50 Cent

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
50 Cent
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Curtis James Jackson III
Дата народження 6 липня 1975(1975-07-06) (39 років)
Місце народження Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Роки активності 1996-понині
Країна США США
Професія репер, актор, підприємець, письменник
Жанр Хіп-хоп
Псевдоніми Fiddy, Ferrari F50
Boo Boo (у дитинстві)
Колективи G-Unit
Співпраця Eminem, Тоні Єйо, Dr. Dre, Снуп Доґґ, DJ Whoo Kid, Mobb Deep
Лейбл G-Unit, Caroline, Capitol (зараз) Shady, Aftermath, Interscope; JMJ Records, Columbia (у минулому)
50cent.com
thisis50.com
Логотип виконавця

50 Cent (справжнє ім'я: Кертіс Джеймс Джексон III; * 6 липня 1975 року, Нью-Йорк, США) — американський репер, актор, підприємець.

Ранні роки[ред.ред. код]

Кертіс народився й виріс у Південній Ямайці, бідному кварталі Квінзу в Нью-Йорці. Його виховувала лише матір, Сабріна, яка народила його у віці 15 років і торгувала креком. За словами Кертіса, вона була лесбійкою.[1] Зокрема це згадується у рядку «Coming up I was confused, my momma kissing a girl» з «Hate It or Love It» за участі The Game.[2]

У 1983 Сабріні підсипали снодійне у випивку, зачинили всі вікна, ввімкнули газ і залишили помирати у своїй квартирі. Їй було 23, сину — 8.[3][4] Після трагедії Джексон переїхав до будинку батьків матері, де також мешкали 8 тіток з дядьками.[5][6] 50 Cent згадує: «Моя бабуся казала мені 'Твоя мати не прийде додому. Вона не повернеться, щоб забрати тебе. Зараз ти повинен залишитися з нами'. Саме тоді я почав потроху пристосовуватися до вулиць».

В 11 років Джексон почав боксувати. Наступного року він став наркоторговцем. У цей час він почав приносити зброю й гроші від продажу наркотиків до школи. Через 2 роки сусід відкрив боксерський зал для місцевої молоді: «Коли я не марнував час у школі, я боксував у залі чи торгував креком на вулиці».[7] У середині 1980-х Джексон взяв участь в юнацьких Олімпійських іграх як боксер-любитель: «На ринзі у мене був дух суперництва, теж саме й у хіп-хопі… Я думаю, репери відчувають себе боксерами — ніби вони чемпіони».[8]

У 16 його схопили завдяки металошукачам у середній школі Ендрю-Джексон. Пізніше Кертіс заявив, як йому було соромно за подальший арешт і зізнання бабусі про продаж наркотиків. Після виходу з виправного навчального табору він взяв псевдонім «50 Cent» на честь Кельвіна Мартіна, бруклінського грабіжника з цим прізвиськом. На думку Кертіса: «Ім'я говорить усе, що я хочу цим сказати. Я така ж людина як і 50 Cent. Я забезпечую себе будь-якими засобами».[9]

Музична кар'єра[ред.ред. код]

1996–1999[ред.ред. код]

У 1996, у віці 21 року, 50 Cent почав читати реп у підвалі друга. Він записував пісні на інструментали, використовуючи програвач платівок.[10] Інший друг познайомив Кертіса з Jam Master Jay, засновником JMJ Records. Той навчив його писати приспіви й гуки, структурувати пісні та робити записи.[11] Перша офіційна поява Кертіса: пісня «React» гурту Onyx зі студійного альбому Shut 'Em Down (1998). Джей також спродюсував його перший альбом, який ніколи не видали. Фіфті був учасником андеґраунд реп-гурту 134 Allstars.

У 1999 після того, як 50 Cent закінчив співпрацю з Jam Master Jay, «платинові» продюсери Trackmasters підписують його на Columbia Records. У студії в Апстейт Нью-Йорці репер за два тижні записує 36 пісень, 18 з яких потрапили до його офіційно невиданої платівки Power of the Dollar (2000).[12] Разом з Bang 'Em Smurf репер заснував наразі зниклий Hollow Point Entertainment.[13][14]

Популярність Джексона почала зростати після контроверсійного синглу «How to Rob», котрий було написано за півгодини, поки репер їхав в автівці на студію.[15] У треці він комічно роповідає про пограбування відомих артистів. Виконавець пояснив причину такого змісту: «На цьому лейблі сотня артистів, ви маєте виокремити себе від них і стати особливим». Репери Jay-Z, Kurupt, Sticky Fingaz, Big Pun, DMX, Вайклеф Жан і гурт Wu-Tang Clan відповіли на пісню, Nas сприйняв її позитивно й запросив 50 Cent у промо-тур на підтримку свого четвертого студійного альбому Nastradamus.[6] «How to Rob» мала вийти одночасно з «Thug Love» за участі Destiny's Child, але за два дні до зйомок кліпу на останню у Кертіса стріляли, його помістили до лікарні.[16]

2000–2001: Стрілянина[ред.ред. код]

24 травня 2000 Кертіс, виходячи з будинку своєї бабусі у Південній Ямайці, став жертвою збройного нападу. Ймовірний злочинець: Дерріл «Hommo» Баум. Репер наближався до авта друга, котрий попрохав, щоб він повернувся додому взяти коштовності.

