Європейська асоціація археологів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Європейська асоціація археологів
Абревіатура EAA(англ.)
Тип організація[1]
неприбуткова організація
Засновано 1994
Сфера археологія і управління культурною спадщиноюd
Країна  Чехія
Штаб-квартира Прага
Місце діяльності Європа
Членство LIBRARIAd[2]
Керівник Eszter Bánffyd (28 серпня 2020)[3]
Членів 3973 член сім'ї (2023)
Друкований орган European Journal of Archaeologyd
Афіліація Рада Європи
Дохід 37 394 € (2020)
Вебсайт: e-a-a.org
CMNS: Європейська асоціація археологів у Вікісховищі

Європейська асоціація археологів (англ. European Association of Archaeologists, EAA) — це некомерційна асоціація археологів та інших пов'язаних або зацікавлених осіб чи організацій у Європі та за її межами. Є найпотужнішою у Європі організацією фахових археологів[4].

Історія[ред. | ред. код]

Асоціація була заснована у 1994 році на інавгураційній зустрічі в Любляні, де був офіційно затверджений статут організації[5], та визнана Радою Європи в 1999 році[6] EAA має понад 11 000 членів із 60 країн світу, які працюють у давній, античній, середньовічній та історичній археології. EAA проводить щорічну конференцію та видає низку провідних європейських наукових видань з археології. Офіс асоціації знаходиться в місті Празі у Чехії.

Реакція на війну Росії проти України[ред. | ред. код]

Після початку великого військового вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Європейська асоціація археологів засудила дії російської та білоруської влади проти України та солідаризувалася з Україною.[7]

Місія[ред. | ред. код]

EAA встановлює професійні та етичні стандарти археологічної роботи через свій статут[8], кодекс практики[9], принципи поведінки для археологів за контрактом[10] та кодекс практики для навчання на місцях[11]. Спільноти EAA допомагають визначити важливі аспекти археологічної роботи через постійні обговорення та консультації з членами EAA на щорічних конференціях EAA. EAA також сприяє міжнародній співпраці через взаємодію з афілійованими організаціями.[12] У 1999 році EAA отримала консультативний статус при Раді Європи, який у 2003 році був підвищений до статусу учасника.[13]

Цілями EAA є:

  • сприяти розвитку археологічних досліджень та обміну археологічною інформацією;
  • сприяти управлінню та інтерпретації європейської археологічної спадщини;
  • просувати належні етичні та наукові стандарти археологічної роботи;
  • просувати інтереси професійних археологів у Європі;
  • сприяти співпраці з іншими організаціями з подібними цілями.

Управління[ред. | ред. код]

EAA керує виконавча рада, обрана дійсними членами асоціації. Виконавча рада складається з трьох або чотирьох посадових осіб (президента, майбутнього президента, скарбника та секретаря) та шести звичайних членів.[14] Нинішнім президентом є угорська археолог Естер Банффі. Список колишніх президентів:[15]

Нагороди[ред. | ред. код]

EAA присуджує нагороди та відзнаки відповідно до своїх цілей. До них входить премія Європейської археологічної спадщини, студентська премія EAA та почесне членство в EAA.[16]

Європейська премія археологічної спадщини[ред. | ред. код]

У 1999 році EAA заснувала премію Європейської археологічної спадщини. Незалежний комітет щорічно присуджує нагороду особі, установі, (місцевому чи регіональному) уряду або (європейському чи міжнародному) посадовцю чи органу за видатний внесок у захист та презентацію європейської археологічної спадщини.[17]

Студентська премія[ред. | ред. код]

Студентська премія була заснована у 2002 році і присуджується щорічно за найкращу статтю, представлену на щорічній зустрічі EAA студентом або археологом, що працює над дисертацією.[18]

Щорічні зустрічі[ред. | ред. код]

Інавгураційна зустріч EAA відбулася в Любляні, Словенія, у вересні 1994 року. Офіційна перша щорічна зустріч відбулася у вересні 1995 року в Сантьяго-де-Компостела, Іспанія, й відтоді щорічна зустріч відбувається щороку. У таблиці нижче вказані місця та дати зустрічей.[19]

