Збарський Борис Ілліч

Борис Ілліч Збарський
Народився	27 липня 1885 Кам'янець-Подільський
Помер	7 жовтня 1954 Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія, СРСР
Національність	єврей
Місце проживання	Москва
Діяльність	біохімік, політик
Галузь	біохімія
Відомий завдяки	бальзамуванням тіла Леніна
Alma mater	Женевський університет і Санкт-Петербурзький Імператорський університет
Вчене звання	Академія медичних наук СРСР
Заклад	Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Посада	Член Всеросійських установчих зборівd
Діти	Збарський Лев Борисович
Нагороди	Сталінська премія

|портрет=

Бори́с Іллі́ч Зба́рський (* 15 липня (27 липня за новим стилем) 1885, Кам'янець-Подільський — † 7 жовтня 1954, Москва) — російський біохімік. Дійсний член Академії медичних наук СРСР (від 1944 року). Герой Соціалістичної Праці (1945).

Біографія

Борис Ілліч (Берл Елійович) Збарський народився 15 липня (за старим стилем) 1885 року в єврейській сім'ї середнього достатку. Його батько Елій Давидович служив у київського цукрозаводчика Бродського.

Хлопчика непогано підготували вдома, а коли йому виповнилося вісім років, віддали на навчання до міського училища. Провчившись там два роки, Борис восени 1895 року перевівся до Кам'янець-Подільської класичної гімназії.

1901 року мати повезла сина за кордон: у Відні професор Ейзельберг, а в Берні професор Теодор Кохер, який невдовзі, 1909 року, став лауреатом Нобелівської премії з медицини, оглянули хлопця з приводу «водянки» у паху, яку вважали ознаками туберкульозу. Після операції, зробленої Кохером, Борис із матір'ю повернувся до рідного міста.

1906 року Збарський склав іспит на атестат зрілості. Але здобути вищу освіту на теренах Російської імперії євреям було непросто: їх до університетів приймали, але не більше від установленого відсотка. Тому Борис поїхав доЖеневи, де вступив на природничий факультет університету. 1908 року він одружився зі студенткою Фанні Зільбергман — уродженкою Кам'янця-Подільського.

Пропуск, виданий професору Борису Збарському на право цілодобово відвідувати мавзолей Леніна

Збарський брав участь у бальзамуванні тіл Володимира Ілліча Леніна (1924), Георгія Димитрова (1949). Був беззмінним директором лабораторії при мавзолеї Леніна.

Ув'язнення та смерть

1950 року Збарського заарештували. Його звинуватили в тому, що написана ним брошура «Мавзолей Леніна», яку три роки поспіль (у 1944—1946 роках) видавав Політвидав, є політично шкідливою. Збарський хоч і прославляв у ній, як це тоді належало робити, Сталіна та «мудру політику партії», але, згідно з висновком експертів, не відобразив роль Сталіна в дні Жовтневої революції. Збарського звинуватили ще в тому, що велич завдання бальзамування тіла Леніна він применшив описанням способів бальзамування в стародавньому Єгипті та повідомленням про розтин тіла Леніна. А згадування про те, що мозок Леніна був перевантажений роботою та перевтомлений, визнали наклепом на партію та на Сталіна, які начебто недостатньо піклувалися про Леніна.

Файл:Збарський Борис Ілліч могила.jpg

Могила Збарського

Крім того, Збарського звинуватили в «підривній роботі проти радянської влади та антирадянській агітації». Його звинуватили, зокрема, і в тому, що в розмові з другом і з дружиною він говорив, що Всеволод Вишневський у п'єсі «Незабутній 1919-й» перебільшив роль Сталіна.

Один із пунктів звинувачення було те, що на прохання колективу Єврейського театру Збарський відновив понівечене обличчя «американського шпигуна» Міхоелса — актора, режисера та директора Єврейского театру (тіло Міхоелса доставили в Москву з Мінська, де його збила вантажівка). А найважчим стало звинуваченням в шпигунстві на користь Німеччини.

Збарський перебував у в'язниці майже два роки. Його випустили 30 грудня 1953 року. Невдовзі Збарського реабілітували та відновили в партії. Він не повернувся на роботу в мавзолей, а працював професором на кафедрі біохімії 1-го Московського медичного інституту.

Сили Збарського було підірвано. Йому потрібні були лікування та тривалий відпочинок. 7 жовтня 1954 року прямо на лекції Борис Ілліч Зберський помер від серцевого нападу.

Поховано вченого в Москві на Новодівичому кладовищі (дільниця 4, ряд 15, могила 3).

Сім'я

Перша дружина Фанні Миколаївна Зільбергман (1884 — 1971). Син від першого шлюбу Ілля Борисович Збарський також став біохіміком.

Друга дружина Євгенія Борисівна (1900 — 1985). Діти — Фелікс-Лев, який став художником, і Віктор.

Увічнення пам'яті

17 лютого 1967 року в Кам'янці-Подільському Больничний провулок перейменовано на вулицю Збарського.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 232.
• Заслужений діяч науки Б. І. Збарський в Кам'янець-Подільську // Червоний кордон. — 1940. — 3 грудня. — С. 4.
• Розумовська Н., Зущина Є. Знатний земляк // Червоний кордон. — 1940. — 5 грудня. — С. 4.
• Збарський Б. Право на освіту // Червоний кордон. — 1940. — 5 грудня. — С. 3.
• Збарський Б. Тіло В. І. Леніна збережено на довгі роки: Листи наших земляків // Сталінська молодь. — 1941. — 2 березня. — С. 3.
• Будзей Олег. Борис Збарський: Ім'я на мапі міста // Подолянин. — 2002. — 15 лютого. — С. 4.
• Завалюнюк О. М., Комарніцький О. Б. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1.[ — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 123—128.
• http://www.nashural.ru/UrBibl/Istoriya/v_poiskah_pokoya.htm Борис Галязимов. В поисках покоя // Уральский следопыт. — 2006. —№ 2.]

Ресурси інтернету

• Хронос. Збарський Борис Ілліч(рос.)
• Могили знаменитих. Збарський Борис Ілліч(рос.)
• Всеросійське генеалогічне дерево(рос.)