Користувач:Сергей Олегович/sandbox: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «User:Сергей Олегович/sandbox»
Рядок 21: Рядок 21:
26 червня 2013,  заступник міністра закордонних справ Росії сказав, що невелика російська військово-морська база в [[Тартус]] була евакуйована. Вiн  також заявив, що: "В даний час Міністерство оборони Російської не має жодної людини, дислокованої в Сирії. База не має ніякого стратегічного військового значення ".<ref name="rt.com">"[http://rt.com/politics/navy-diplomat-syria-base-251/ All personnel withdrawn from Russian navy base in Syria – diplomat]". </ref><ref name="washingtonpost.com">"[http://www.washingtonpost.com/world/russia-reports-pullout-from-small-base-in-syria/2013/06/26/4602b63e-de55-11e2-b797-cbd4cb13f9c6_story.html Russia reports pullout from small base in Syria]". </ref>
26 червня 2013,  заступник міністра закордонних справ Росії сказав, що невелика російська військово-морська база в [[Тартус]] була евакуйована. Вiн  також заявив, що: "В даний час Міністерство оборони Російської не має жодної людини, дислокованої в Сирії. База не має ніякого стратегічного військового значення ".<ref name="rt.com">"[http://rt.com/politics/navy-diplomat-syria-base-251/ All personnel withdrawn from Russian navy base in Syria – diplomat]". </ref><ref name="washingtonpost.com">"[http://www.washingtonpost.com/world/russia-reports-pullout-from-small-base-in-syria/2013/06/26/4602b63e-de55-11e2-b797-cbd4cb13f9c6_story.html Russia reports pullout from small base in Syria]". </ref>


9 вересня 2013, відповідаючи на загрози США страйків проти Сирії у відповідь на застосування хімічної зброї проти оппозиц, міністр закордонних справ Росії [[Лавров Сергій Вікторович|С.В.Лавров]] зробив пропозицію про те, щоб запобігти атак з боку США. Вн пропонував   розміщення сирйской хімічної зброї під міжнародний контроль, і їх подальше знищення.<ref>{{Шаблон:Cite news|author = Michael R. Gordon|author2 = Steven Lee Myers|title = Obama Calls Russia Offer on Syria Possible 'Breakthrough'|date = 10 September 2013|url = http://www.nytimes.com/2013/09/10/world/middleeast/kerry-says-syria-should-hand-over-all-chemical-arms.html?pagewanted=all|newspaper = The New York Times|accessdate = 13 September 2013}}</ref>
9 вересня 2013, відповідаючи на загрози США страйків проти Сирії у відповідь на застосування хімічної зброї проти оппозиц, міністр закордонних справ Росії [[Лавров Сергій Вікторович|Sergey Lavrov]] зробив пропозицію про те, щоб запобігти атак з боку США. Вн пропонував   розміщення сирйской хімічної зброї під міжнародний контроль, і їх подальше знищення.<ref>{{Шаблон:Cite news|author = Michael R. Gordon|author2 = Steven Lee Myers|title = Obama Calls Russia Offer on Syria Possible 'Breakthrough'|date = 10 September 2013|url = http://www.nytimes.com/2013/09/10/world/middleeast/kerry-says-syria-should-hand-over-all-chemical-arms.html?pagewanted=all|newspaper = The New York Times|accessdate = 13 September 2013}}</ref>


12 вересня 2013, ''Нью-Йорк Таймс'' опублікувала публіцистичну статтю Володимира Путіна, в якойи вн закликає США,  уникати односторонніх військових дій та працювати у сфері міжнародного співробітництва на підтримку переговорного рішення сирійського конфлікту.<ref>{{Шаблон:Cite news|author = Vladimir V. Putin|title = A Plea for Caution From Russia|date = 12 September 2013|newspaper = The New York Times|page = A31|url = http://www.nytimes.com/2013/09/12/opinion/putin-plea-for-caution-from-russia-on-syria.html|accessdate = 13 September 2013}}</ref>
12 вересня 2013, ''Нью-Йорк Таймс'' опублікував публіцистичну статтю Володимира Путіна, в якойи вн закликає США,  уникати односторонніх військових дій та працювати у сфері міжнародного співробітництва на підтримку переговорного рішення сирійського конфлікту.<ref>{{Шаблон:Cite news|author = Vladimir V. Putin|title = A Plea for Caution From Russia|date = 12 September 2013|newspaper = The New York Times|page = A31|url = http://www.nytimes.com/2013/09/12/opinion/putin-plea-for-caution-from-russia-on-syria.html|accessdate = 13 September 2013}}</ref>


