Shigella
| Шигела | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 мікрофотографія Shigella sp.
у зразку калу |
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
| S. boydii S. dysenteriae S. flexneri S. sonnei |
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Шигела (лат. - Shigella) — рід грам-негативних нерухомох бактерій паличковидної форми, що не утворюють спор, і близькі за походженням до Escherichia coli і Salmonella. Причинний агент шигельозу людини та інших приматів [1].
Класифікація [ред.]
Відомі види Shigella класифіковані у чотири серогрупи:
- Серогрупа A: S. dysenteriae (12 сероварів)
- Серогрупа B: S. flexneri (6 сероварів)
- Серогрупа C: S. boydii (23 сероварів)
- Серогрупа D: S. sonnei (1 серовар)
Групи A—C фізіологічно подібні; S. sonnei (група D) може бути диференційований на підставі біохімічних випробувань метаболізму [2].
Найзагальніші симптоми — діарея, лихоманка, нудота, рвота, спазми живота і бажання викликати рух у кишківнику. Стул може містити кров, слиз або гній (дизентерія). У окремих випадках, молоді діти можуть мати припадки. Симптоми можуть проявитися через тиждень після зараження, але частіше всього починаються від двох до чотирьох днів після споживання зараженої їжи. Симптоми зазвичай протікають протягом кількох днів, але можуть і протягом тижнів.
Дизентерія викликана Shigella лікується ампіциліном, TMP-SMX або флюорокінолонами, наприклад ціпрофлоксацином.
Посилання [ред.]
- ↑ Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
- ↑ Hale TL, Keusch GT (1996). Shigella. In: Baron's Medical Microbiology (Barron S et al, eds.) (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. (via NCBI Bookshelf) ISBN 0-9631172-1-1.
