Vipera ursinii
| Степова гадюка (Vipera ursinii) | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Vipera ursinii (Bonaparte, 1835) | ||||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Гадюка лучна[2] (Vipera ursinii) — вид змій родини гадюкових (Viperidae). Інші назви — гадюка степова західна, гадюка степова, гадюка Орсіні[3].
Етимологія[ред. | ред. код]
Вид названий на честь італійського натураліста Антоніо Орсіні (1788—1870).
Поширення[ред. | ред. код]
Змія поширена на альпійських луках у Франції, Італії та на Балканах, та у низинних степах Угорщини, Румунії та Молдови. Представники гадюки степовою на території України живуть переважно у степовій зоні Південно-Східної частини. Зустрічається у Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях, а також у Автономній республіці Крим, в степовій її частині.
Опис[ред. | ред. код]
Середні розміри близько 40-50 см, може досягати 80 см завдовжки. Тіло сірого, піщаного або коричневого забарвлення з темною зигзаговодібною смугою на спині.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
У гори степова гадюка піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Харчується кониками, ящірками, гризунами, рідко — іншими дрібними хребетними. Зимує тварина в норах і щілинах між камінням. Зимівля степової гадюки закінчується в березні, парування відбувається в квітні-травні і супроводжується активним пошуком самцями самиць. Степова гадюка — живородна тварина. Вагітність триває 90-130 діб. Одна самка народжує 3-16 дитинчат.
Отрута[ред. | ред. код]
Отруйна, але отрута має здебільшого місцеву дію. Смертельні випадки невідомі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Joger, Ulrich; Crnobrnja Isailovic, Jelka; Vogrin, Milan; Corti, Claudia; Sterijovski, Bogoljub; Westerström, Alexander; Krecsák, László; Pérez Mellado, Valentin; Sá-Sousa, Paulo; Cheylan, Marc; Pleguezuelos, Juan M.; Sindaco, Roberto (2008). Vipera ursinii: інформація на сайті МСОП (версія 2011.1) (англ.) 5 липня 2011
- ↑ Т. И. Котенко (2006). Роль Азово-Черноморского функционального экокоридора в сохранении пресмыкающихся (PDF). Науковий вісник Ужгородського університету (рос.) . 19: 20—54.
- ↑ Степная гадюка: ядовитая красота. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vipera ursinii |
- Vipera ursinii у Reptarium.cz Reptile Database. Процитовано 2 September 2007.
- Meadow viper (Vipera ursinii) at ARKive. Accessed 5 October 2006.
- Vipera ursinii [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] at Amphibians and Reptiles of Europe [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.]. Accessed 9 October 2006.
- Orsini's viper, Vipera ursinii at Reptiles & Amphibians of France. Accessed 30 October 2006.
- Vipera eriwanensis [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] at Checklist of Armenia's Amphibians and Reptiles, Tadevosyan's Herpetological Resources [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed 30 March 2007.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