Любляна, Словенія 22–25 вересня 1994 р
1-й Сантьяго де Компостела 20–25 вересня 1995 р
2-й Рига, Латвія 25–29 вересня 1996 р
3-й Равенна, Італія 24–28 вересня 1997 р
4-й Гетеборг, Швеція 23–27 вересня 1998 р
5-й Борнмут, Великобританія 14–19 вересня 1999 р
6-й Лісабон, Португалія 12–17 вересня 2000 р
7-й Есслінген, Німеччина 19–23 вересня 2001 р
8-й Салоніки, Греція 24–28 вересня 2002 р
9-й Санкт-Петербург, Росія 10–14 вересня 2003 р
10-й Ліон, Франція 5–12 вересня 2004 р
11-й Корк, Ірландія 5–11 вересня 2005 р
12-й Краків, Польща 19–24 вересня 2005 р
13-й Задар, Хорватія 18–23 вересня 2007 р
14-й Ла Валлетта, Мальта 16–21 вересня 2008 р
15-й Ріва-дель-Гарда, Італія 15–20 вересня 2009 р
16-й Гаага, Нідерланди 1–5 вересня 2010 р
17-й Осло, Норвегія 14–18 вересня 2011 р
18-й Гельсінкі, Фінляндія 30 серпня–1 вересня 2012 р
19-й Пльзень, Чехія 4–8 вересня 2013 р
20-й Стамбул, Туреччина 10–14 вересня 2014 р
21-й Глазго, Шотландія 2–5 вересня 2015 р
22-й Вільнюс, Литва 31 серпня–4 вересня 2016 р
23-й Маастрихт, Нідерланди 30 серпня–3 вересня 2017 р
24-й Барселона, Іспанія 5–8 вересня 2018 р
25-й Берн, Швейцарія 4–8 вересня 2019 р
26-е Віртуальний, онлайн 26–30 серпня 2020 р
27-й Кіль, Німеччина 8–11 вересня 2021 р
28-е Будапешт, Угорщина 31 серпня–3 вересня 2022 р
*29-е Белфаст, Північна Ірландія 30 серпня–2 вересня або 6–9 вересня 2023 року

Видання[ред. | ред. код]

EAA публікує щоквартальний «Європейський археологічний журнал» (англ. European Journal of Archaeology, EJA),[20] який спершу називався Журнал європейської археології (1993—1997), серію монографій «ТЕМИ В сучасній археології» (англ. THEMES In Contemporary Archaeology)[21] та електронний інформаційний бюлетень «The European Archaeologist» («Європейський археолог», TEA).[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ (unspecified title) — 1994.
  2. ↑ http://libraria.cc/wp-content/uploads/2015/07/Revised-journals-pamphlet.pdf
  3. ↑ https://www.e-a-a.org/EAA/About/EAA_Boards_and_Committees/EAA/Navigation_About/EAA_Boards_and_Committees.aspx?hkey=adb43fb0-bbf0-4150-b96b-bdab0fbca40a
  4. ↑ Директор музею Федір Андрощук увійшов до ради Європейської асоціації археологів. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 8 квітня 2023.
  5. ↑ Cleere, H. 1995. The EAA is up and running. The European Archaeologist 3: 1-3.; EAA Statutes
  6. ↑ Council of Europe Conference of INGOs http://coe-ngo.org/#/ingo/
  7. ↑ EAA SOLIDARITY WITH UKRAINE. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
  8. ↑ EAA Statutes. www.e-a-a.org. Процитовано 6 грудня 2016.
  9. ↑ EAA Code of Practice. www.e-a-a.org. Процитовано 6 грудня 2016.
  10. ↑ EAA Principles of Conduct for Contract Archaeology. www.e-a-a.org. Процитовано 6 грудня 2016.
  11. ↑ EAA Code of Practice for Fieldwork Training. www.e-a-a.org. Процитовано 6 грудня 2016.
  12. ↑ EAA Affiliate Organizations
  13. ↑ Recognition of EAA by the Council of Europe; CoE list of INGOs
  14. ↑ EAA Statutes Article VI: Organization
  15. ↑ About EAA. European Association of Archaeologists. Процитовано 27 червня 2022.
  16. ↑ EAA Prizes and Awards
  17. ↑ EAA European Archaeological Heritage Prize
  18. ↑ EAA Student Award
  19. ↑ EAA Conferences
  20. ↑ EJA at Cambridge University Press
  21. ↑ Routledge (Taylor & Francis Group) "Themes in Contemporary Archaeology; EAA THEMES homepage
  22. ↑ TEA homepage

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європейська_асоціація_археологів&oldid=41464665