Євусеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Євусеї — згідно зі Старим Заповітом доєврейське населення Юдеї, які в кінці III тис. до н. е. заснували місто Єрусалим[1] (перш відомий як Салім або Євус — Суд 19:10) та спочатку населяли його. Згідно з Біблією, жили в горах (Нав 11:3) і були нащадками євусеянина з роду Ханаана (1 М. 10:15-16). Існує гіпотеза про спорідненість євусеїв з хеттами[2][3]. Керувалися царями, ім'я одного з них — Абду-Геба (раба Єви) — згадується в єгипетських папірусах часів Аменхотепа III[4], а ім'я іншого — Адоніседека — зберегла Біблія (Нав 10:3). Втім, останній міг мати аморейське походження (Нав 10:5), з чого робиться висновок, що на момент приходу євреїв євусеяни були народом змішаного семіто-хуррито-хеттського походження[5], що знаходить підтвердження в Біблії (Єз. 16:3).

Цікаві факти[ред.ред. код]

За деякими відомостями, євусеянин був цар салімський Мелхиседек[6], який зустрічав Авраама хлібом та вином. Це підтверджується тим фактом, що священна для євусеян гора Сіон продовжила шануватися і в юдеїв.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]