== Російський погляд на причини сирійської громадянської війни ==
== Російський погляд на причини сирійської громадянської війни ==
Рядок 31: Рядок 31:
: (…) Attempts to push for changes within other countries based on ideological preferences often led to tragic consequences and to degradation rather than progress. It seems however, that far from learning from others’ mistakes, everyone just keeps repeating them. And so the export of revolutions, this time of so-called “democratic” ones, continues. Suffice it to look at the situation in the Middle East and North Africa. (…) Instead of the triumph of democracy and progress we got violence, poverty and a social disaster. (…) It is now obvious that the power vacuum created in some countries of the Middle East and North Africa led to emergence of anarchy areas. Those immediately started to be filled with extremists and terrorists. Tens of thousands of militants are fighting under the banners of the so-called “[[Ісламська Держава|Islamic State]]”. (…) And now the ranks of radicals are being joined by the members of the so-called “moderate” Syrian opposition supported by the Western countries. First, they are armed and trained, and then they defect to the Islamic State.
: (…) Attempts to push for changes within other countries based on ideological preferences often led to tragic consequences and to degradation rather than progress. It seems however, that far from learning from others’ mistakes, everyone just keeps repeating them. And so the export of revolutions, this time of so-called “democratic” ones, continues. Suffice it to look at the situation in the Middle East and North Africa. (…) Instead of the triumph of democracy and progress we got violence, poverty and a social disaster. (…) It is now obvious that the power vacuum created in some countries of the Middle East and North Africa led to emergence of anarchy areas. Those immediately started to be filled with extremists and terrorists. Tens of thousands of militants are fighting under the banners of the so-called “[[Ісламська Держава|Islamic State]]”. (…) And now the ranks of radicals are being joined by the members of the so-called “moderate” Syrian opposition supported by the Western countries. First, they are armed and trained, and then they defect to the Islamic State.
: (…) Russia has always been firm and consistent in opposing terrorism in all its forms. Today, we provide military and technical assistance both to Iraq and Syria that are fighting terrorist groups. We think it is an enormous mistake to refuse to cooperate with the Syrian government and its Armed Forces (…) We should finally acknowledge that no one but President Assad’s Armed Forces and Kurd militia are truly fighting the Islamic State and other terrorist organizations in Syria. (…)”<ref name="UN.GA.2015">[http://gadebate.un.org/sites/default/files/gastatements/70/70_RU_EN.pdf Statement by Mr. Vladimir V. Putin, President of the Russian Federation, at the 70th session of the UN General Assembly, 28 September 2015.]</ref>
: (…) Russia has always been firm and consistent in opposing terrorism in all its forms. Today, we provide military and technical assistance both to Iraq and Syria that are fighting terrorist groups. We think it is an enormous mistake to refuse to cooperate with the Syrian government and its Armed Forces (…) We should finally acknowledge that no one but President Assad’s Armed Forces and Kurd militia are truly fighting the Islamic State and other terrorist organizations in Syria. (…)”<ref name="UN.GA.2015">[http://gadebate.un.org/sites/default/files/gastatements/70/70_RU_EN.pdf Statement by Mr. Vladimir V. Putin, President of the Russian Federation, at the 70th session of the UN General Assembly, 28 September 2015.]</ref>

== Російські мирні ініціативи ==
30 січня 2012,   МЗС Росс*** запропонувало «неформальні» переговори в Москві між сирійським режимом і опозицією, і заявило, що сирійська влада вже домовилися з російською пропозицією. Абдель Басет Седа, член виконавчого комітету Сирійськой національной ради , сказав [[Рейтер|Reuters]] що рада не отримала ніякого офіційного запрошення на такі переговори, але видмовиться, якщо отрима***: "Наша позиція не змінилася, і це те, що немає ніякого діалогу з президентом (Башаром аль-Асадом)".<ref>{{Шаблон:Cite web|url = http://english.alarabiya.net/articles/2012/01/30/191474.html|title = Russia says Syria agrees to peace talks with opposition amid mounting pressures|date = 30 January 2012|accessdate = 29 November 2013|publisher = [[Al Arabiya]]}}</ref>

