільний альбом із сином Ромео під назвою Hip Hop History, який був проданий тиражем 32,000 примірників по всьому світу.

2010-наш час: «No Limit Forever» та поточні роботи[ред. | ред. код]

6 грудня 2010 року було оголошено, що Master P вирушив у новий тур під назвою "No Limit Forever International" зі своїм братом Silkk the Shocker та сином Ромео. 8 лютого 2011 Міллер взяв участь на треку репера Gucci Mane «Brinks». Це була його перша записана пісня за чотири роки. На початку 2012 року Master P почав залучати на свій лейбл нових талантів з вулиць. 16 листопада 2011 року Master P випустив свій перший мікстейп і перший сольний проект за більш ніж 6 років під назвою «TMZ (Too Many Zeros)». 2 серпня 2012 року було оголошено, що Міллер працює над своїм тринадцятим студійним альбомом Boss of All Bosses[3].

16 січня 2013 року Master P випустив свій другий офіційний мікстейп під назвою «Al Capone» як промоушен для свого альбому «Boss of All Bosses»[4][5][6][7]. Потім 12 лютого 2013 року він випустив свій перший мікстейп-колаборацію під назвою «New World Order» зі своїм новим гуртом «Louie V. Mob», до якого входять він сам, Alley Boy та Fat Trel[en][8][9][10]. 6 серпня 2013 року Master P випустив свій третій офіційний мікстейп під назвою Famous Again як промоакцію для свого альбому Boss of All Bosses, в ньому взяли участь Maserati Rome, Silkk The Shocker, Dee-1, Young Louie, Play Beezy, Gangsta, Howie T, Клайд Карсон, The Game, Chief Keef, Fat Trel, Alley Boy, Problem, Wiz Khalifa, Tyga і Кріс Браун, продюсерами виступили 1500 & Nothin, Young Bugatti,[11] Schneider, The Composer та JB[12][13]. 6 грудня 2013 року Master P випустив свій тринадцятий альбом під назвою The Gift[14].

5 січня 2015 року Міллер випустив свій другий спільний мікстейп під назвою We All We Got з його новим гуртом Money Mafia, до якого увійшов він сам, його син Ромео, Ace B, Young Junne, Eastwood, Gangsta, Play Beezy, Calliope Popeye, Flight Boy та продюсер "No Limit Forever" Blaq N Mild. Крім того, мікстейп також включав сюрприз - участь відомого новоорлеанського репера Lil Wayne на треку «Power»[15][16][17][18]. 27 листопада 2015 року Master P випустив свій чотирнадцятий альбом Empire, from the Hood to Hollywood[en], в якому взяли гостьову участь Krazy[en], Lil Wayne, Maserati Rome, Money Mafia, Ace B, Blaq N MilD, Fame-O та Luccianos . Альбом випущений на No Limit Forever Records і Globy House Records[19][20][21][22][23][24][25].

6 січня 2017 року Master P випустив шостий спільний мікстейп We All We Got разом з No Limit Boys[26].

Бізнес-кар'єра[ред. | ред. код]

