Єжеленко Мирослава Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єжеленко Мирослава Олександрівна
Народилася 22 травня 1948(1948-05-22) (71 рік)
Вижниця, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність хореограф

Мирослава Єжеленко (22 травня 1948(19480522) м. Вижниця) — зірка української естради в радянські часи. Солістка ВІА «Смерічка» (1972–1973).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у буковинському містечку Вижниця у родині колишніх громадян Румунії.

Брала участь у художній самодіяльності, потрапила в коло молодих естрадних співаків Буковини. 1972 року стала членом гурту «Смерічка». У ньому їй випала честь стати першою виконавицею пісні Володимира Івасюка «Водограй» — у дуеті з Назарієм Яремчуком (1972). Демонстрація виступу на всесоюзному телебаченні принесло Єжеленко миттєву славу.

Закінчила Липецький педагогічний інститут (факультет іноземних мов), від 1973 року — на педагогічній роботі.

Одна з ведучих першого пісенного конкурсу «Червона Рута» (разом із Василем Ілащуком) у 1989 році. Займалася викладацькою роботою, зокрема очолювала ансамбль народного танцю «Горицвіт» (м. Вижниця, 2004).

Постійно живе у рідному місті, де мешкають і її колеги по гурту «Смерічка» — Раїса Хотимська, Лідія Шевченко, Ганна Буриленко. Після встановлення режиму Януковича (2010) зближується із представниками Партії регіонів. Брала участь в організації пісенного конкурсу в місті Вижниця під патронатом цієї політичної сили.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Всесоюзного конкурсу «Алло, мы ищем таланты!» (1972), Всесоюзного телеконкурсу «Песня −72».

Родина[ред. | ред. код]

Син — Олександр Фортадо (справжнє ім'я Никоряк Олександр Дмитрович), російськомовний поп-співак. Близький друг сина Президента Віктора Ющенка — Андрія. Син Єжеленко одружений із онучкою заступника Партії Регіонів Володимира Рибака. З 20 серпня 2014 за розпорядженням мера Києва Віталія Кличко Олександра Никоряка призначено виконуючим обов'язки керівника Управління з охорони культурної спадщини міста Києва[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]