Ісус Навин був найближчим сподвижником Мойсея — супроводжував того коли він піднімався на гору Синай, охороняв за відсутності пророка скинію, очолював ізраїльтян у битві з амалекітянами при Рефидимі. Разом з іншими дванадцятьми розвідниками був відправлений до Ханаану. Якщо десять з них злякалися сили місцевих, то Ісус та його товариш Калев заперечували їм. За цю впертість та віру в перемогу, лише вони, двоє з усього роду, були удостоєні можливості вступити в Землю Обітовану. Бог призначив Ісуса Навина наступником Мойсей (Повторення Закону 31:14) і зобов'язав його завоювати Ханаан та розділити землю між ізраїльськими племенами. В Біблії Ісус Навин виступає одночасно і як військовий вождь та полководець і як пророк «раб Божий». З одного боку, його головним завданням є підкорення Ханаану, а з іншого, через нього Бог говорить з людьми. Тобто він є наступником Мойсея, довівши до кінця справу свого вчителя.
Багато сучасних вчених вважають, що хоч сам Ісус Навин був історичною особою, але він очолював лише одну з хвиль ізраїльського вторгнення до Ханаану. Пізніше численні героїчні перекази часів завоювання злилися в єдину історію в якій він став центральним героєм. Тобто, хоча Ісус Навин навряд чи є міфологічним персонажем, але малоймовірно, що біблійні перекази точно відображають вчинки історичного прототипа. [джерело?]
Глава «Завоевание Ханаана» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] з книги І Фінкельштейна та Н. А. Зільбермана «Раскопанная Библия. Новая точка зрения археологии на древний Израиль и происхождение его священных текстов»
Перша книга Мойсеева: Буття (1 М.), Друга книга Мойсеева: Вихід (2 М.), Третя книга Мойсеева: Левит (З М.), Четверта книга Мойсеева: Числа (4 М.), П'ята книга Мойсеева: Повторення Закону (5 М.)