Крім репу Master P також успішно працював як підприємець та інвестор. Він розвинув бізнес-імперію вартістю 250 млн. доларів, що охоплює широкий спектр галузей. Будучи бізнесменом, Міллер був відомий своєю ощадливістю, зниженням бізнес-витрат і високою рентабельністю. Його прониклива ділова хватка дозволила йому отримати прибуток від одного підприємства для наступного[27]. Міллер був одним із перших реперів, які помітили та скористалися роздрібним потенціалом музичної індустрії. Як інвестор Master P був одним із перших реперів, які побудували бізнес та фінансову імперію, інвестуючи у широкий спектр ділових та інвестиційних підприємств із різних галузей. З тих пір він інвестував мільйони доларів, які він заробив на своїй компанії No Limit, в туристичне агентство, торгову марку Foot Locker, нерухомість, акції, кіно, музику, телевиробництво, виріб іграшок, компанію сексу по телефону, одяг, телекомунікації, ювелірну лінію, автоаксесуари, видання книг та журналів, автомобільні диски, франшизи фаст-фудів та бензоколонки[28][29][30][31]. Його спортивне агентство No Limit Communications, спільне підприємство з гуру маркетингу Джуаном Едгертоном, досягло успіху. Конгломератна компанія Міллера No Limit Enterprises стала фінансовим центром. Його компанія з управління інвестиціями в нерухомість та управління нерухомістю «PM Properties», розташована в Новому Орлеані, контролює понад 100 об'єктів нерухомості в Сполучених Штатах[27]. Згідно з журналом Black Enterprise, No Limit Enterprises заробила 110 млн доларів тільки в 1998 році. Цей рівень успіху надихнув інших реперів на розвиток різних бізнес-підприємств та інвестицій[27][32]. Міллер також має свою лінію енергетичних напоїв Make Em Say Ughh![33]. У листопаді 2010 року Master P заснував у Новому Орлеані мережу кабельного телебачення «Better Black Television», ставши першим репером, який створив телемережу[34].

Репери історично більше орієнтувалися на артистичний та гламурний бік музики, приділяючи дуже мало уваги бізнес-інвестиціям та фінансовим аспектам. Все це змінилося в 1996 році, коли Master P підписав контракт на музичне розповсюдження з Priority Records, в якому No Limit Records зберіг 100% володіння їх основними записами і 85% своїх продажів, в той же час надавши Priority 15 % в обмін на виробництво та поширення, що дозволило No Limit отримувати прибуток від майбутніх продажів, таких як каталоги та перевидання[27]. Master P продовжував заробляти сотні мільйонів доларів від цієї угоди. Крім того, Міллер винайшов безліч інноваційних методів маркетингу. У той час як традиційна модель маркетингових записів полягала в тому, щоб витрачати мільйони доларів на дорогі відео та радіотрансляції, Міллер не мав такої розкоші. Будучи незалежним артистом, він мав знайти спосіб продавати, збувати та створювати платинові записи з обмеженим бюджетом. Він був відомий тим, що підтримував авансові бізнес-витрати та підвищував рентабельність. Він почав продавати касети з багажника своєї машини у кожному великому та маленькому місті Америки, де був потенційний попит на його музику. Він роздавав безкоштовні зразки людям із дорогими автомобілями та просив їх включати свою музику по всьому кварталу. Цей метод партизанського маркетингу на вуличному рівні заклав основу створення більшої фан-бази на майбутнє. Після підписання угоди з Priority, Міллер почав бізнес-модель великого обсягу, що дозволяє якнайчастіше записувати якомога більше треків. Master P перехресно просував усіх своїх артистів та їх альбоми усередині обкладинок своїх альбомів. Він також використовував ручну та піксельну графіку та теми, натхненні мафією, щоб зробити свій альбоми, що виділяються за допомогою фотошопу. Міллер випускав по 20 пісень на альбомі, тоді як більшість альбомів містили 15 або менше, оскільки він зрозумів, що покупці хочуть більше за власний кошт. Він перетворив своїх артистів на схожих на персонажів коміксів Marvel, а не просто реперів. Він використав недорогі відеоролики для просування своїх артистів і перехресно рекламував альбоми, використовуючи фільми, і навпаки, зв'язавши їх загалом. Образ бренду та особистість стали важливішими, ніж просто якість музики. Звукозаписні лейбли Міллера продали 75 млн записів у результаті його інноваційних стратегій маркетингу та брендингу[32][35].