У цей час його син був у будинку, а бабуся — у передньому дворі.[4] Коли Фіфті повернувся до машини й сів ззаду, інше авто зупинилося неподалік. Нападник підійшов з лівого боку від Джексона з 9 мм пістолетом і зробив 9 пострілів з ​​близької відстані. Поранення: кисті руки (куля пройшла крізь великий палець правої руки до мізинця), руки, стегна, обох ніг, грудей, обличчя (ліва щока).[3][17]

Через поранення обличчя у нього розпух язик, Кертіс втратив зуб мудрості, це призвело до дещо невиразної вимови слів.[6][18] Фіфті залишив шматок кулі в язиці, позаяк виймання могло пошкодити нерви та смакові рецептори.[19] Його друга також поранили в руку. Їх відвезли до лікарні, де Джексон провів 13 днів.

Баума вбили 3 тижні потому.[20] Він був близьким приятелем і охоронцем Майка Тайсона.[21]

50 Cent пізніше відгукнувся про цей інцидент: «Це трапилося дуже швидко, я не мав жодного шансу вистрілити у відповідь… Я був наляканий увесь час… Я дивився у дзеркало заднього огляду 'Дідько, хтось вистрілив мені в обличчя! Пече, пече, пече'». В автобіографії «From Pieces to Weight: Once Upon a Time in Southside Queens» 50 Cent написав: «Після того, як у мене вистрілили з близької відстані 9 разів і я не помер, я почав замислюватися про свою мету в житті… Можливо, лише кілька сантиметрів у іншому напрямку — я б загинув».

Перші чотири місяці 50 Cent пересувався за допомогою ходунків, через 5 місяців він повністю одужав. Після виходу з лікарні він разом з сином і тодішньою дівчиною переїхав до гір Поконо. Режим тренування допоміг йому наростити м'язи.[3][22] Columbia Records, дізнавшись про інцидент, розірвали контракт. Через «Ghetto Qu'ran (Forgive Me)» музична індустрія занесла Фіфті до чорного списку.[23] Не маючи змоги знайти студію в США репер поїхав до Канади.[24][25] Разом зі своїм діловим партнером Ша Мані XL він записав більше 30 пісень для мікстейпів, щоб створити собі репутацію.

A&R Shady Records Марк ЛаБелль заявив в інтерв'ю HitQuarters, що Джексон використовував стратегію з мікстейпами на свою користь: «Він узяв усі найкращі біти від кожного артиста й додав до них ліпші гуки. Потім вони потрапили на ринок мікстейпів, де вже діджеї мали з ними справу».[26] Популярність Джексона зросла в 2002, незалежно вийшла компіляція Guess Who's Back?. Репер продовжив вибудовувати фан-базу з гуртом G-Unit, зокрема мікстейпом 50 Cent Is the Future.[12]

2002–2009[ред.ред. код]

У 2002 року Eminem прослухав Guess Who's Back?. CD потрапив до репера через юриста 50 Cent, котрий працював з його менеджером Полом Розенбергом.[16] Вражений компіляцією Eminem запросив Кертіса до Лос-Анджелеса, де й познайомив його з Dr. Dre.[11] Після укладення одномільйонного контракту 50 Cent видав мікстейп No Mercy, No Fear. До нього увійшов трек «Wanksta», що також потрапив до саундтреку фільму «Восьма миля». Менеджерами стали Ша Мані XL та Кріс Лайті з Violator Management.

У лютому 2003 50 Cent випустив першу комерційну платівку Get Rich or Die Tryin'. All Music Guide назвав її найгучнішим реп-дебютом десятиліття.[27] Альбом одразу посів 1-шу сходинку Billboard 200 з результатом у 872 тис. копій, проданих за перші 4 дні. Головний сингл «In da Club» установив новий рекорд у Billboard, ставши найбільш прослуховуваною піснею на радіо впродовж тижня.[28]

У 2003 з допомогою Interscope Джексон заснував власний лейбл G-Unit Records.[29] Підписантами стали Ллойд Бенкс, Тоні Єйо та Young Buck. Пізніше до компанії приєднався The Game.

У березні 2005 вийшов другий альбом The Massacre, який розійшовся накладом у 1,14 млн копій і протримався на першій позиції Billboard 200 6 тижнів.[30] Кертіс став першим сольним виконавцем, три сингли котрого одночасно перебували в топ-5 чарту Billboard («Candy Shop», «Disco Inferno», «How We Do»).[31]

Зліва направо: Olivia, Ллойд Бенкс, Young Buck, 50 Cent у Бангкоці, Таїланд, у лютому 2006

Після того, як The Game покинув лейбл, Джексон підписав співачку Olivia, реп-ветеранів Mobb Deep, а пізніше — Spider Loc, M.O.P., 40 Glocc і Young Hot Rod.[32][33] Фіфті висловив зацікавленість у співпраці з Lil ' Scrappy, LL Cool J, Mase, Freeway.[34] У вересні 2007 репер видав третю платівку Curtis.[35] Альбом дебютував на 2-му місці Billboard 200 (691 тис. за перший тиждень), програвши Graduation Каньє Веста, з яким Фіфті мав змагання. Обидва релізи вийшли в один день.[36]

10 вересня 2008 на TRL виконавець підтвердив вихід четвертого альбому Before I Self Destruct у листопаді. 18 травня 2009 вийшов промо-сингл «OK, You're Right».

