Євгеньєва Анастасія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгеньєва Анастасія Петрівна
Народилася 10 (22) листопада 1899[1] або 22 листопада 1899(1899-11-22)[1]
Кострома, Російська імперія
Померла 10 листопада 1985(1985-11-10)[1] (85 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність мовознавиця
Alma mater Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Галузь фольклористика і лексикографія
Заклад Institute for Linguistic Studiesd
Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Відомі учні Рождественська Тетяна Всеволодівна
Нагороди

Анастасія Петрівна Євгеньєва (10 (22) листопада 1899(18991122), Кострома, Російська імперія — 10 листопада 1985, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська лінгвістка. Докторка філологічних наук. Лауреатка премії імені О. С. Пушкіна[ru] (1974).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 10 (22) листопада 1899 року в Костромі.

1926 року закінчила ЛДПІ імені О. І. Герцена, в період від 1938 до 1941 року там само пройшла аспірантуру.

Від 1950 року і до кінця життя працювала в інститутах Академії наук СРСР.

1951 року захистила докторську дисертацію.

Померла 10 листопада 1985 року в Ленінграді.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Поєднувала науково-дослідну роботу з педагогічною практикою, від середньої школи до зво.

Брала участь у діалектологічних експедиціях з вивчення говірок Архангельської, Новгородської, Псковської області.

Брала участь у редагуванні словників (Малий академічний словник[ru]: В 4 т. — М., 1957—1961; Словник синонімів української мови: У 2 т. — Л., 1970—1971).

Є засновником лінгвофольклористики (пор.: Нариси з російської мови усної поезії, у записах XVII—XX ст. — М.; Л., 1963, а також інші її роботи).

Зробила внесок у вивчення «Слова о полку Ігоревім» своїми спостереженнями за його мовою і стилем.

Твори[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія імені О. С. Пушкіна (1974) — за роботу з підготовки двотомного «Словника синонімів російської мови» (том I, А — Н, Ленінград: Наука, 1970; том II, — Я, Ленінград: Наука, 1971)[2][3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]