Як засновник і генеральний директор No Limit Entertainment Міллер свого часу керував бізнес-імперією, до якої увійшли його конгломерати No Limit Enterprises, No Limit Records, Bout It Inc. , No Limit Clothing, No Limit Communications, No Limit Films, No Limit Sports Management, PM Properties та Advantage Travel. Master P представляв колишнього раннінбека НФЛ Рікі Вільямса[en], коли він був задрафтований Нью-Орлеан Сейнтс, проте угода була оцінена ESPN як найгірший контракт для гравця в історії НФЛ[36]. Він також керує музичною, кіно- та телекар'єрою свого сина, зірки репа Lil Romeo, а також поп-зірки Форрест Ліптон та репера Gucci Mane. Міллер був також виконавчим телевізійним продюсером шоу Nickelodeon Як запалювати, в якому брала участь його дочка Сімфонік[en] та співавтором серіалу Ромео!, в якому знімався його син Ромео[37].

Статки[ред. | ред. код]

У 1998 році Міллер посів 10-е місце в списку журналу Forbes з 40 найбільш високооплачуваних конферансье Америки, з передбачуваним доходом 56,5 млн доларів. У 2009 році він заробив понад 661 млн, ставши найвисокооплачуванішим хіп-хоп виконавцем у світі на той час[38][39]. У 2013 році Forbes оцінив статки Міллера майже в 350 млн доларів, що було на той час третім місцем серед діячів хіп-хопу[40].

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Кіно та телебачення[ред. | ред. код]

З 1997 року Master P часто з'являвся у повнометражних фільмах та фільмах категорії Direct-to-video, а також на телевізійних шоу. У 1999 році Міллер взяв участь у Чемпіонат світу з рестлінгу, де він очолював команду The No Limit Soldiers у битві з командою Курта Хенніга The West Texas Rednecks[en]. Master P також знімався у серіалі Ромео! разом зі своїм сином Ромео для дитячої мережі Nickelodeon з 2003 по 2006 роки. Він також був учасником другого сезону шоу Танці зі зірками, замінивши Ромео, який вибув через травму. Міллер танцював у парі з Ешлі Дельгроссо і отримав загальний бал 8 із 30 за їхній пасодобль, найнижчий бал в історії шоу. Він був виключений четвертого тижня.

Master P став першим репером, який створив мережу кабельного телебачення «Better Black Television» (або BBTV011, яке призначалося для пропаганди позитивних повідомлень та контент афроамериканської культури). Мережа була запущена у 2009 році. У керівництво увійшли Дензел Вашингтон, Дерек Андерсон із «Шарлотт Бобкетс», DJ Kool Herc та Бо Дерек . У рамках проекту BBTV Master P та Ромео об'єдналися для участі у дитячому мультфільмі «Gee Gee The Giraffe». Шоу виявилося позитивним, освітнім та розважальним контентом для афроамериканських дітей.

Кар'єра у професійному баскетболі[ред. | ред. код]

У 1998 році Міллер приєднався до «Форт-Уейн Ф'юрі», який виступав у Континентальній баскетбольній асоціації (CBA), після того, як співробітник No Limits попросив головного тренера команди дати своєму босові шанс на перегляд. За словами тренера, Міллер був «тим, що піддається навчанню і нетерплячим», але не підходив для НБА[41].

Міллер був у списку тренувального табору клубу НБА «Шарлотт Хорнетс» протягом десяти днів у січні 1999 [42] [43]. Його запросили на прохання батька гравця «Хорнетс» Рікі Девіса[en][44]. Він набрав 7 очок у внутрішньокомандній грі [45] і відіграв вісім хвилин у двох показових іграх, перш ніж 1 лютого був виключений зі складу[43]. Міллер стверджував, що грав добре, але його відрахували, тому що його реп-тексти були надто образливими[46].

У 2004 році Міллер грав за клуби Американської баскетбольної асоціації[en] (ABA) «Лас-Вегас Раттлерс» та « Лонг-Біч Джем».

Він брав участь у Матчі знаменитостей НБА у 2008 (17 очок) [47] та 2017 роках.

Книги[ред. | ред. код]

1 вересня 2007 Міллер випустив свою першу книгу під назвою «Гарантований успіх» (Guaranteed Success)[48].

