Новий Сонч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новий Сонч
Nowy Sącz
Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша в м. Новий Санч
Ратуша в м. Новий Санч
Розташування міста Новий Сонч
Основні дані
49°37′ пн. ш. 20°41′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 20.683° сх. д. / 49.617; 20.683Координати: 49°37′ пн. ш. 20°41′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 20.683° сх. д. / 49.617; 20.683
Країна Польща Польща
Регіон Малопольське воєводство
Засновано 1292
Магдебурзьке право 1292
Населення 84 468
Площа міста 57,58 км²
Густота населення 1 467 осіб/км²
Поштові індекси 33-300 до 33-308, 33-310, 33-320
Телефонний код 48 18
Висота НРМ 281 м
Міста-побратими Нетанья, Vranje, Габрово, Ельблонг, Kiskunhalas Subregion[d], Нарвік, Пряшів, Шверте, Стара Любовня, Стрий, Тракай, Тарнув, Кішкунгалаш, Масса і Сучжоу
Міська влада
Веб-сторінка nowysacz.pl
Мер міста Ryszard Nowak[d]

CMNS: Новий Сонч на Вікісховищі

Новий Сонч (традиційна українська назва Новий Санч[1][2][3][4], давніше Новий Сянч[5]; пол. Nowy Sącz) — місто на півдні Польщі. Туристичний центр. Третє за величиною місто Малопольського воєводства.

Географія[ред.ред. код]

Новий Сонч розташований між містами Горлиці та Ліманова, неподалік від кордону зі Словаччиною.
Найвища точка — пагорб Майдан — 387 м над рівнем моря.
Найнижча точка — Вєльополе — 272 м над рівнем моря.
Довжина периметру — 42,3 км.
Довжина всіх вулиць — 230 км.
Довжина річок — 18 км.

Транспорт[ред.ред. код]

Завдяки непоганому автобусному, залізничному та міському сполученню можна досить легко дістатися до привабливих місць, розташованих неподалік, у Бескидах, включаючи такі відомі курорти, як Криниця, Мушина та Північна. Нараховується 45 міських та приміських автобусних ліній. Автобусні перевезення PKS забезпечують приємну та легку подорож, а також прямі сполучення до Варшави, Любліна, Лодзі, Кракова, Катовіце, Рибника, Ряшева, Перемишля, Закопаного та Бардіїва (Словаччина). У місті є два злітно-посадкових поля для гелікоптерів (біля лікарні та в Бєгоніце).

Новий Сонч лежить на перехресті двох головних шляхів: Вадовіце — Перемишль № 28, і Краків — Криниця № 75 (з гілкою до Північної — № 87).

Новий Сонч має пряме залізничне сполучення з найбільшими польськими містами Варшавою, Краковом, Гдинею, а також із Будапештом (Угорщина) та Кошицями (Словаччина). Квитки можна придбати в залізничних касах, розраховуючись картками AE, MC або VISA.

Історія[ред.ред. код]

Виникло в міжгірській долині як вузол доріг на торговельного шляху з Польщі (Краків) до Угорщини. Було оборонним центром (нагадують руїни замку). З 16 ст. мало право складу. Центр міста має німецьку планувальну структуру[6].

Фундатором збору та школи аріян в Новім Сончі був Станіслав Менжик, який в місцевому міському суді надав посади одновірцям, віддав для обрядів замкову каплицю, поширював аріянство серед міщан, використовуючи примус[7].

У 1836 р. було проведено гілку залізниці з Тарнова, у 1880 р. з Хабзького, тому зявилися великі на той час залізничні майстерні. У 1910 р. кількість мешканців — близько 25 000 осіб, місто було типовим єврейсько-польським осередком західної Малопольщі.

На початку XX ст. в місті діяли 2 гімназії (пізніше — 3-я), декілька бібліотек, музей Новосандеччини в Ягеллонському замку

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створення Української держави — ЗУНР — на території колишніх австрійських володінь в Галичині, Володимерії, Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Підрозділи польських легіоністів змогли захопити ці частини[8].