Восени 2009 50 Cent з'явився в новому сезоні «Behind the Music» телеканалу VH1. 3 вересня 2009 відбулась прем'єра кліпу на трек «Flight 187», що мав увійти до скасованого мікстейпу The 50th Law і зрештою став бонусом до видання Before I Self Destruct на iTunes.[37] Зміст пісні спричинив припущення про напружені стосунки між 50 Cent і Jay-Z.[38]

2010–2011: Новий альбом[ред.ред. код]

В інтерв'ю британському розважальному сайту ContactMusic 50 Cent заявив про роботу над танцювальним альбомом Black Magic, навіяним європейськими нічними клубами: «Спочатку грав хіп-хоп, який раптово змінився піснями у швидкому темпі, що відомі як євроденс».[39] Улітку 2010 він вирушив у The Invitation Tour на підтримку Before I Self Destruct і пізніше скасованої платівки Black Magic. Репер «записав 20 пісень, перш ніж відкласти їх, щоб зробити щось інше».[40] 50 Cent розповів, новий альбом має ту ж «агресію», що й дебютний Get Rich or Die Tryin'.[41][42]

Пізніше репер твітнув про готовність релізу на 80% і сповістив, що його варто очікувати влітку 2011. Проте альбом відклали до 2012 у зв'язку з напруженими стосунками й розбіжностями з Interscope, 50 Cent анонсував вихід у листопаді 2011, разом з лінією навушників SMS by 50.[43] Також було підтверджено відмову від назви Black Magic.[43]

У вересні 2011 50 Cent випустив «Street King Energy Track #7», черговий трек для реклами благодійного енергетичного напою Street King.[44] 28 вересня 2011 повідомили про зйомки кліпу на сингл «Girls Go Wild» за участі Jeremih.[45][46] Відео досі не оприлюднили.

2012-дотепер: Animal Ambition і Street King Immortal[ред.ред. код]

П'ятий студійний альбом Street King Immortal мав вийти 13 листопада 2012.[47] Спершу було анонсовано дату літа 2012.[48] Реліз переносили безліч разів через проблеми між виконавцем і лейблом. Перший сингл, «New Day» з участю Dr. Dre та Аліші Кіз, видали 27 липня 2012. 26 листопада 2012 вийшов окремок «My Life» з участю Емінема і вокаліста Maroon 5 Адама Левіна. 50 Cent назвав іншу дату виходу 26 лютого 2013.[49] Попри це платівку досі не видали.[50] У січні 2014 50 Cent заявив про плани видати для промоції Street King Immortal проект Animal Ambition у першому кварталі 2014, перш ніж вийде альбом.[51][52]

20 лютого 2014 репер залишив Shady Records, Aftermath Entertainment та Interscope після 12-річного перебування на них. Виконавець і G-Unit Records стали підписантами Caroline Records та Capitol Records.[53] Того ж дня він анонсував реліз п'ятого студійного альбому Animal Ambition 3 червня 2014.[54]

Підприємницька діяльність[ред.ред. код]

50 Cent також є успішним бізнесменом. У листопаді 2003 він підписав п'ятирічний контракт з Reebok на право розповсюджати лінію кросівок «G-Unit Sneakers», що виходила на G-Unit Clothing Company.[55][56]

Кертіс також співпрацював з компанією Glacéau, створив енергетичний напій Vitamin Water. У 2007 «Coca-Cola» викупили компанію Glacéau за $4,1 млрд. 50 Cent, який мав свою частку, отримав з цієї угоди $100 млн після сплати податків (за інформацією «Forbes»).[57] Він об'єднався з Right Guard, щоб запустити спрей для тіла Pure 50 RGX Body Spray та лінію презервативів Magic Stick Condoms, частину коштів він планував пожертвувати на підвищення інформованості про ВІЛ.[58][59] Джексон підписав багаторічний контракт зі Steiner Sports на продаж своїх пам'ятних речей.[60]

У 2008 з'явилася кінокомпанія Cheetah Vision.[61][62] На початку 2011 репер уклав угоду на $200 млн на виробництво 10 фільмів.[63]

У липні 2011 50 Cent сповістив про ініціативу із забезпечення їжі для 1 млрд голодних в Африці до 2016. Для цього Кертіс разом з Pure Growth Partners запустили благодійний енергетичний напій Street King. 10 центів з кожної придбаної пляшечки йдуть на їжу для африканських дітей.[64][65] Джексон також заснував SMS Audio. У грудні 2011 репер повідомив, що певна сума грошей з продажу навушників на внутрішньому ринку з офіційного сайту компанії піде ініціативі Feeding America, яка нагодує 250 голодних співвітчизників.[66]