Конфлікти[ред. | ред. код]

«Brick to a Million»[ред. | ред. код]

У треку Master P з Fat Trel і Alley Boy «Brick to a Million», Міллер вимовив слова, які багато хто інтерпретував як дис на Кані Уеста і Ліл Уейна. Він каже: «Нові н**ери носять сукні, по**й, я не боюся звертатися до них. Генгста-н**ери на скейтбордах? Я знаходжуся вдома, зриваючи ї**ні спинки ліжка. Справжні н**ери, піднімайтесь» (New n**gas wearin' dresses — f**k it, I ain't scared to address it. Gangster n**gas на skateboards? I'm at the house breakin' motherf***in' headboards. Real n**gas stand up).

Під час інтерв'ю на радіо Power 106, Master P пояснив неправильність сприйняття його тексту, заявивши, що він не звертався до цих репер зокрема: «Це не дис, я ніколи не робив дисів. Я просто почуваюся в хіп-хопі, ми повинні дотримуватись того, чи будемо ми реальними чи ні. Як я вже сказав, я просто звертаюсь до того, що бачу. Чесно кажучи, ця пісня не була ні про кого з хіп-хопу, але я думаю, що люди сприймають слова, бо хочуть. Це був один із цих хлопців, які працювали на радіостанції і не вірили в мене, він сказав, що для мене скоро все закінчиться. Він катався на скейтборді та мав невелику міні-спідницю. Це новий чувак у бізнесі, і він сказав мені, що мені все закінчено».

Master P, який за чутками мав проблеми з Cash Money Records, у той день також сказав ще, що якщо репери ображаються на пісню, може їм варто переосмислити свій вибір. Але він наполягав на тому, що він не має біфів з жодним з них. «Якщо ви почуваєтеся винним у чомусь, то про це вам потрібно поговорити із самим собою» - сказав він. «Я маю усвідомити, що ми дійсно з вулиці. Якби справді була ворожнеча, була б проблема, але у мене була любов до Baby та Lil Wayne. Вони родом звідти, звідки і я. Це завжди було змагання. Усі хочуть бути найкращими»[49].

50 Cent[ред. | ред. код]

У 2007 році під час інтерв'ю у 50 Cent запитали, чому він, на відміну від Master P і Chamillionaire, не припинив лаятись у своїх піснях. Репер відповів: «Ці хлопці не продають альбоми». Коли йому сказали, що Chamillionaire має платинову платівку, 50 Cent відповів: «Ну, нехай записує госпел, якщо він такий, чорт забирай, праведний. Я пишу тексти з матом за власним бажанням, а не за вказівкою. По-перше, існує зацензурована версія для тих, хто не хоче його чути»[50].

Chamillionaire висловив свою незацікавленість у цьому інтерв'ю, сказавши, що «він тут не для ігор»[51]. Master P заявив: «Коментар Кертіса Джексона мотивував мене. У світі багато незрілих людей. Опра Вінфрі абсолютно права, ми повинні вирости і нести відповідальність за свої дії. Я профінансував перший тур Кертіса Півднем. Він тоді був скромним хлопцем. Мета більшості артистів полягає у продажу альбомів. Моя ж — допомогти врятувати та змінити життя»[52].

Музичний стиль[ред. | ред. код]

Master P відомий своїм глибоким голосом, агресивними висловлюваннями, красномовством та його оповідальними римами, присвяченими бідності, соціальній несправедливості, наркоманії та наркобізнесу, жорстокості поліції та надії[53]. Міллер також відомий своїми мелодіями, що легко запам'ятовуються[53][54][55].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

У 1999 році Master P отримав премію "Улюблений реп/хіп-хоп артист" на American Music Awards.

В 2005 Міллер посів 36-е місце в списку «50 найбільших хіп-хоп артистів» за версією музичного телеканалу VH1[56]. 29 вересня 2008 сингл Master P «Make Em Say Uhh!» зайняв 94-е місце у списку «100 найбільших хіп-хоп пісень» за версією VH1[57].

