Viverricula indica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Viverricula indica
Viverricula indica schlegelii 1868.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Віверові (Viverridae)
Підродина: Viverrinae
Gray, 1821
Рід: Viverricula
Hodgson, 1838
Вид: V. indica
Біноміальна назва
Viverricula indica
Desmarest, 1804
Мапа поширення виду Viverricula indica
Мапа поширення виду Viverricula indica
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 622006
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viverricula indica

Viverricula indica (Цівета мала[1]) — ссавець родини Віверових (Viverridae). Діапазон поширення - південно-східна Азія: М'янма, Таїланд, Лаос, В'єтнам, Камбоджа, Індія, Бангладеш, Пакистан, Непал, південний Китай, Малайський півострів, а також Шрі-Ланка, північна Суматра, Ява, Балі. Вид був зареєстрований в напів-вічнозелених і листяних лісах, змішаних листяних лісах, бамбукових лісах, чагарникових областях, луках в річковому середовищі проживання та поблизу сіл.[2]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 530-640 мм, довжина хвоста: 300-430 мм, вага: 2-4 кг.

Опис. Загальний колір тіла сірий, світло-сірий або буро-жовтий, з численними темними плямами, які утворюють поздовжні ряди уздовж спини і боків. Горло біле з темними лініями. Хвіст з 6-9 чорними і білими кільцями і довгим блідим кінцем.[3]

Поведінка, життєвий цикл[ред.ред. код]

Веде в першу чергу нічний і наземний спосіб життя, але іноді проявляє активність протягом дня. Поживою для нього є птахи, дрібні ссавці, жаби, рептилії, комахи та фрукти.[3]

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=38.[4]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Деградація середовища проживання представляє собою загрозу, ступінь якої залишається неясною. Вид зареєстрований в багатьох природоохоронних територіях.[2]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
  2. а б Веб-сайт МСОП
  3. а б Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia — New Holland Publishers, 2008, p. 289
  4. Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes - John Wiley and Sons, 2006, p. 502


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.