До 1945 р. в місті були філія товариства «Просвіта», греко-католицька парафія Мушинського деканату, до якої належали також Залубинці, Старий Сонч, Цигановичі, Завада, Поремба Мала і Ліманова[9].

Міські мікрорайони[ред.ред. код]

У місті є 25 мікрорайонів: Барські, Бєгоніце, Центр, Хрусліце, Домбрувка, Фалькова, Голомбковіце, Гожкув, Хелена, Кадук, Кілінського, Кохановського, Миленіум, Навойовська, Пйонткова, Поремба Мала, Пшетаковська, Пшидворцове, Шуйського, Вестерплатте, Войска Польського, Вулькі, Забелче, Старе Място і Завада.

Прикордонні переходи зі Словаччиною[ред.ред. код]

Лелюхів — Цирц (універсальний, автомобільний), Північна — Мнішек над Попрадом (автомобільний), Мушинка — Куров (місцевий транспорт, автомобільний), Півоварувка — Пілхов (місцевий транспорт, автомобільний), Мушина — Плавець (універсальний, залізничний).

Відстані між Новим Сончем та іншими містами Польщі[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • Міська ратуша — збудована у 1895—1897 рр., у стилі неоренесанс та необароко;
  • Міська ринкова площа (пол. Rynek) — найбільша у Малопольскому воєводстві, після площі у Кракові, 19200 м², 160 м у довжину та 120 м у ширину;
  • Ковальська башта (пол. Baszta Kowalska) — руїни замку 14 сторіччя. Зведена на кошти короля Казимира III (пол. Kazimierz III);
  • Готичний дім (пол. Dom Gotycki), також відомий як канонічний — збудований на межі 15 та 16 століть (головне відділення Окружного музею (пол. Muzeum Okręgowego), вул. Львівська 3);
  • Резиденція Любомирських (пол. Rezydencja Lubomirskich) — перша половина 17 століття, (головне відділення округу), вул. Францисканська 11; зараз тут розташована публічна бібліотека Нового Сонча (Sądecka Biblioteka Publiczna);
  • Давня Синагога (пол. Dawna Synagoga) — від 1746 р., молебний дім євреїв Нового Сонча, вул. Берка Йоселевича 12; тепер — філія Окружного музею (пол. Muzeum Okręgowego)
  • Міські укріплення (пол. Fortyfikacje miejskie) датовані 14 і 15 ст.;
  • Будинки у стилі модерн — (вул. Ягеллонська, міська площа, початок вул. Львівської);
  • Пам'ятник королю Владиславу Ягайлу (пол. Posąg króla Władysława Jagiełły) — на розі вул. Ягеллонської і вул. Шведської;
  • Залізнична станція — стилю модерн, 1908—1909 рр.;
  • Білий монастир (пол. Biały Klasztor) — Непорочні сестри, датований 19 ст., вул. Понятовського 7;
  • Старе поселення (пол. Stara Kolonia) — найстаріше у Польщі поселення робітників, яке досі повністю збереглося.

Церкви, каплиці та кладовища[ред.ред. код]