Кабельний телеканал BET поставив Міллера на 28-е місце в списку «Найвпливовіших реперів усіх часів». BET також згадав його як одного з «25 впливових чорних музичних виконавців»[58].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Філантропія[ред. | ред. код]

Міллер заснував молодіжні центри та фонд харчування для безпритульних. 12 липня 2005 року Віллі Херентон-мол., мер Мемфіса (штат Теннессі) вручив Міллеру ключ від міста[59]. 27 квітня 2010 року Master P разом зі своїм сином Ромео був нагороджений Свідоцтвом про спеціальне визнання від члена Конгресу Максін Уотерс[60].

У листопаді 2016 року Роберт Пак та Master P сформували команду «HOPE NOLA» (що розшифровується як «Допомагаємо нашим гравцям виділиться». До складу входять 20 осіб віком від 12 до 15 років, обраних зі шкіл Нового Орлеана.

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1989 році він одружився з Сонею, з якою у нього семеро дітей. Вони розлучилися у 2014 році[33][61]. Його брати також репери і його колеги, Silkk The Shocker та C-Murder[62].

Політика[ред. | ред. код]

Наприкінці 2007 року Міллер брав активну участь у політиці[63]. Він був прихильником кандидатури сенатора Іллінойса та наступного президента США Барака Обами [64]. 30 грудня 2010 року було оголошено, що Міллер та його син Ромео будуть присутні на заході Мішель Обами у боротьбі з ожирінням[65].

29 травня 2022 року Міллер повідомив, що його дочка Титяна Міллер померла у віці 25 років[66].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільм[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітки
1997 I'm Bout It Перрі МакНайт Video
1998 The Players Club Хлопець
I Got the Hook Up Блек
MP da Last Don Ніно Video
1999 Дурний Квентін 'Fifty Dollah' Вейс
No Tomorrow Maker
2000 Hot Boyz 'Моу' Video
Взлом Бред
Викрасти за 60 секунд Джонні 'Джонні Бі'
Lockdown Clean Up
911 Video
2001 Popcorn Shrimp Crip Short
2002 Незаперечний Gat Boyz Rapper 1
Похмурий сум 'Маньяк'
2003 Death of a Dynasty самого себе
Hollywood Homicide Джуліус Армас
Дуже страшне кіно 3 самого себе
Bad Bizness Містер Карлсон Video
2004 Still Bout It Перрі МакНайт Video
Decisions Піті Video
2006 Repos 'Ті' Video
God's Gift Попс Video
Don't Be Scared Грег Video
2007 Paroled Великий Ел
Uncle P Дядько P
Black Supaman Бернард-молодший Video
2008 Soccer Mom Уоллі
Internet Dating Трей Video
2009 The Mail Man Роб
2010 Toxic Ангел
2011 Knock Knock Killer 'Pimp P'
2017 Killing Hasselhoff Дел Торо
Destruction: Los Angeles Джей Джонс
2018 Never Heard Джейсон
2019 I Got the Hook Up 2 Блек
2021 Never and Again Бос
The Christmas Dance Брат Мур
#Unknown Лео Роукінс
2022 Short Track Saturday Night Рекс Аллен
2023 King of the South самого себе