Кар'єра промоутера боксу[ред.ред. код]

TMT Promotions[ред.ред. код]

21 липня 2012 Джексон оголосив, що він став ліцензованим промоутером боксу у своїй новій компанії TMT (скорочено від The Money Team). Репер придбав ліцензію в штаті Нью-Йорк й розпочав цей процес у Неваді, де відбувається більшість основних змагань. Джексон, у минулому сам боксер-любитель, також спрямував зусилля на пошук нових талантів. Він підписав золотого медаліста й колишнього чемпіона у напівлегкій та середній вазі Юріоркіса Ґамбоа й колишнього олімпійського медаліста Андре Діррелла.[67] 29 липня 2012 Кертіс і його близький друг Флойд Мейвезер-молодший підписали чемпіона IBF у напівлегкій вазі, Біллі Діба.[68] Про угоду з 50 Cent також повідомив Заб Джуда.[69]

SMS Promotions[ред.ред. код]

У грудні 2012 Флойд Мейвезер і Кертіс сповістили про припинення співпраці. Останній продовжив діяльність TMT Promotions у новій компанії SMS Promotions, заснованій без сприяння Флойда.[70] Підписанти: Юріоркіс Ґамбоа, Андре Діррелл, Біллі Діб, Луїс Оліварес, Донте Стрейгорн.

Особисте життя[ред.ред. код]

13 жовтня 1997 тодішня дівчина репера, Шаніква Томпкінс, народила сина Маркіза.[71][72] Це вплинуло на його погляди на життя: «Коли син з'явився на світ, мої пріоритети змінилися, я хотів би мати стосунки, яких я не мав зі своїм батьком».[73] Маркіз став «мотивацією піти в іншому напрямку».[74] У січні 2014 Фіфті вперше представив публіці свого другого сина Саєра (на той час 16-місячного). Матір: модель Дефні Джой.[75]

У 2007 Джексон був другим найбагатшим виконавцему реп-індустрії після Jay-Z.[76] Кертіс проживає в Фармінгтоні, штат Коннектикут, у колишньому маєтку екс-боксера Майка Тайсона.[77] У 2011 Джексон зайняв 5-ту позицію у списку найбагатших американських хіп-хоп виконавців з вартістю в $100 млн.[78] У 2013 його майно оцінили в $260 млн.[79]

50 Cent виставив маєток на продаж (запропонована ціна: $18,5 млн), щоб бути ближчим до сина, який живе в Лонґ-Айленді з матір'ю.[80] 12 жовтня 2007 міський голова Бріджпорту, штат Коннектикут, оголосив «День 50 Cent Кертіса Джексона». Йому вручили ключ від міста.[81]

Один з його будинків у Нью-Йорці, придбаний у січні 2007 за $2,4 млн, опинився в центрі судового процесу між Джексоном та колишньою дівчиною Шаніквою Томпкінс. 30 травня 2008 він загорівся, у той час, коли репер знімав фільм у Луїзіані, а Шаніква з Маркізом перебувала в будинку.[82]

У грудні 2008 50 Cent сповістив канадській пресі, він постраждав від рецесії, втративши кілька мільйонів доларів на фондовому ринку як інвестор. Він також повідомив, що йому не вдалося продати маєток у Коннектикуті, Кертіс також переніс реліз Before I Self Destruct через економічний спад.[83]

Уночі 25 червня 2012 Джексон постраждав в автокатастрофі у Нью-Йорці на Лонґ-Айленд Експрессвей. О 23:18 Mack Trucks врізався ззаду у куленепробивний SUV Кертіса, який ледь не перевернувся. Джексон отримав легкі ушкодження, через кілька годин репер покинув лікарню. Його водія також шпиталізували.[84]

Політичні погляди[ред.ред. код]

У 2005 висловив підтримку президенту Джорджу Бушу після того, як Каньє Вест розкритикував його за повільне реагування на надання допомоги жертвам урагану Катріна.[85] За словами Кертіса, якби його судимість не завадила йому голосувати, то він обрав би Буша.[86] Пізніше заявив, що Буш має талант, будучи менш співчутливим за просту людину, й заперечив бажання бути схожим на нього.[87] У вересні 2007 сказав журналу Тайм, що він не підтримує жодного кандидата на 2008, але йому «подобається Гілларі», маючи на увазі кандидата від демократів Гілларі Клінтон.[88] 6 місяців потому розповів MTV News, що він змінив думку на користь Барака Обами, почувши його промови. Разом з тим він не цікавиться політикою.[89][90] На запитання про схвалення президентом одностатевих шлюбів 9 травня 2012 50 Cent відповів: «Я за це».[91]

Проблеми із законом[ред.ред. код]