  • Базиліка св. Маргарити (пол. Bazylika św. Małgorzaty) — датована 13 та 14 століттям, на головному вівтарі — зображення Преображення Господнього, Нерукотворний Образ, що має велику історичну цінність. Це східна версія полотна св. Вероніки, пл. Колегіацька.
  • Церква Святого Духа, Єзуїтський монастир (пол. Kościół Św. Ducha, Klasztor Jezuitów) — зведено на кошти короля Ягайла (1410 р.), з дивовижними зображеннями Діви Марії Утішниці (1569 р.), вул. Пйотра Скарги 10.
  • Євангельська церква та Францисканський монастир (пол. Kościół Ewangelicki i Klasztor Franciszkanów) — засновано у 1297 р., поряд — каплиця Преображення та надгробний камінь Яна Добки Ловчовського, вул. Піярська 19.
  • Церква св. Казимира (пол. Kościół św. Kazimierza) — початок 20 ст., з Хресним Шляхом Владислава Хазіора та багатьма патріотичними прикрасами, вул. Длугоша /вул. Костюшка
  • Церква св. Єлизавети (пол. Kościół św. Elżbiety) — від 1898 р., відома як «Залізнична церква» (пол. kolejowa), зведена на згадку про трагічну смерть австрійської імператриці Єлизавети «Сіссі», ал. Баторого /вул. Зигмунтовська.
  • Церква Непорочної Матері Господньої — церква була збудована як подяка за 700-річну історію Нового Санча, має найбільші двері серед інших європейських церков (архітектор Владислав Хром), вул. Королеви Ядвіги 44
  • Церква св. Роха (пол. Kościół św. Rocha) — у с. Домбрувка Польська, датована 1595—1608 рр. (Траса Дерев'яної архітектури)
  • Церква св. Гелени (пол. Kościół św. Heleny) — Гелена, датована 1686 р. (Траса Дерев'яної архітектури)
  • Шведська каплиця (пол. Kapliczka Szwedzka) від 1771 р., вул. Ягєллонська 20.
  • Старе кладовище (пол. Stary Cmentarz) датоване 18/19 ст., каплиця 1814 р., Мавзолей героїв Нового Санча, ал. Вольності/ вул. Ягєллонська
  • Kirkut Єврейське кладовище (пол. Cmentarz Żydowski) — з надгробним каменем цадика Хаїма Гальберштама (помер у 1875 р.), нащадок видатних ребе Ашкеназі, вул. Рибацька.
  • Загальне кладовище — кладовище, засноване наприкінці 19 ст., з могилами солдатів, що загинули під час повстань та Першої і Другої Світових війн, вул. Рейтана.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Проживали, навчались[ред.ред. код]

  • Андрій Андрейчин — відомий друкар-літограф, художник-гравер, видавець та громадсько-культурний діяч західноукранських земель[11].
  • Василь Яворський — український громадський діяч, посол Райхсрату Австро-Угорщини. Проживав з 1907 р., його зусиллями було організовано філію та читальню «Просвіти», Український банк, Лемківський союз, розпочато будівництво церкви (заходи значного успіху не мали через нечисленну громаду та відірваність від Лемківщини)[12].
  • Еугеніуш Ромер — визначний польський географ, навчався тут[12].
  • Броніслав Перацький — навчався в І-й гімназії.
  • Якуб з Нового Санча (?—між 1431/1434) — професор теології, ректор Ягеллонського університету[13].

Парламентські посли від Нового Сонча[ред.ред. код]

Почесним громадянином міста був намісник Галичини Анджей Казімєж Потоцький.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Західній Бескид // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 2. — С. 761.
  2. Кубійович В. Лемки // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. — Т. 4. — С. 1277—1278.
  3. Дуда І. Лотоцький Казімєж // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 395. — ISBN 966-528-199-2.; Мадзелян Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 424. — ISBN 966-528-199-2.
  4. Чубата Д. Малис Ярема // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 445. — ISBN 966-528-199-2.
  5. Літературно-науковий вістник. — 1910. — С. 256.
  6. Шаблій О. Володимир Кубійович… — С. 18.
  7. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515—516. (пол.)
  8. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 39. — ISBN 5-7707-7867-9.
  9. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини. — С. 102—105.
  10. Bochnak A. Jakub z Nowego Sącza (poł XV w.) // [[[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/3. — Zeszyt 46. — S. 361. (пол.)
  11. Андрій Андрейчин і твори його літографічної робітні у Львові. ntsh.org. Процитовано 2017-03-26. 
  12. а б Шаблій О. Володимир Кубійович — С. 21.
  13. Budkowa Z. Jakub z Nowego Sącza (zm. między r. 1431 a 1434) // [[[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/3. — Zeszyt 46. — S. 360—361. (пол.)
  14. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 187. — (Львівська сотня).

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.