Відповідно до [[Мартті Ахтісаарі|Мартті Ахтісаарі,]] який провів неформальни переговори по Сирії з п'ятьма постійними членами Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй в лютому 2012 року,  [[Чуркін Віталій Іванович|Віталій Чуркін]] висунул план включавший згоду  Асада поступитися владою. План також вимагав сирійський уряд і опозицію сісти за стіл переговорів. Це було проігноровано США, Великобританії і Франції, тому що в той час вони думали, що режим Асада збирався падати.<ref>{{Шаблон:Cite web|url = http://www.theguardian.com/world/2015/sep/15/west-ignored-russian-offer-in-2012-to-have-syrias-assad-step-aside|title = West 'ignored Russian offer in 2012 to have Syria's Assad step aside'|author = Julian Borger|work = The Guardian|accessdate = 30 September 2015}}</ref>

7 листопада 2013, Росія оголосила, що вона знову намагається переговорів у Москві між сирійським урядом і опозицією, бачачи, що американські парламентери і російські не змогли домовитися про те, чи є Асад повинні бути змушені з офісу.<ref name="USA7-11-2013">[http://www.usatoday.com/story/news/world/2013/11/07/syria-peace-talks-chemical-weapons/3464091/ Canceled Syria talks may get new start in Moscow], USA Today, 7 November 2013. </ref> Заступник міністра закордонних справ Росії Богданов заявив, що переговори в Москві можуть зосередитися на гуманітарних проблемах<ref name="USA7-11-2013">[http://www.usatoday.com/story/news/world/2013/11/07/syria-peace-talks-chemical-weapons/3464091/ Canceled Syria talks may get new start in Moscow], USA Today, 7 November 2013. </ref>

As of 2015, Russia is the world's second largest arms exporter (behind the United States) and lost $4&nbsp;billion in Libyan contracts due to a United Nations arms embargo in 2011.<ref>{{Шаблон:Cite news|first = Thomas|last = Grove|title = Russia to sell arms to Syria, sales overall to rise|date = 17 August 2011|url = http://www.reuters.com/article/2011/08/17/us-russia-arms-idUSTRE77G41X20110817|agency = Reuters|accessdate = 12 March 2012}}</ref> According to reports, 2.4% of Russia's exports comes from defense-related sales, so the recent [[Арабська весна|Arab Spring]] conflicts saw an uptick in sales to countries like Syria.<ref name="Businessweek">{{Шаблон:Недоступне посилання|date = October 2015}}{{Шаблон:Cite news|first = Henry|last = Meyer|title = Putin Pins Hope on Syria Cease-Fire to Combat U.S. Supremacy|date = 20 April 2012|url = http://www.businessweek.com/news/2012-04-20/putin-pins-hope-on-syria-cease-fire-to-combat-u-dot-s-dot-supremacy|work = Bloomberg Businessweek|accessdate = 20 April 2012}}</ref> Russia's backing of the Assad government has been seen as preventing the loss of a Russian ally that will purchase Russian weapons as happened in Libya.{{Шаблон:Fact|date = October 2015}}.<ref name="foreign affairs">{{Шаблон:Cite news|first = Dmitri|last = Trenin|title = Russia's Line in the Sand on Syria: Why Moscow Wants To Halt the Arab Spring|date = 5 February 2012|url = http://www.foreignaffairs.com/articles/137078/dmitri-trenin/russias-line-in-the-sand-on-syria|work = Foreign Affairs.com|accessdate = 15 March 2012}}</ref>

=== Військові об'єкти === 

На думку деяких коментаторів один з основних інтересів Росії, є доступ до порту Тартус, [[720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ| єдиний військовий об'єкт]] що залишився  за межами колишнього СРСР та був ***диною базою впливу Рос*** в східній частині Середземного моря.<ref name="back down">{{Шаблон:Cite web|last = Sayginer|first = Ozge|date = 20 June 2012|title = Why Russia will never back down? Reasons behind supporting the Assad regime|url = http://www.eurstrat.eu/why-russia-will-never-back-down-reasons-behind-supporting-the-assad-regime/|work = The European Strategist|accessdate = 23 June 2012}}</ref>

