Євген Завалинський

Євген Завалинський Jewhen Zawalinski

Євге́н-Мар’я́н Завали́нський (15 серпня 1911(19110815), Львів — 17 липня 1993, Мельбурн) — український орієнталіст, тюрколог, громадський та церковний діяч. Доктор Львівського університету. Співробітник Інституту орієнтальних живих мов. Член Польського сходознавчого товариства та Наукового товариства імені Шевченка. Учень Владислава Котвича.

Життєпис

Народився в міщанській родині монтера телеграфних ліній Климентія Завалинського та домогосподарки Софії Кос у Львові. Родина проживала на площі Святого Антонія, 11. Євгена-Мар’яна Завалинського 20 серпня 1911 року охрестили в церкві Успіння Пресвятої Богородиці Завал12.Почав вчитися 1921 року в державній гімназії Нового Сонча. Від третього класу перевівся до Української державної гімназії Перемишля, згодом до Академічної гімназії у Львові Завал12-13. У школі, Завалинський був політично активним. 1 листопада 1928 року співорганізатор підняття українського прапора на Львівському університеті. Під час державних урочистостей на день народження Юзефа Пілсудського 19 березня 1929 року разом з товаришем Омеляном Антоновичем здійснив хуліганську дію, за що був виключений з навчального закладу. За сприянням директора Миколи Сабата був поновлений в академічній філії гімназії та 5 червня 1929 року складає атестат зрілості Завал 13. В юнацькі роки також належав до скаутської організації Пласт (гурток «Сизокрилі Вірли» 51-го куреня імені князя Святослава Хороброго Завал13-14.

Після складання матури Євген Завалинський 11 грудня 1929 зарахований у львівський Університет Яна Казимира на гуманістичний факультет на сходознавчу спеціалізацію Завал14. Вивчав арабістику та тюркологію під керівництвом професора Зигмунда Смоґожевського (Zygmunt Smogorzewski)), після смерті тюркологію під керівництвом Владислава Котвича. Здобував фах на кафедрі історії та філології мусульманського Сходу Завал15. Згодом на кафедрі Далекого СходуЗавал16. Його викладачами також були Казимир Айдукевич, Казимир Твардовський, Мстислав Вартенберг Mścisław Wartenberg, Людвік Ерліх, Станіслав Закшевський, Костанти Хилінський /Konstanty Chyliński, Адам Шельонґовський, Ян Птасник, Єжи Курилович, Могаммед Садик-бей Агабек-заде, Ґорка і Казимир Зашкевський та інші Завал16-17. Особлива увага під час навчання університету приділялась з вивченням арабської та турецької мов, читанню та інтерпретації східних джерел тощо. Завалинський став єдиним студентом, який склав на найвишу оцінку іспит з усної та описової граматики перської мови. Магістерську роботу присвятив темі «Облога Азова у 1695 р.» яку захистив на відмінноЗавал17. За рішенням Ради факультету 28 червня 1933 року став магістром-тюркологом Львівського університету Завал18.

Євген Завалинський продовжив навчання на докторантурі Львівського університету під керівництвом Владислава Котвича. Його дисертація мала назву «Польща в турецьких хроніках XV і XVI ст.» Завал18. Під час навчання за рекомендацією Котвича йому надали міністерську стипендію, паралельно підробляє журналістикою Завал19. Захист дисертації почався у травні 1935 ароку. Головним референтом виступив Владислав Котвич, кореферентом Стефан Стасяк / Stefan Stasiak, згодом його замінили на Еміля Модельського. Додатковий предмет (арабська мова) оцінював Алекси Клявек/Aleksy Klawek Завал20. Після ряду іспитів та екзаменів Рада факультету затвердила науковий ступінь 29 січня 1936 року. Сенат університету схвалив рішення Ради факультету 17 лютого. Промоція відбулася влітку 15 червня 1936 року Завал20-21. Свою роботу Завалинський оприлюднив в Стрию (де постійно проживав Завалинський) в серії Collectanea Orientalia за сприянням свого наукового керівника КотвичаЗавал21. Паралельно пише сходознавчі статті для краківського видання Kurier Literacko-Naukowy/Kurier Literacko-NaukowyЗавал26. Пропонував свої статті для видань Осипа Назарука, але той відмовивЗавал26. У 1939 році монографія позитивно оцінена Бертольдом ШпулеромЗавал21. Але після захисту дисертацію викладацьку та наукову роботу в університеті Завалинський не отримав Завал22.

Продовжуючи наукові дослідження самостійно він отримав стипендію Національного фонду культури імені Юзефа Пілсудського. На кошти стипендії він працює над турецькими й татарськими джерелами в архівах Кракова та Варшави Завал23. Пошуки джерел для статті-огляду турецьких і татарських матеріалів у Бібліотеці Чарторийських були успішними Завал23.Після апробації Тадеуша Ковальского / Tadeusz Jan Kowalski вона була готова у лютому 1939 року та була опублікована в Орієнталістському щорічнику Завал24. Завдяки Ковальському Завалинський розширив наукове коло знайомств. Зокрема Тадеуш Ковальський познайомив вченого зі Станіславом Котом та Яном Домбровським Заваал24. Пізніше подав на стипендію-стажування в Угорщину та Туреччину для продовження джерелознавчих пошуківЗавал24-25. У 1939 році його обрали дійсним членом Польського сходознавчого товариства. Він був єдиним українцем цієї наукової організаціїЗавал27. Завершити плани передумала Друга світова війна, яку він зустрів у ВаршавіЗавал28. Завалинський повернувся поїхав додому в СтрийЗавал28.

У жовтні 1939 року він став учителем Стрийської середньої школи №3, з 23 листопада стає завідувачем навчального закладу Завал28. Після реорганізації Львівського університету сходознавча направленість скорочена до кафедри філологічного факультету. Її очолив Стефан Стасяк. Євген Завалинський став доцентом цієї структури. У вченого склались непрості взаємини між колегами на роботіЗавал31. Він запланував до друку в Записках філологічного факультету Львівського державного університету «Що можуть дати українській історіографії турецькі джерела». Ймовірно, ця робота збережена в архіві Омеляна Пріцака під назвою «Що дасть туркологія українській історії». У березні 1941 року успішно проходить переатестацію викладача. Зустрічається у Львові з Агатангелом КримськимЗавал33. Згодом отримав пропозицію на роботу у Львівський філіал Інституту історії України АН УРСР. Історик Іван Крип’якевич надав схвальну характеристику вченому-сходознавцюЗавал34. У Крип’якевича, ймовірно, була мета підсилити наукову опіку над Омеляном Пріцаком вченим-орієнталістомЗавал34. Керівник Інституту історії Сергій Бєлоусов формально відмовив в пропозиції Крип’якевичаЗавал35.

За німецької окупації Львова 1941 року університет, у якому працював Євген Завалинський закрили. Він почав працювати в Управі міста Львів. З 1 грудня 1941 року директор в початковій школі села Дубаневичі. Вже 28 лютого 1942 року його звільнили з посаду позаштатного вчителя цієї школи. Перебував у закордонних відрядженняхЗавал36.

Джерела

Першоджерела

Енциклопедії

• Завалинський Євген // Енциклопедія Української Діяспори : [у 7 т.] / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995—.
• Енциклопедія ЛНУ. 507

Монографії

• Завалинський Є. Тюркологічні студії. Листування. Матеріали / Упоряд. А. Фелонюк;. — Львів : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Львівське відділення; НТШ. Історична комісія, 2022. — 384 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-02-9939-9.

Статті