29 червня 1994 Джексона заарештували за допомогу у продажу 4 флаконів кокаїну переодягненому співробітнику поліції. Три тижні потому копи обшукали його будинок, знайшли героїн, 10 унцій креку, стартовий пістолет і знову затримали Кертіса. Його засудили до 3-9 років, проте репер провів лише 6 місяців у виправній установі для неповнолітніх, де отримав атестат про середню освіту. Джексон сказав, що він не вживав кокаїн, а тільки продавав.[92][93]

Колишня дівчина, Шаніква Томпкінс, подала позов на Джексона у розмірі $50 млн з 15 вимогами, стверджуючи, що той пообіцяв піклуватися про неї все життя; суддя закрив справу, назвавши її «казкою про нещасливе втрачене кохання».[94]

1 січня 2003 заарештували 50 Cent і 4 осіб з його оточення. За повідомленнями, поліція знайшла 2 пістолети в автівці, припаркованій біля нічного клубу у Мангеттені. Репера, 27 років на той час, затримали приблизно о 2 ранку й звинуватили за двома статтями за незаконнне володіння зброєю. Поліція обшукала транспортний засіб через тоновані вікна. Знайшли пістолети калібрів 25 та 45.[95]

22 липня 2005 Кертісу присудили 2 роки випробувального терміну за інцидент у травні 2004, коли він стрибнув в аудиторію після удару пляшкою води.[96] Реперу пред'явили звинувачення за 3 випадки нападу й побиття.[96]

8 вересня 2006 Джексона зупинили за кермом срібного Lamborghini на Таймс-сквер. Він отримав штраф за водіння незареєстрованого автомобіля без страхування з простроченою ліцензією, небезпечну зміни смуги руху. Відео із затриманням потрапило до мережі.[97]

5 серпня 2013 суд округу Лос-Анджелес визнав 50 Cent невинним за звинуваченнями в 1 випадку домашнього насильства та 4 вандалізму. Кертісу загрожувало максимум 5 років і $46 тис. доларів штрафів. Модель-акторка Дефні Джой заявила про побиття ногами, пограбування спальні під час сварки в її квартирі у районі Толука-Лейк, Лос-Анджелес, 23 червня. Органи влади повідомили про ймовірну шкоду майну розміром у $7,1 тис. і що Фіфті покинув місце до приїзду поліції.[98]

Позови[ред.ред. код]

21 липня 2007 Джексон подав позов в $1 млн проти компанії Traffix Inc. з Перл-Рівер, Нью-Йорк, за використання його образу в рекламі, що загрожувала його безпеці. Репер дізнався про інтернет-рекламу після того, як один з працівників побачив це на MySpace-сторінці. Згідно з судовими документами, вона містила анімоване зобаження виконавця й повідомлення «Стріляй у репера й ґарантовано виграй $5000 чи 5 ринґтонів». У рекламі не використано його ім'я, однак зображення нагадувало його, вселяло думку ніби він схвалив продукт. У позові це названо «мерзенним, позбавленим смаку й презирливим» використанням образу 50 Cent, що «буквально закликає до насильства проти нього». Позов вимагав точно незаначених штрафних збитків і безстрокову судову заборону на використання його зображення без дозволу.[99][100]

У листопаді 2009 50 Cent виграв позов проти Taco Bell, мережа ресторанів швидкого харчування використовувала його ім'я для просування бренду без дозволу.[101]

Конфлікти[ред.ред. код]

Докладніше: Конфлікти 50 Cent

Дискографія[ред.ред. код]

Докладніше: Дискографія 50 Cent
Студійні альбоми

Кінокар'єра[ред.ред. код]

Докладніше: Фільмографія 50 Cent

Бібліографія[ред.ред. код]

У серпні 2005, незадовго перед появою в «Розбагатій або помри», Джексон опублікував автобіографію «From Pieces to Weight: Once upon a Time in Southside Queens», де він досліджує культурні та економічні причини, що змусили його продавати кокаїн та крек, деталі своєї роботи наркоторговця й репера.

4 січня 2007 Джексон заснував видавництво G-Unit Books.[102] У романі The Ski Mask Way, написаним у співаворстві, йде мова про дрібного наркоторговця, який намагається пограбувати свого роботодавця.[59] «Playground» призначено читачам підліткового віку. У 2012 50 Cent підписав контракт зі Smarter Comics на видання коміксової версії «П'ятидесятий закон». Цього ж року вийшла книга про фітнес «Formula 50».

  • «From Pieces to Weight: Once Upon a Time in Southside Queens» (2005; автори: 50 Cent, Кріс Екс)
  • «50x50: 50 Cent in His Own Words» (2007; автори: 50 Cent, Ноа Каллаган-Бевер)
  • «Baby Brother» (2007; автори: 50 Cent, Noire)
  • «Death Before Dishonor» (2007; автори: 50 Cent, Ніккі Тернер)
  • «The Ski Mask Way» (2007; автори: 50 Cent, К. Елліотт)
  • «Blow» (2007; автори: 50 Cent, К'ван)
  • «Derelict» (2007; автори: 50 Cent, Рілентлесс Аарон)
  • «Harlem Heat» (2007; автори: 50 Cent, Марк Ентоні)
  • «Heaven's Fury» (2007; автори: 50 Cent, Мета Сміт)
  • «The Diamond District» (2008; автори: 50 Cent, Деррік Р. Пледжер)
  • «П'ятидесятий закон» (2009; автори: 50 Cent, Роберт Ґрін)
  • «Playground» (2011; автор: 50 Cent)
  • «Formula 50: A 6-Week Workout and Nutrition Plan That Will Transform Your Life» (2012; автори: 50 Cent, Джефф О'Коннелл)