<nowiki>*</nowiki>стну*** оп*н*я, що  цей військово-морської об'єкт служить головним мотивуючим фактором для висловлюванняРос*** на користь уряду Асада<sup class="noprint Inline-Template " style="white-space:nowrap;" contenteditable="false">&#x5B;''<span title="Which “critics” say the position of Tartus is chief motivating factor for speaking out in favor of Assad? (October 2015)">роз'яснення необхідності</span>''&#x5D;</sup><ref name="Economist">{{Шаблон:Cite news|title = The Long Road to Damascus|journal = The Economist|date = 11 February 2012|volume = 402|issue = 8771|pages = 25–28}}</ref><ref name="2012 CRS Report">{{Шаблон:Citation|contribution = Unrest in Syria and U.S. Sanctions Against the Asad Regime|title = CRS Report for Congress|editor-first = Jeremy M.|editor-last = Sharp|editor2 = Christopher M. Blanchard|publisher = Congressional Research Service|place = Washington, DC|date = 26 March 2012}}</ref>

Заступник міністра закордонних справ Росії заявив у червні 2013 року, що Російська військово-морської бази в [[Тартус]] була евакуйована. Mikhail Bogdanov заявив, що: "В даний час Міністерство оборони Російської не має жодної людини, дислокованої в Сирії. База не має ніякого стратегічного військового значення ".<ref name="rt.com">"[http://rt.com/politics/navy-diplomat-syria-base-251/ All personnel withdrawn from Russian navy base in Syria – diplomat]". </ref><ref name="washingtonpost.com">"[http://www.washingtonpost.com/world/russia-reports-pullout-from-small-base-in-syria/2013/06/26/4602b63e-de55-11e2-b797-cbd4cb13f9c6_story.html Russia reports pullout from small base in Syria]". </ref> Тим не менш, на 1 жовтня 2015 року, Міністерство оборони Росії заявило, що воно розгорнуло більше 50 літаків і вертольотів у Сирії: "Група повітряних сил була розгорнута в дуже короткі термін. Це було можливо тому, що у нас   більшість техніки і боєприпасів била готова на нашому складі в Тартусі. Ми тільки повинні були рухати наші літаки і доставити деякі додаткове обладнання ".<ref name="ReferenceA">http://www.rt.com/news/317179-russian-airforce-syria-aircraft/</ref>

Росія також трима***  в Латакі**  електронні засоби спостереження <ref>{{Шаблон:Cite news|title = Russian military presence in Syria poses challenge to US-led intervention|url = http://www.guardian.co.uk/world/2012/dec/23/syria-crisis-russian-military-presence|accessdate = 24 December 2012|newspaper = The Guardian|date = 23 December 2012|author = Julan Borger}}</ref> і Аль-Харра<ref>{{Шаблон:Cite web|url = http://spioenkop.blogspot.nl/2014/10/captured-russian-spy-facility-reveals.html|title = Captured Russian spy facility reveals the extent of Russian aid to the Assad regime|date = 6 October 2014|accessdate = 7 October 2014}}</ref> (захоплений повстанцями в жовтня 2014 року) і авіабази об'єктів на [[Тадмур|Tadmur]] (Пальміра).<ref>{{Шаблон:Cite news|url = http://www.ansamed.info/ansamed/en/news/nations/syria/2013/01/25/Syria-Russia-evacuates-nationals-remains-close-Assad_8136864.html|title = Syria: Russia evacuates nationals, remains close to Assad|date = 25 January 2013|publisher = ANSAmed|accessdate = 27 January 2013|location = Beirut}}</ref>

Центр прослуховування ГРУ  поблизу сирійсько-ізраїльського кордона в Тел Аль-Хара *стну*** невідомоу кількость років. Станція була покинута в кінці 2014 року, до тего як вона могла бути захоплена  повстанцям*. У Сир**я, як вважають, *стну*** принаймні дв* інши російськ* бази розвідки.<ref>{{Шаблон:Cite web|url = http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/russia/11148857/Russian-spy-base-in-Syria-used-to-monitor-rebels-and-Israel-seized.html|title = Russian spy base in Syria used to monitor rebels and Israel seized|date = 8 October 2014|work = The Daily Telegraph|accessdate = 30 September 2015}}</ref>