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Master P Biography. allmusic.com. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 20 серпня 2013.
  2. ↑ Master P. biography.com. A&E Networks. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 20 серпня 2013.
  3. ↑ Master P «The Godfather» Album (coming soon) | TruTankSoldiers.com — No Limit Forever Records. TruTankSoldiers.com (2012-08-02). Retrieved on 2013-01-04.
  4. ↑ Master P on Kobe Bryant, "Family Empire", And More! (Full Interview) – BigBoyTV. TruTankSoldiers. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2017.
  5. ↑ アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  6. ↑ Master P – Al Capone. LiveMixtapes. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  7. ↑ Master P – Al Capone Hosted by No Limit. DatPiff. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  8. ↑ Eastwood – Revelations / Block Sheep Mixtape Intro (Video).
  9. ↑ Louie V Mob – New World Order. LiveMixtapes. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  10. ↑ Louie V Mob – New World Order Hosted by No Limit. DatPiff. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  11. ↑ Master P – Famous Again. LiveMixtapes. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  12. ↑ Master P – Famous Again Hosted by No Limit Forever. DatPiff. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  13. ↑ HipHopDX (6 серпня 2013). Master P "Famous Again" Cover Art, Tracklist, Download & Mixtape Stream. HipHopDX. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  14. ↑ Master P Offering $10,000 To A Lucky Fan Who Buys His Album 'The Gift' – XXL. XXL. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  15. ↑ Money Mafia – We All We Got Hosted by No Limit Forever. DatPiff. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  16. ↑ Rose Lilah. Money Mafia – We All We Got. HotNewHipHop. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  17. ↑ Money Mafia – We All We Got. LiveMixtapes. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  18. ↑ Lil Wayne And Master P Are After 'Power' On Gritty New Collaboration – MTV. MTV News. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  19. ↑ Allhiphop. AllHipHop.com: Hip-Hop News, Rumors, Music & Videos » EXCLUSIVE: Master P Reveals Release Date, Tracklist & Cover Art For ‘Empire’ Album. AllHipHop.com: Hip-Hop News, Rumors, Music & Videos. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  20. ↑ Master P to release new album, #Empire, on the same day as reality show premiere. Hip Hop Vibe. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  21. ↑ Trevor Smith (13 жовтня 2015). Master P Reveals "Empire" Artwork, Tracklist & Release Date. HotNewHipHop. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  22. ↑ Plugged » Master P Kicks off New TV show Premier with a New "Master P – EMPIRE ALBUM" Nov 28Th 2015. pluggedentertainmentmagazine.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  23. ↑ Empire, from the Hood to Hollywood. iTunes. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 29 червня 2017.
  24. ↑ Amazon.com: Empire from the Hood to Hollywood: Master P: MP3 Downloads. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 вересня 2017.
  25. ↑ Master P: Empire from the Hood to Hollywood – Music on Google Play. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  26. ↑ MASTER P & Various Artists – We All We Got Hosted by No Limit Records. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  27. ↑ а б в г Master P. Black Enterprise. 1999-12. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  28. ↑ Master P. Encyclopedia. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  29. ↑ Emmett George Price. Hip Hop Culture. — С. 70.
  30. ↑ Antonio J. Newell (13 лютого 2016). How Is Master P’s Net Worth Still Ranked As One Of Rap’s Top 5 Highest Paid?. Inquisitr. Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  31. ↑ Jay-Z And Master P: A Tale Of Two Empires. Bamm.tv. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  32. ↑ а б NEIL STRAUSS (13 травня 1998). How a Gangsta Rapper Turns Entrepreneur; At 28, Master P Has Created One Of the Biggest Independent Labels. New York Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
  33. ↑ а б Kyle Harvey (24 квітня 2014). Master P’s wife reportedly wants $67 million in divorce case. MSNBC. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  34. ↑ Better Black Television. Marketwatch. Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
  35. ↑ Master P – Biography. Biography.com. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
  36. ↑ Thomas Neumann (19 лютого 2009). The worst contracts in NFL history. ESPN. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  37. ↑ Chris Richburg (20 листопада 2006). Master P Hits Wall Street With New Book ‘Guaranteed Success’. Allhiphop. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 28 липня 2014.