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «50 Cent speaks about his ‘lesbian mother’». Pink News. August 17, 2012. Процитовано August 20, 2012. 
  2. «Game – Hate It or Love It Lyrics». Genius Media Group Inc. Процитовано August 20, 2012. 
  3. а б в Touré (April 3, 2003). The Life of a Hunted Man. Rolling Stone. Accessed May 22, 2007.
  4. а б Samuels, Allison (February 21, 2007). The Flip Side of 50 Cent. MSNBC. Accessed May 22, 2007.
  5. Otto, Jeff (September 6, 2005). Interview: 50 Cent. IGN. Accessed May 22, 2007.
  6. а б в Reid, Shaheem (November 7, 2005). 50 Cent: Return to Southside. MTV. Accessed May 22, 2007.
  7. Weiner, Jonah (August 2007)33 Things You Should Know About 50 Cent. Blender. Retrieved September 30, 2007.
  8. Reid, Shaheem (February 25, 2005). All Eyes on 50 Cent: The Sequel. MTV. Accessed May 22, 2007.
  9. Boots, Tone (August 3, 2005). Get Rich or Die Trying. Stuff. Accessed May 22, 2007.
  10. «La Méthode Cauet» (2006). TF1.
  11. а б Youngs, Ian (December 23, 2002). 50 Cent: The $1m rapper. BBC News. Retrieved August 16, 2007.
  12. а б Biography. 50cent.com. Accessed May 22, 2007.
  13. Chery, Carl (May 18, 2004). 50 Cent's a Fake, Says Ex-G-Unit Member, Bang Em Smurf. SOHH. Retrieved June 5, 2007.
  14. Williams, Houston (February 2004). Bang'em Smurf: Life after G-Unit. AllHipHop. Retrieved July 20, 2007.
  15. 50 Cent. From Pieces to Weight Part 5. MTV. Accessed May 22, 2007.
  16. а б Ninja (December 2002). 50 Cent Interview. Dubcnn. Accessed May 22, 2007.
  17. Tyrangirl, Josh (February 17, 2003). Rap's Newest Target. Time. Accessed May 22, 2007.
  18. Get Rich or Die Tryin': The Movie (2003) (bonus documentary DVD). Interscope Records.
  19. Wayne, George. «No Small Change». 
  20. Chery, Carl (October 24, 2005). 50 Cent Shot by «Hommo» Reveals Tell-All Book. SOHH. Accessed May 22, 2007.
  21. Cohen, Stefanie (June 13, 2008). «Tyson In Hit Bid: Witness». New York Post. Архів оригіналу за September 4, 2012. Процитовано September 8, 2010. 
  22. Jenkins, Sacha (July 9, 2007). I Was There. XXL. Retrieved July 31, 2007.
  23. Teather, David (September 8, 2005). US investigators uncovered plot to kill rapper 50 Cent. The Guardian. Accessed July 6, 2007.
  24. Mace, Francis (September 6, 2005). Surveilling 50 Cent. The Smoking Gun. Accessed May 22, 2007.
  25. Weiner, Jonah (April 2005). Dear Superstar: 50 Cent. Blender. Accessed May 22, 2007.
  26. «Interview With Marc Labelle». HitQuarters. November 28, 2005. Процитовано Jun 21, 2010. 
  27. Birchmeier, Jason. Get Rich or Die Tryin' Review. Allmusic. Accessed May 22, 2007.
  28. Timeline. Rock on the Net. Accessed May 22, 2007.
  29. Winston, Dallas (April 9, 2003). Records Signs with Interscope. AllHipHop. Retrieved July 20, 2007.
  30. Whitmire, Margo (April 15, 2005). 50's 'Massacre' Extends Chart Lead to 6th Week. Billboard. Retrieved June 13, 2007.
  31. Montgomery, James (March 9, 2005). 50 Cent's The Massacre Makes Huge Chart Debut. MTV. Accessed May 22, 2007.
  32. Reid, Shaheem (September 2, 2005). 50 and Mase: The Pastor Isn't Officially G-Unit Yet, But a Song Is Already out. MTV. Accessed May 31, 2007.
  33. Chery, Carl (May 27, 2005). Pulse Report: M.O.P. Signs to G-Unit. SOHH. Retrieved June 22, 2007.
  34. Black, Bea (February 8, 2006). Roc-A-Fella Rapper Freeway Collaborating with G-Unit for New Album. AllHipHop. Retrieved July 22, 2007.
  35. Reid, Shaheem (April 27, 2007). 50 Cent Talks Timberlake Collabo, Star-Studded New LP Curtis. MTV. Retrieved October 4, 2007.
  36. Mayfield, Geoff (September 18, 2007). Kanye Crushes 50 Cent in Huge Album Sales Week. Billboard. Retrieved October 4, 2007.
  37. «50 Cent – Flight 187». YouTube. September 3, 2009. Архів оригіналу за October 11, 2009. Процитовано May 12, 2010. 