=== Chechen and Caucasus jihadists in Syria ===


== References ==
== References ==

Версія за 17:56, 16 жовтня 2015

2012

До кінця січня 2012 року західними та арабськими країнами була підготовлена, пропозиція резолюціі, що конкуровала з російської от 15 грудня (див вище).  На відміну от російської  ця пропозиція не засуджувала насильство з обох сторін у конфлікті, і не виключала військову інтервенцію. Росія вказала, що вона не погодиться на Західно-арабськ проект в його нинішньому вигляді,[1] і що вона буде і надалі пдтримувати власну резолюцію в Раді Безпеки.[2] 4 лютого 2012, Росія і Китай наклали вето на  резолюцію Ради Безпеки, яка покликала Башара аль-Асада дотримуватися мирного плану підготовленого Лігой арабських держав,[3][4][5]

7 лютого 2012, Сергій Лавров, Міністр закордонних справ Росії, разом з начальником зовнішньої розвідки Мхалом Фрадковим зустрівся з президентом Асадом псля чого повідомли, що президент Асад згоден з реформуванням конституції та виборчого процесу. Крім того, делегація Росії заявила, що тльк уряд Сирі ма право змянити долю свого народу, без втручання ззовні.[3] У березні Лавров заявив у телевізійному інтерв'ю, що керівництво Сирії ігнорувало попередження Росії і зробило "дуже багато помилок», які допомогли витягнути країну на край громадянської війни.[6]

16 квітня заступник міністра закордонних справ РФ Mikhail Bogdanov та інші російські дипломати зустрілися з членами сирійської опозиції Хасаном Абдул Азімом -, керівником опозиційної групи Національний координаційний комітет за демократичні зміни,[7] Коли спеціальний посланник ООН Кофі Аннан розробив план припинення сирійського насильства, Росія спробувала зіграти роль у цьому плану шляхом зустріч як з урядовими так і з опозиційними силами, у той же час накладаючи вето на  пропозіц у Ради Безпеки що були висунути міжнародним консенсусом ,

20 квітня, Рада Безпеки оголосила домовлення про розширення кількості спостерігачів ООН з припинення вогню в Сирії з 30 до 300 , а також дозволила Генеральному секретарю Пан Гі Мун прийняти рішення про розгортання миротворців в залежності від умов на місцях.[8] Відповідно до плану, насильство у Сир було мати негайно припинено, а уряд Асада мав розпочати реалізацію мирного плану Аннана.[8] Проект став результатом двох текстів, запропонованих Росією і Європейським членами Ради.[8] Коли тексти були об'єднані, частина про накладення санкцій на уряд Асада за невиконання плану була видалена на замовлення Росії та Китаю.[8] [8]

Місія Нагляду Організації Об'єднаних Націй в Сирії (ЮНСМІС) була создана  Радой Безпеки ООН 21 квітня 2012, і розгорнута до 300 неозброєних спостерігачів  протягом до 90 днів. План також закликав прийняти мирний план Аннана, роблячи одноголосне прийняття резолюції значним. Після того як мирний план був прийнятий, посол Росії в ООН Віталій Чуркін передав підтримку Росією угоди до ЗМІ, в той час як інші країни висловили розчарування у зв'язку відсутністю прогресу в справі припинення насильства.[9]

 [10]

Псля Бійн в Хулі (Травень 2012 року), міністр закордонних справ Sergey Lavrov сказав, що "уряд несе основну відповідальність за те, що відбувається" і що "Будь-який уряд в будь-якій країні несе відповідальність за безпеку своїх громадян".[11] Реакція Росії була розцнена як засудження сирійського уряду.[12] Тим не менш, Лавров також заявив, що повстанці розділили провину за вбивства, зазначивши, що деякі жертви були вбиті з близької відстані в районі, контрольованому бойовиками опозиції.[13]  Псля того як розмови про втручання ООН до Сир посилилися,  голова комітету іноземних справ в російському уряді, змнив позицію Росії, переміщаючи йй подалі від засудження Дамаска, сказавши, що "у нас є дуже сильні сумніви, що ті люди, які були розстріляні впритул [діапазон] і були заколоті, що це була дія силами, лояльними президенту Асаду.,,, Обстріл був, ймовірно, ... військами Асада, але заколот і вбити впритул були, безумовно, дйами з іншого боку. "[14]