  38. ↑ Master P Net Worth: How Much Does He Make? – The Urban Daily. The Urban Daily. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  39. ↑ Master P Net Worth. TheRichest. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  40. ↑ SOHH.com – Diddy, Jay-Z & Master P Top "20 Richest Rappers Alive Today" List – For The Best In Hip-Hop/Urban News – SOHH.com. For The Best In Hip-Hop/Urban News – SOHH.com. 12 квітня 2015. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 29 червня 2017.
  41. ↑ The Missed Shot That Was Master P's NBA Career. Complex. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 22 вересня 2021. 'He had a lot of flashes, but they weren't enough to make you think he's going to be called up [to the NBA],' Smart says. 'That year we had nine players get called up. He was not one of the guys that people saw as a prospect.'
  42. ↑ Master P Goes To Camp With NBA's Hornets. MTV. 22 січня 1999. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 жовтня 2021.
  43. ↑ а б Master P Dropped By Charlotte Hornets. MTV. 1 лютого 1999. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 жовтня 2021.
  44. ↑ Nowell, Paul (28 січня 1999). Rapper Master P Tries Out for NBA. APNews.com. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 жовтня 2021.
  45. ↑ Master P Hangs Tough With Hornets As Season Nears. MTV. 29 січня 1999. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 жовтня 2021.
  46. ↑ Rose, Jalen (18 лютого 2021). Master P talks to Jalen Rose about 'putting in the time' — and possibly buying Reebok. New York Post. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 жовтня 2021. I think my music got me out of the league... [T]he GM at the time, he told me, 'Man, you're one of the best players I've ever seen, and you work hard. But when I listen to your music, your music is pure filth.' That got me out of the league.
  47. ↑ New Orleans Stars Win 2008 Celebrity Game. Nba.com. 16 лютого 2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2008. Процитовано 7 січня 2012.
  48. ↑ Guaranteed Success: Percy Master P Miller: 9781601621139: Amazon.com: Books. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  49. ↑ Master P Clarifies Alleged Kanye West & Lil Wayne Diss Track. Hiphopdx. 5 лютого 2013. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 14 липня 2013.
  50. ↑ Andres Vasquez (16 липня 2007). 50 Cent Takes Aim At Chamillionaire, Master P & Ghostface. hiphopdx.com.com. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 24 вересня 2012.
  51. ↑ Chamillionaire Talks on why he didn't reply to 50 Cent diss. YouTube.com. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 5 вересня 2012.
  52. ↑ HipHopDX (16 липня 2007). Master P responds to 50's callout. hiphopdx.com.com. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 24 вересня 2012.
  53. ↑ а б アーカイブされたコピー. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  54. ↑ Jason Birchmeier. Ice Cream Man – Master P – Songs, Reviews, Credits, Awards – AllMusic. AllMusic. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 9 березня 2015.
  55. ↑ Master P. Архів оригіналу за 2 жовтня 2007. Процитовано 9 березня 2015.
  56. ↑ Ep. 068 – 50 Greatest Hip Hop Artists (50-1) (2 Hours) – The Greatest – Episode Summary, Highlights, and Recaps – VH1.com. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  57. ↑ VH1’s 100 Greatest Hip-Hop Songs. Stereogum. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 9 березня 2015.
  58. ↑ 25 Influential Black Music Execs. BET.com. 3 червня 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  59. ↑ HipHopDX (5 серпня 2008). Memphis Mayor Presents Master P With Key To The City. HipHopDX. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  60. ↑ Romeo, Master P Help Launch Healthy Lifestyle Tour Aimed at Kids in Los Angeles. BallerStatus.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  61. ↑ http://hiphopdx.com, HipHopDX -. Master P Addresses Divorce With Sonya Miller. HipHopDX (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
  62. ↑ Master P – Family, Family Tree. www.celebfamily.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  63. ↑ Master P. Endorses Barack Obama; Issues Challenge To Media – HipHop-Elements.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  64. ↑ AllHipHop " Master P. Pays Oprah A Visit; Attends Barack Obama Fundraiser. AllHipHop. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  65. ↑ Wes Barrett. Rap Artists Master P, Lil' Romeo to Promote Michelle Obama Anti-Obesity Initiative. Fox News. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  66. ↑ Rowley, Glenn (30 травня 2022). Master P Mourns Death of Daughter Tytyana Miller: 'An Overwhelming Grief'. Billboard. Процитовано 30 травня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Master_P&oldid=42375374