Євробляха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Євробляха» — назва вживаних легкових автомобілів з іноземною реєстрацією, ввезених до України без сплати мита та подальшої перереєстрації.

Причини виникнення та масштаби поширення явища[ред. | ред. код]

«Микола Запорожець» — легендарний ЗАЗ-968 з польською реєстрацією

Причинами виникнення явища є:

  • відносно низькі доходи населення в Україні;
  • високі мита на ввезення автомобілів в Україну з-за кордону;
  • недостатні номенклатура, кількість та якість автомобілів, що виробляються в Україні, їхня висока вартість;
  • жорсткі законодавчі обмеження на користування застарілими моделями автівок в ЄС;
  • низькі ціни на вживані машини в ЄС — особливо на машини в проблемному технічному стані, оскільки ремонт таких авто дорогий, і в низці країн ЄС експлуатація таких машин ускладнена через технічний огляд та екологічні вимоги;
  • прогалини в законодавстві і низький рівень організації правоохоронними органами контролю обігу незареєстрованих авто.

Як наслідок, окремі громадяни та компанії в Україні та за кордоном організували масове завезення вживаних автівок з ЄС в Україну, перетворивши це на вид підприємництва. За даними Державної фіскальної служби України на кінець 2017 року в Україну було завезено як «євробляхи» 383,3 тис. автомобілів.

Загалом за січень-серпень 2019 завдяки розмитненню євроблях бюджет України отримав 7,1 млрд грн[1].

Розмитнення[ред. | ред. код]

Закон встановлював пільговий термін, протягом якого вартість розмитнення складає 50 % звичного акцизу. Дозволяється знаходитись на нерозмитненому авто на території України протягом 1 року, це вважається транзитом. Авто обов'язково треба вивезти за кордон до кінця цього терміну. З 24 серпня діють нові штрафи за перевищення терміну:

  • 10-20 діб — 17 тис. грн;
  • 20-30 діб — 85 тис. грн;
  • більше 30 днів — 170 тис. грн або конфіскація авто[2].

Спроби нормативного врегулювання[ред. | ред. код]

Уряд України пропонував декілька схем узаконення «євроблях». На кінець 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано 23 законопроекти, покликані врегулювати це питання.

13 липня 2018 року Верховна Рада України у першому читанні затвердила законопроект по даній проблематиці[3]. 8 листопада 2018 року він був прийнятий як закон[4].

15 квітня 2021 року Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроекти № 4643-д і № 4644-д. Документи передбачають тимчасову можливість пільгового оформлення «євроблях» віком більше 5 років, які в'їхали в Україну до кінця 2020 року та станом на 31.12.2020 перебували на території України в режимах транзиту або тимчасового ввезення. Пільгові ставки митного оформлення діятимуть протягом 180 днів з моменту вступу в силу законів. Під дію нових правил потраплять лише легкові авто екологічного стандарту не нижче «Євро-2» та вантажні масою до 3,5. тон екологічного стандарту не нижче «Євро-5»[5].

Протести[ред. | ред. код]

У вересні 2017 власники «євроблях» перекривали вулиці Києва[6] і влаштовували під Верховною Радою так званий «бляхомайдан»[7].

У липні 2018 власники «євроблях» провели у Києві наступні масові заходи з блокуванням Верховної Ради і домоглися законодавчих поступок. У листопаді 2018 року протести відновилися та супроводжувалися блокуванням доріг по Україні та акцією протесту під Верховною Радою.[8]

На трьох пунктах пропуску західного кордону України жителі перекривали дороги. Безперервно рухаючись по пішохідному переходу, люди перешкоджали проїзду через митні пункти. Протести були пов'язані з законом № 6776-д, що вносить зміни до Кодексу з метою забезпечення «збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]