За словами Стіва Розенберга ( BBC) в червні 2012 року, Росія звинуватила США в налаштуванні подвійних стандартів: США продайе зброю в Бахрейн і в той же час критикує Росію за підтримку зброєю сирійського президента Асада . Росія вважає, що США діє лицемірно, чекаючи, щоб Рося припинила продавати зброю сирійському уряду, при тому що США постачає зброю сирійським повстанцям  через Туреччину. З погляду Росії, якщо США допомагає сирійської опозиції, вони побічно, підривают національну безпеку Росії. Корреспондент BBC зазначив, що Росія бачить тільки один з двох результатів  в Сирійській громадянської війни: або Асад залишиться при владі, що забезпечить россйскй вплив в регіоні Близького Сходу, або, переможуть радикальні ісламісти, створюючи загрозу терору для Росії.[15]

2013

11 червня 2013, президент Володимир Путін визнав, що позиція президента Асада призвела до нинішньої ситуації в Сирії. Він заявив російським державним ЗМІ, що: "Сирія як країна була готова для деякого роду змін. І уряд Сирії мав відчувти це та свого часу почати деякі реформи. Якби вони зробили це, те, що ми бачимо сьогодні в Сирії ніколи б не сталося ".[16]

26 червня 2013,  заступник міністра закордонних справ Росії сказав, що невелика російська військово-морська база в Тартус була евакуйована. Вiн  також заявив, що: "В даний час Міністерство оборони Російської не має жодної людини, дислокованої в Сирії. База не має ніякого стратегічного військового значення ".[17][18]

9 вересня 2013, відповідаючи на загрози США страйків проти Сирії у відповідь на застосування хімічної зброї проти оппозиц, міністр закордонних справ Росії Sergey Lavrov зробив пропозицію про те, щоб запобігти атак з боку США. Вн пропонував   розміщення сирйской хімічної зброї під міжнародний контроль, і їх подальше знищення.[19]

12 вересня 2013, Нью-Йорк Таймс опублікував публіцистичну статтю Володимира Путіна, в якойи вн закликає США,  уникати односторонніх військових дій та працювати у сфері міжнародного співробітництва на підтримку переговорного рішення сирійського конфлікту.[20]

Російський погляд на причини сирійської громадянської війни

Statement of Vladimir Putin, President of the Russian Federation, at the 70th session of the United Nations General Assembly, 28 September 2015. Excerpts on the situation in Syria:

“(…) We all know that after the end of the Cold War, a single center of domination emerged in the world. And those who found themselves at the top of that pyramid were tempted to think that if we are so strong and exceptional then we know better than anyone what to do and why at all should we reckon with the UN, which instead of automatically authorizing and legitimizing necessary decisions often creates obstacles or, in other words, “stands in the way”. (…) Russia is ready to work together with all partners on the basis of broad consensus, but we consider the attempts to undermine the authority and legitimacy of the United Nations as extremely dangerous. They can lead to a collapse of the entire architecture of international relations. Then, indeed, we would be left with no other rules than the rule of force.
(…) We are all different. And we should respect that. No one has to conform to a single development model that someone has once and for all recognized as the only right one.
(…) Attempts to push for changes within other countries based on ideological preferences often led to tragic consequences and to degradation rather than progress. It seems however, that far from learning from others’ mistakes, everyone just keeps repeating them. And so the export of revolutions, this time of so-called “democratic” ones, continues. Suffice it to look at the situation in the Middle East and North Africa. (…) Instead of the triumph of democracy and progress we got violence, poverty and a social disaster. (…) It is now obvious that the power vacuum created in some countries of the Middle East and North Africa led to emergence of anarchy areas. Those immediately started to be filled with extremists and terrorists. Tens of thousands of militants are fighting under the banners of the so-called “Islamic State”. (…) And now the ranks of radicals are being joined by the members of the so-called “moderate” Syrian opposition supported by the Western countries. First, they are armed and trained, and then they defect to the Islamic State.
(…) Russia has always been firm and consistent in opposing terrorism in all its forms. Today, we provide military and technical assistance both to Iraq and Syria that are fighting terrorist groups. We think it is an enormous mistake to refuse to cooperate with the Syrian government and its Armed Forces (…) We should finally acknowledge that no one but President Assad’s Armed Forces and Kurd militia are truly fighting the Islamic State and other terrorist organizations in Syria. (…)”[21]