  38. Reid, Shaheem (September 4, 2009). «Did 50 Cent Throw A Jab At Jay-Z On 'Flight 187'? – News Story | Music, Celebrity, Artist News | MTV News». Mtv. Архів оригіналу за 26 April 2010. Процитовано May 12, 2010. 
  39. Reid, Shaheem (March 19, 2010). «50 Cent Says Uptempo Black Magic LP Is 'Still Hip-Hop' – Music, Celebrity, Artist News». MTV. Процитовано July 24, 2011. 
  40. «50 Calls Next Album His "Detox" (Video) | 50 Cent». Rap Basement. November 22, 2010. Процитовано July 24, 2011. 
  41. «50 Cent Wants New LP To Be "Aggressive" Like His Debut». Mtv.co.uk. January 19, 2011. Процитовано July 24, 2011. 
  42. «50 Cent Says New Album 80% Done». ThisIs50.com. 
  43. а б Horowitz, Steven J. (June 19, 2011). «50 Cent Delays New Album Due To Label Disagreement, Plans For November». HipHop DX. Архів оригіналу за 26 June 2011. Процитовано June 25, 2011. 
  44. 50 Cent "Street King Energy Track #7″|Aftermath Entertainment[недійсне посилання]. Aftermathmusic.com (2011-09-23). Retrieved on October 25, 2011.
  45. 50 Cent Shoots Video For First Single ‘Girls Go Wild’|HipHop-N-More. Hiphop-n-more.com (2011-09-28). Retrieved on October 25, 2011.
  46. Music Video News: IN PRODUCTION: 50 Cent f/ Jeremih — Colin Tilley. Video Static (2011-09-28). Retrieved on October 25, 2011.
  47. «50 Cent's Street King Immortal Due November 13». BET.com. 2012-07-31. Процитовано 2012-08-01. 
  48. «50 Cent Sets July Release Date for New Album». Rap-Up.com. 2012-03-20. Процитовано 2012-03-30. 
  49. Horowitz, Steven (27 November 2012). «50 Cent "Street King Immortal" Release Date». HipHopDX. Процитовано 27 November 2012. 
  50. http://www.billboard.com/articles/columns/the-juice/1538589/eminems-next-album-due-post-memorial-day-exclusive
  51. http://www.hiphopdx.com/index/news/id.26968/title.50-cent-details-animal-ambition-release-plans
  52. http://www.sohh.com/2014/01/50_cent_still_has_a_desire_to_win_defend.html
  53. By Caroline (2010-07-28). «50 Cent And G-Unit Records Sign Exclusive Worldwide Distribution Agreement — PR Newswire — The Sacramento Bee». Sacbee.com. Процитовано 2014-02-20. 
  54. Tardio, Andres. «50 Cent "Animal Ambition" Release Date». HipHop DX. Процитовано 2014-02-20. 
  55. Reebok and Jackson Announce the Successful Launch of New «G-Unit Collection by RBK» Footwear. Reebok (November 13, 2003). Accessed May 22, 2007.
  56. Leeds, Jeff (December 26, 2004). $50 Million for 50 Cent. The New York Times. Retrieved June 9, 2007.
  57. Goldman, Lea (September 30, 2007). Forbes and 50 Cent 'Get Money'. Forbes. Retrieved September 30, 2007.
  58. kyte: The Official HNIC2 Channel: 01/10/2008. Kyte (January 10, 2008). Retrieved January 13, 2008.
  59. а б Mirchandani, Raakhee (January 5, 2007). The Merchant of Menace. New York Post. Accessed May 22, 2007.
  60. Black Widow (May 4, 2008). 50 Cent Inks Deal With Steiner Sports To Sell Memorabilia. SixShot. Retrieved July 15, 2008. Archived травень 19, 2008 на сайті Wayback Machine.
  61. Rock Steady Eddy (January 22, 2008).The Economics Behind 50 Cent's New Film Production Company. Woohah. Retrieved February 18, 2008.
  62. For The Record: Quick News on Eminem, Ciara, Ludacris, Ne-Yo, Slayer, Marilyn Manson, Nas, Public Enemy & More. MTV (March 23, 2007). Accessed May 22, 2007.
  63. «50 Cent's Film Company Lands $200 Million In Funding». Allhiphop.com. Процитовано July 24, 2011. 
  64. 50 Cent Launches Street King Energy Drink to Benefit Famine Relief. Popcrush.com (2011-08-15). Retrieved on October 25, 2011.
  65. Langhorne, Cyrus. (2011-08-13) 50 Cent On «Street King» Global Takeover, «I Need Your Support». Sohh.Com. Retrieved on October 25, 2011.
  66. Heintz Nadine Close Up: 50 Cent // Inc., (February 2012).
