Єлизавета Баторій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет Елізабет Баторі

Графиня Єлизавета Бато́рій (угор. Báthori Erzsébet серпня 1560, Нюрбатор, Королівство Угорщина — 21 серпня 1614, Чейте, Королівство Угорщина (тепер Словаччина) — угорська графиня з сім'ї Баторі, яка володіла землею на території Угорського королівства (сучасна Угорщина та Словаччина) та Трансильванії (сучасна Румунія). Книга рекордів Гіннеса назвала її наймасовішою жінкою-вбивцею, хоча точна кількість її жертв невідома.

Біографія[ред. | ред. код]

Походила з одного з найбагатших угорських родів. Батьки Анна та Дьордь Баторі були двоюрідними братом та сестрою. Внаслідок кровозмішення дівчина захворіла на епілепсію та психопатію. Дитинство провела в замку Ечед. Змалку була свідком постійних тортур та страт «ворогів батька».

У 10 років була заручена з угорським генералом Ференцем Надашді (за жорстокість турки прозвали його «Чорним витязем»). У 1575 році переїхала до замку Лека, одружилася. У шлюбі народилося п'ятеро дітей – Ганна, Катерина, Міклош, Урсула, Павло. Через криваві злодіяння Елізабет Баторі внесена до Книги рекордів Гіннеса як наймасовіша серійна убивця в історії.

Легенди[ред. | ред. код]

1. Згідно з легендою, Єлизавета Баторі один раз ударила свою служницю по обличчю. Кров з носа покоївки капнула на шкіру, і їй здалося, що шкіра омолоділа. З цього часу вона почала купатися у кам'яній ванні, наповненій кров'ю молодих дівчат.

2. Молода служниця розчісувала волосся графині Елізабет і випадково смикнула її за волосся. Графиня розлютилася й побила дівчину. На руці Елізабет залишилася кров і їй здалося, що руки стали ніжнішими. З цього моменту Елізабет запрошувала до замку юних і красивих дівчат, запевняючи їхніх батьків, що просто хоче навчити юнок аристократичних манер. Графиня замикала їх у підвалі і по-звірячому знущалася: підвішувала на гаки і різала ножицями, щоб зібрати якомога більше крові. На такі купання йшло багато невинних дівчат, а коли їх знекровлені трупи були знайдені, серед народу поширилися чутки про появу вампірів.

Образ в культурі[ред. | ред. код]

Література

  • Алехандра Пісарник. Кривава графиня, 1971
  • Андрій Кодреску. Кривава графиня.: Ексмо, 2006
  • Валентин Пенроуз. Елізабет Баторі, кривава графиня.: Gallimard, 2004
  • Дональд Глат. Справжні вампіри в історії, 1971
  • Габрієль Роней. Правда про Дракулу, 1972
  • Майкл Перрі. Графиня Дракула.
  • Раймонд Макнеллі . Дракула був жінкою. У пошуках кривавої графині із Трансільванії, 1984
  • Елані Бергстром. Дочка ночі, 1992
  • Майте Карранса. Війна чаклунок. Крижана пустеля, 2008
  • Йожо Ніжнянський. Кривава графиня.: Ладомир, 1994

Кінематограф

  • 2011 - "Ночь страха 2" (Румунія)
  • 1957 – «Вампіри» (Італія)/ режисер – Маріо

Посилання[ред. | ред. код]