Російські мирні ініціативи

30 січня 2012,   МЗС Росс*** запропонувало «неформальні» переговори в Москві між сирійським режимом і опозицією, і заявило, що сирійська влада вже домовилися з російською пропозицією. Абдель Басет Седа, член виконавчого комітету Сирійськой національной ради , сказав Reuters що рада не отримала ніякого офіційного запрошення на такі переговори, але видмовиться, якщо отрима***: "Наша позиція не змінилася, і це те, що немає ніякого діалогу з президентом (Башаром аль-Асадом)".[22]

Відповідно до Мартті Ахтісаарі, який провів неформальни переговори по Сирії з п'ятьма постійними членами Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй в лютому 2012 року,  Віталій Чуркін висунул план включавший згоду  Асада поступитися владою. План також вимагав сирійський уряд і опозицію сісти за стіл переговорів. Це було проігноровано США, Великобританії і Франції, тому що в той час вони думали, що режим Асада збирався падати.[23]

7 листопада 2013, Росія оголосила, що вона знову намагається переговорів у Москві між сирійським урядом і опозицією, бачачи, що американські парламентери і російські не змогли домовитися про те, чи є Асад повинні бути змушені з офісу.[24] Заступник міністра закордонних справ Росії Богданов заявив, що переговори в Москві можуть зосередитися на гуманітарних проблемах[24]

As of 2015, Russia is the world's second largest arms exporter (behind the United States) and lost $4 billion in Libyan contracts due to a United Nations arms embargo in 2011.[25] According to reports, 2.4% of Russia's exports comes from defense-related sales, so the recent Arab Spring conflicts saw an uptick in sales to countries like Syria.[10] Russia's backing of the Assad government has been seen as preventing the loss of a Russian ally that will purchase Russian weapons as happened in Libya.[джерело?].[26]

=== Військові об'єкти === 

На думку деяких коментаторів один з основних інтересів Росії, є доступ до порту Тартус,  єдиний військовий об'єкт що залишився  за межами колишнього СРСР та був ***диною базою впливу Рос*** в східній частині Середземного моря.[27]

*стну*** оп*н*я, що  цей військово-морської об'єкт служить головним мотивуючим фактором для висловлюванняРос*** на користь уряду Асада[роз'яснення необхідності][3][5]

Заступник міністра закордонних справ Росії заявив у червні 2013 року, що Російська військово-морської бази в Тартус була евакуйована. Mikhail Bogdanov заявив, що: "В даний час Міністерство оборони Російської не має жодної людини, дислокованої в Сирії. База не має ніякого стратегічного військового значення ".[17][18] Тим не менш, на 1 жовтня 2015 року, Міністерство оборони Росії заявило, що воно розгорнуло більше 50 літаків і вертольотів у Сирії: "Група повітряних сил була розгорнута в дуже короткі термін. Це було можливо тому, що у нас   більшість техніки і боєприпасів била готова на нашому складі в Тартусі. Ми тільки повинні були рухати наші літаки і доставити деякі додаткове обладнання ".[28]

Росія також трима***  в Латакі**  електронні засоби спостереження [29] і Аль-Харра[30] (захоплений повстанцями в жовтня 2014 року) і авіабази об'єктів на Tadmur (Пальміра).[31]

Центр прослуховування ГРУ  поблизу сирійсько-ізраїльського кордона в Тел Аль-Хара *стну*** невідомоу кількость років. Станція була покинута в кінці 2014 року, до тего як вона могла бути захоплена  повстанцям*. У Сир**я, як вважають, *стну*** принаймні дв* інши російськ* бази розвідки.[32]