  67. Shlomo Sprung (2012-07-20). «50 Cent Is Now A Licensed Boxing Promoter». Business Insider. Процитовано 2012-12-07. 
  68. «50 Cent & Floyd Mayweather Jr. Sign IBF Featherweight Champion Billy Dib. Plan To Challenge MMA For Box Office Dominance & Change The Landscape Of Boxing With TMT Promotions». ThisIs50.com. 2012-07-29. Процитовано 2012-12-07. 
  69. «Zab Judah nears deal with promoter 50 Cent». Espn.go.com. 2012-07-31. Процитовано 2012-12-07. 
  70. http://www1.skysports.com/boxing/news/12183/8218715/TMT-Promotions-is-no-more-after-Floyd-Mayweather-and-Curtis-50-Cent-Jackson-split
  71. «'We're in Uncharted Territory'». ABC. November 2009.
  72. B96jobo (September 6, 2007). 50Cent Pt 2 Interviewed by B96 Jobo, Erica & Showbiz Shelly. YouTube. Retrieved September 9, 2007.
  73. Williams, Kam. 50 Cent's 2 Cents on Shooting Scenes, Samuel L., and His Son. AALBC. Accessed May 22, 2007.
  74. 50 Cent chats to ilikemusic.com. I Like Music (2005). Accessed May 22, 2007.
  75. Carpenter, Cassie. «He's a proud dad! 50 Cent reveals his tender side as he shares pictures of his toddler son Sire Jackson». Daily Mail. Процитовано 16 June 2014. 
  76. Goldman, Lea (August 16, 2007). Hip-Hop Cash Kings. Forbes. Retrieved August 20, 2007.
  77. Bernard, Sarah (August 22, 2005). How Would 50 Cent Spend $3.5 Million?. New York. Accessed May 22, 2007.
  78. «50 Cent». Forbes. 
  79. http://www.celebritynetworth.com/richest-celebrities/rappers/50-cent-net-worth/
  80. Keil, Braden (May 4, 2007). For Sale: Fitty Swanksta Crib. New York Post. Accessed May 27, 2007.
  81. Madonna Signs Live Nation Deal; Plus Foxy Brown, 50 Cent, Linkin Park, 'Hannah Montana' & More, in For the Record. MTV (October 16, 2007. Retrieved October 28, 2007.
  82. Chicago Tribune (May 31, 2008). 'Suspicious' blaze leaves 50 Cent home gutted. Chicago Tribune. Retrieved June 13, 2007.
  83. «50 Cent Admits to Losing Money Because of Failing Economy». Hiphopdx.com. 2008-12-01. Процитовано 2012-12-08. 
  84. Lu, Andrew. «50 Cent Injured in Car Crash With Mack Truck». Reuters. Процитовано 26 June 2012. 
  85. Lynskey, Dorian (January 20, 2006). 'I'm not trying to save the world'. The Guardian. Accessed May 22, 2007.
  86. For the Record: Quick News on 50 Cent, Kanye West, Irv Gotti, Beyoncé, Zack de la Rocha, Alice in Chains & More. MTV (November 23, 2005). Accessed May 22, 2007.
  87. Williams, Ben (July 23, 2007). Influences: 50 Cent. New York. Retrieved August 1, 2007.
  88. Time Magazine, Monday September 10, «Ten Questions for 50 Cent.»
  89. CNN Politics, "50 Cent no longer supports Clinton, " March 31, 2008.
  90. MTV News, "50 cent Flip-flops: From Clinton to Obama, " March 28, 2008
  91. 50 Cent On Gay Marriage: «I'm For It!» retrieved 19 May 2012
  92. Time Waster. «50 Cent». The Smoking Gun. Процитовано 2012-12-08. 
  93. Dave (November 2, 2003). Jackson Interview on Howard Stern Show. Rap News Network. Accessed May 22, 2007.
  94. Judge Tosses Lawsuit by 50 Cent's Ex-Girlfriend Yahoo News, February 5, 2009.
  95. «Rapper 50 Cent Arrested». Процитовано 8 December 2012. 
  96. а б «50 Cent: Arrested for Selling Drugs». about.com. Процитовано April 20, 2011. 
  97. «50 Cent Busted in Silver Lamborghini». Процитовано 8 December 2012. 
  98. http://www.cnn.com/2013/08/05/showbiz/50-cent-plea
  99. CBC Arts (2007-07-21). «50 Cent says ad threatens his life, files lawsuit». Cbc.ca. Архів оригіналу за 2007-08-18. Процитовано 2012-12-08. 
  100. 50 Cent Sues over 'Shoot the Rapper'. Fox News (July 20, 2007). Retrieved July 27, 2007.
  101. Ware, Holly Sanders (November 24, 2009). «Taco you very much, 50 Cent wins suit». New York Post. Архів оригіналу за January 4, 2013. 
  102. Strong, Nolan (January 2, 2007). 50 Cent to Launch G-Unit Books, Meet Fans. AllHipHop. Retrieved July 20, 2007.

Посилання[ред.ред. код]