Chechen and Caucasus jihadists in Syria

References

  1. ↑ Russia says U.N. Syria draft unacceptable: Itar-Tass. Reuters. 27 January 2012. Процитовано 27 January 2012.
  2. ↑ Russia to promote its own Syria resolution at U.N. Reuters. 26 January 2012. Процитовано 27 January 2012.
  3. ↑ а б в The Long Road to Damascus. The Economist. Т. 402, № 8771. 11 February 2012. с. 25—28.
  4. ↑ Neil MacFarquhar (4 February 2012). Russia and China Block U.N. Action on Crisis in Syria. The New York Times.
  5. ↑ а б Sharp, Jeremy M.; Christopher M. Blanchard, ред. (26 March 2012), Unrest in Syria and U.S. Sanctions Against the Asad Regime, CRS Report for Congress, Washington, DC: Congressional Research Service
  6. ↑ Gutterman, Steve (21 March 2012). Russia Out to Maintain Clout, Improve Image on Syria. Reuters. Процитовано 11 October 2015.
  7. ↑ Syrian opposition delegation holds talks with Russian diplomats in Moscow. The Washington Post. Associated Press. 16 April 2012. Процитовано 19 April 2012.
  8. ↑ а б в г д UN Security Council reaches tentative agreement on increasing monitors in Syria to 300. The Washington Post. Associated Press. 20 April 2012. Процитовано 20 April 2012.
  9. ↑ UN Authorizes 300 unarmed Syria Monitors. CNN. 21 April 2012. Процитовано 22 April 2012.
  10. ↑ а б [недоступне посилання з 01.10.2015]Meyer, Henry (20 April 2012). Putin Pins Hope on Syria Cease-Fire to Combat U.S. Supremacy. Bloomberg Businessweek. Процитовано 20 April 2012.
  11. ↑ Hubbard, Ben; Jordans, Robert (29 May 2012). UN: Most of 108 killed in Syria were executed. CBS8. Associated Press. Архів оригіналу за 30 May 2012. Процитовано 29 May 2012.
  12. ↑ Russia Condemns Syria Over Massacre. Time. 28 May 2012. Архів оригіналу за 30 May 2012. Процитовано 29 May 2012.
  13. ↑ Syria massacre: Rebels share blame, says Russia's Lavrov. BBC News. 28 May 2012. Архів оригіналу за 31 May 2012. Процитовано 31 May 2012.
  14. ↑ Houla: How a massacre unfolded. BBC News. 29 May 2012.
  15. ↑ Rosenberg, Steve (29 June 2012). Why Russia Sells Syria Arms. BBC News. Процитовано 18 August 2012.
  16. ↑ "Vladimir Putin admits Bashar al-Assad responsible for Syrian uprising".
  17. ↑ а б "All personnel withdrawn from Russian navy base in Syria – diplomat".
  18. ↑ а б "Russia reports pullout from small base in Syria".
  19. ↑ Michael R. Gordon; Steven Lee Myers (10 September 2013). Obama Calls Russia Offer on Syria Possible 'Breakthrough'. The New York Times. Процитовано 13 September 2013.
  20. ↑ Vladimir V. Putin (12 September 2013). A Plea for Caution From Russia. The New York Times. с. A31. Процитовано 13 September 2013.
  21. ↑ Statement by Mr. Vladimir V. Putin, President of the Russian Federation, at the 70th session of the UN General Assembly, 28 September 2015.
  22. ↑ Russia says Syria agrees to peace talks with opposition amid mounting pressures. Al Arabiya. 30 January 2012. Процитовано 29 November 2013.
  23. ↑ Julian Borger. West 'ignored Russian offer in 2012 to have Syria's Assad step aside'. The Guardian. Процитовано 30 September 2015.
  24. ↑ а б Canceled Syria talks may get new start in Moscow, USA Today, 7 November 2013.
  25. ↑ Grove, Thomas (17 August 2011). Russia to sell arms to Syria, sales overall to rise. Reuters. Процитовано 12 March 2012.
  26. ↑ Trenin, Dmitri (5 February 2012). Russia's Line in the Sand on Syria: Why Moscow Wants To Halt the Arab Spring. Foreign Affairs.com. Процитовано 15 March 2012.
  27. ↑ Sayginer, Ozge (20 June 2012). Why Russia will never back down? Reasons behind supporting the Assad regime. The European Strategist. Процитовано 23 June 2012.
  28. ↑ http://www.rt.com/news/317179-russian-airforce-syria-aircraft/
  29. ↑ Julan Borger (23 December 2012). Russian military presence in Syria poses challenge to US-led intervention. The Guardian. Процитовано 24 December 2012.
  30. ↑ Captured Russian spy facility reveals the extent of Russian aid to the Assad regime. 6 October 2014. Процитовано 7 October 2014.
  31. ↑ Syria: Russia evacuates nationals, remains close to Assad. Beirut: ANSAmed. 25 January 2013. Процитовано 27 January 2013.
  32. ↑ Russian spy base in Syria used to monitor rebels and Israel seized. The Daily Telegraph. 8 October 2014. Процитовано 30 September 2015.

[[Категорія:Громадянська війна в Сирії]]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Сергей_Олегович/sandbox&oldid=16909442